Передбачення гуру ГУРу б’ють у штангу: на Заході не в захваті від бравади генерала Буданова

Так у нас наразі виходить, що топові особи країни, включно з президентом Зеленським, мають два образи: один — для міжнародного співтовариства, другий — для внутрішнього споживача.

Для вжитку поза межами України ці образи більш водевільні: працюють переважно акторською харизмою, ніж інтелектом.

Усередині країни — здебільшого розчарування чималої частини раніше зачарованих співвітчизників.

А той рівень підтримки, що малюють вітчизняні соціологи та придворні політологи, — то маска для міжнародних політичних паті.

Скажімо, навіть найнижчу підтримку, що її заміряли Володимиру Зеленському фахівці Центру соціальних досліджень Сумського державного університету, — 55%, про що ми писали в минулому номері «УМ», — чимало наших читачів готові були закидати гнилими помідорами. Вони стверджують, що максимум підтримки, який наразі має чинний президент, — це 15%.

Але ж усі нині готуються до виборів. І начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов, схоже, також намалював курс у велику політику.

Недаремно ж головний шпигун країни вирішив стати політологом і подав документи на вступ до аспірантури Острозької академії (місто Острог на Рівненщині).

Він значиться першим у рейтинговому списку вступників 2023—2024 рр. на спеціальність «Політологія» на вечірню форму навчання. До цього в 2007 році Буданов закінчив Одеський інститут сухопутних військ. Ну а тепер керівник розвідки країни, в якій іде війна на виснаження, вирішив прокачатися в темі політології.

Водночас таємні кулуарні опитування показали, що у Зеленського думають про використання культу Буданова, щоб урівноважити популярного головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

Колеги генерала Буданова переконані, що йому судилося відіграти велику політичну роль, щойно настане мир. Ми ж обійдемось без пафосу. Зрозуміло, що певне політичне завдання Буданов і так виконує.

Фантазійні передбачення

Кирило Буданов здобув широку медійну популярність за час війни. Він був чи не єдиний із представників військового керівництва України, хто ще в листопаді 2021-го оприлюднив план на широке вторгнення, в тому числі й напад на Київ.

І чимало заяв начальника ГУР щодо майбутніх подій на фронті та всередині росії, котрі, найімовірніше, він отримував від розвідників країн-союзниць­, так чи інакше до певного часу справджувалися: і щодо деокупації Херсона, і щодо звільнення Зміїного, і про неможливість створити в нашій країні блекаут та інше.

А потім, можливо, партнери обрізали інформацію, аби Буданов не став знахідкою для ворожих шпигунів. Адже він легко оприлюднював свої прогнози корисних Україні подій, які нам і без нього іноді видавались реальними, але постійно кацапня — точною і точковою протидією — заважала їм здійснюватись.

Буданов і надалі як може тримає марку публічного провісника ходу війни, але передбачення вже не збуваються.

Як-от у липні 2022 року очільник Головного управління розвідки України заявляв, що перші перемоги України у війні проти росії українці побачать вже у серпні, а війна закінчиться 2023 року виходом України на її міжнародно визнані кордони.

У жовтні 2022-го Буданов припустив, що Збройні сили України ввійдуть на територію окупованого Криму вже до кінця весни 2023 року.

Минулого грудня голова ГУР заявив, що Україна поверне тимчасово окупований Крим комбінованим шляхом — військовою силою та дипломатією.

Не так давно, вже на початку цього року, Буданов казав, що до кінця 2023-го Україна зможе повернутися у свої державні кордони.

М’яко кажучи, бентежить ця говорильня. Та й узагалі важко згадати, в якій іще країні головний розвідник є настільки публічною особою в медійному просторі.

Ну що ж, поточна владна команда звикла вирішувати всі питання через телевізор і вважає своїх співвітчизників розумово неповноцінними, яким можна згодувати будь-яке інформаційне лайно.

Насправді сьогоднішні власть імущі не мають нічого раціонального на меті, просто вони так звикли, і війна в їхньому світо­сприйнятті не змінила нічого.

Симпатяга для закордону

Однак приязніше Кирила Буданова сприймають за кордоном. Британський журнал The Economist назвав його «українським шпигуном під шкірою кремля».

Журналісти видання стверджують, що начальник української воєнної розвідки Кирило Буданов страшенно дратує керівництво росії. Іноземна аудиторія називає колишнього спецназівця, 37-річного генерала Буданова архітектором операцій на території росії, що й зробило його великим подразником для кремля.

Як відомо, Україна не брала відповідальності за жодну з операцій на території росії. Але Буданов практично нехтує офіційною двозначністю.

«Ми на війні. Дрони над кремлем показали світу, що російська оборона — це просто потьомкінське село», — прокоментував він журналістам.

З початку повномасштабної війни, як вважають міжнародні експерти, вплив Буданова в Україні зріс, тому вони припускають, що на нього в нас може чекати політична кар’єра. Також вони відзначають його холоднокровність перед ворогом та стійкість. Але ж він — розвідник. Таким і має бути.

Водночас помічники головного розвідника країни стверджують, що на нього було скоєно щонайменше 10 замахів.

Однак у генерала є противники як в Україні, так і за кордоном. Інші спецслужби турбуються про його силу та ресурси.

Шпигун широкого профілю

Під керівництвом Кирила Буданова Головне управління розвідки України стало автономним органом, і його команду жартома називають угрупованням «поза законом».

Навіть друзі описують начальника воєнної розвідки як складну людину. Декому з ним важко ужитися, він категорично не сприймає чужу думку, якщо вона йде врозріз із його власною, навіть якщо й має певні точки дотику.

Зазначають, що молодий Буданов не раз сперечався зі старшими командирами, якщо вважав їх неправими.

Проте його симпатики розповідають, що генерал Буданов — майстер інтелектуальних ігор у зовнішньому світі, але ніколи не поширював це на колег.

Рішення президента Володимира Зеленського у 2020 році підвищити маловідомого воєначальника для багатьох стало несподіванкою. Але всередині служби ім’я Кирила Буданова вже було ледь не легендарним.
Кремль на той час також уже знав про нього як про майстра шпигунської мережі.

Скажімо, Буданова відзначали як командира рейду в 2016 році зі знищення вертольотів на базі у Джанкої (окупований Крим). Операція на задньому дворі російських спецслужб була зухвалою.

На виході група Буданова вступила в бій з російським спецназом, ліквідувавши кількох осіб, зокрема високопоставленого офіцера.

Очоливши воєнну розвідку, Буданов дотримується позиції «можливо все». Місія з порятунку афганців та інших іноземних громадян з Кабула у 2021 році принесла йому визнання.

Але головний слід він проклав собі у момент повномасштабного вторгнення росії. У перші дні, коли в Києві діяли диверсанти, багато хто бачив, як генерал бігав з автоматом по Рибальському острову.

Саме йому офіційно приписують керівництво найважливішими операціями в ­аеропорту Гостомеля, в Ірпені та Мощуні, на околицях Києва, які зупинили наступ росіян. Стверджують, що він направив рятувальні гелікоптери в обложений Маріуполь і сам брав участь у багатьох фронтових операціях.

Бравада не до смаку

Західні партнери характеризують його як прямолінійного та непідкупного гравця. За словами Філіпа Інгрема, колишнього полковника британської військової розвідки, зараз Буданов більше працює з американською та британською розвідками, ніж з німецькою чи французькою. Однак його браваду схвалюють не скрізь.

Згідно зі злитими секретними документами ЦРУ, іноземним розвідкам довелося втрутитися, щоб перешкодити Буданову віддати наказ про напад на москву в річницю широкомасштабного вторгнення у лютому.

Рейди всередині росії посилили побоювання союзників щодо провокації ядерної держави, і заяви генерала про майбутній розпад рф роблять те саме.

Буданов наполягає на тому, що мир неможливий без стратегічної поразки росії та переформатування влади у ній.

Це щирість та своєрідна провокація майстра інтелектуально-шпигунських ігор.

Водночас головний розвідник стверджує, що тривала війна — не на користь Україні, бо вона виснажить усі наші ресурси, які значною мірою залежать від підтримки союзників.

Дивні персонажі довкола ГУР

І все б то, наче, нормально виглядає, Буданов добре робить свою роботу, підрозділи ГУР на фронті, в тилу ворога, усюди діють максимально ефективно, однак є кілька «але».

За всієї поваги до ГУР, чому до нього дотичні певні політперсонажі, як-от депутат від «Слуги народу» Євген Шевченко?

Ми не можемо знати про роль Шевченка та як його використовували в ГУР, але з точки зору політичної логіки — це дивно.

В одному зі своїх  інтерв’ю Буданов говорив, що через нардепа Євгена Шевченка відбувалась комунікація з лукашенком.

Відомо, що до широкомасштабного вторгнення Шевченко готував політичний проросійський проєкт. Він активно критикував «Слугу народу», за що його виключили з фракції. Він ходив постійно на канали медведчука.

Шевченко їздив до лукашенка, коли той убивав людей на вулицях та ув’язнював на 20 років журналістів. Шевченко мав очолити альтернативну ОПЗЖ партію і поборотися за голоси на сході України.

«Тож навіщо нам посол України в Мінську? Щоб депутат зустрічався з лукашенком? Невже при посольстві не було співробітників спецслужб, які могли б налагодити комунікацію з лукашенком? — обурюється народний депутат від «ЄС» Олексій Гончаренко. — І що такого зробив Шевченко, щоб зупинити агресію? Якщо Резніков казав, що за день до вторгнення він розмовляв з міністром оборони Білорусі, і той обіцяв, що ніколи не буде масштабного наступу. А буквально через день відбувся напад».

І напад відбувся саме з території Білорусі. Отже, якщо ми про нього знали, то чому продовжували торгувати з режимом лукашенка? Чому були залежні від нафти? Чому не побудували укріплення?

Вважається, що генерал Буданов є однодумцем Зеленського і відіграє важливу роль у закулісних мирних переговорах. Джерела кажуть, що він контактує з китайцями, а також раніше вів перемовини з ватажком російської ПВК «Вагнер» євгенієм пригожиним.

Буданов багато й часто як для головного розвідника воюючої країни світиться у ЗМІ, — напевне, тому, що в його коментарях замасковано саме політичну закулісну частину його роботи.