Конотоп відповів за всю Україну: кого у разі виборів завтра українці обрали б президентом

Війна — це величезна відповідальність за свою країну, помножена на глибоку віру в здолання лютого ворога та адекватність дій державних керманичів, котрі взялись вести Україну по переможних шляхах.

Окрім віри у свою землю, всяка інша віра — особлива форма омани. Хай це буде віра в Христа, комунізм чи вічну любов.

Чим віра сильніша, чим більше в ній пасіонарності, відповідно, тим омана глибша й небезпечніша. У період війни відсутність такої щирої віри всередині єства державної машини зчитується дуже легко.

Тільки незаперечні докази, здобуті досвідом і дослідом, роблять віру вченням. І лише як його не спростує життя, вчення стає наукою, такою необхідною для уроків війни. Як-от соціологія.
Дев’ять років війни в Україні, понад півтора з яких — повномасштабної.

То як же ті, хто мешкає неподалік країни-агресорки, оцінюють дії влади в ситуації повномасштабного вторгнення?

Позицію українців щодо цієї непростої теми презентував Центр соціальних досліджень Сумського державного університету. Дослі­дження «Оцінка діяльності влади в умовах воєнного стану» проводили протягом вересня 2023 року серед мешканців міста Конотопа на замовлення газети «Україна молода».

 Соціологічна роза вітрів

Власне, чому Конотоп? Волею долі це місто опинилося між двома світами й стало прикордонням між західною та східною цивілізаціями, прогресивною та відсталою ментальностями, до того ж має потужний український героїчний фундамент із часів Гетьманщини.

Саме Конотопську битву розцінюють як перемогу козацької зброї над московською. А тому Контоп вважається лабораторією, де кристалізується усереднена думка щодо того, що відбувається в Україні в період війни.

Отже, під час соціологічного опитування містянам пропонували відповісти на важливі запитання:

1.Чи все було зроблено військово-політичним керівництвом України напередодні 24 лютого 2022 року для належної відсічі російському агресору?
2. Через що стало можливе швидке просування російської армії з півночі на столицю України в перші дні повномасштабного вторгнення?
3. Через що стало можливе швидке захоплення ворогом значних частин Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей?
4. Завдяки чому вдалося вистояти Сумщині на першому етапі повномасштабного вторгнення та не допустити окупантів у Суми, а згодом визволити Охтирку, Тростянець та інші населені пункти?
5. Чому окупантам не вдалося захопити Харків?
6. Чи на часі широка суспільна дискусія стосовно компетентності дій влади з підготовки країни до оборони в останні місяці перед російським вторгненням 24 лютого 2022 року?
7. Чи мають незалежні правоохоронні органи/спеціально створені комісії вже зараз, не чекаючи перемоги, розпочати розслідування дій окремих топпосадовців, чиї дії/бездіяльність призвели до значних територіальних втрат, жертв серед цивільного населення та втрат у лавах українських захисників у перші дні вторгнення?
8. Зазначте основну причину нестачі зброї для фронту.
9. З чим пов’язана часта зміна президентом голів обласних військових адміністрацій?
10. Чи виконує держава на гідному рівні свої функції в боротьбі з корупцією?
11. Чи задоволені в цілому ви роботою Верховної Ради України?
12. З чим пов’язані антикорупційні справи проти топових політиків у Верховній Раді України?
13. Кого б ви підтримали на посаду президента України на наступних виборах?
14. Чи варто після перемоги надати можливість участі в парламентських та президентських виборах громадянам України, які залишалися на територіях, окупованих із 2014 року (Крим, частини Донецької та Луганської областей?
15. Звідки ви отримуєте інформацію про основні політичні та економічні новини України, перебіг російсько-української війни?

Жінки владі довіряють менше

На запитання, чи все було зроблено військово-політичним керівництвом України напередодні 24 лютого 2022 року для належної відсічі російському агресорові, 67% опитаних жителів міста Конотоп визначили дії військово-політичного керівництва держави недостатніми для відсічі російському агресорові.

Натомість 30,1% опитаних зазначили, що військово-політичним керівництвом України було зроблено все для належної відсічі. (Діаграма 1).

Водночас чоловіки частіше зазначають про достатність дій для відсічі російському агресорові, натомість жінки заперечують це.

Цікаво, що молоді люди у віці 18—29 років більш схвально оцінюють дії військово-політичного керівництва України напередодні 24 лютого 2022 року, ніж респонденти у віці 40—49 років.

Чому окупанти швидко дійшли до Києва?

На думку жителів Конотопа, найбільш очевидними причинами швидкого просування російської армії з півночі на столицю України в перші дні повномасштабного вторгнення стали:

— помилки вищого керівництва України, яке не приділяло належної уваги мінуванню та спорудженню фортифікаційних укріплень (34,1%);
— ігнорування владою попередження західних розвідок про загрозу нападу на Україну з півночі (30,7%);
— практична неможливість стримувати російські війська, що у рази переважали дислоковані підрозділи ЗСУ в живій силі, бронетехніці та авіації (23,9%) (Діаграма 2).

Жінки частіше називали причинами швидкого просування російської армії з півночі на столицю України в перші дні повномасштабного вторгнення помилки вищого керівництва України (35,8% жінок та 30,4% чоловіків) та ігнорування владою попере­дження західних розвідок про загрозу нападу на Україну з півночі: 32,5% жінок та 26,8% чоловіків.

Натомість чоловіки головною причиною вважають практичну неможливість стримувати російські війська, що у рази переважали дислоковані підрозділи ЗСУ в живій силі, бронетехніці та авіації (28,6% чоловіків та 21,7% жінок).

Респонденти у віці 30—39 років пов’язують швидке просування російської армії з півночі на столицю України з ігноруванням владою попередження західних розвідок про загрозу нападу на Україну з півночі та практичною неможливістю стримувати значно переважаючі підрозділи ЗСУ в живій силі, бронетехніці та авіації російські війська.

Натомість респонденти у віці 50 років і старші пояснюють це помилками вищого керівництва України, яке не приділяло належної уваги мінуванню та спорудженню фортифікаційних укріплень.

Хто здав південь України?

Респонденти вважають, що швидке захоплення ворогом значних частин Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей стало можливим через:

— помилки вищого керівництва України, яке не приділяло належної уваги мінуванню та спорудженню фортифікаційних укріплень на виході з Кримського перешийку (38,1%);

— практичну неможливість стримувати російські війська, що у рази переважали дислоковані підрозділи ЗСУ в живій силі, бронетехніці та авіації (25%);
— влада проігнорувала попередження західних розвідок про загрозу нападу на Україну з півдня (23,9%);
— зради на високих щаблях місцевої/центральної влади та в певних силових структурах (23,9%).

Відповіді різняться за статтю. Жінки вважають причинами помилки вищого керівництва України, (42,9% жінок проти 35,8% чоловіків); практичну неможливість стримувати російські війська, що у рази переважали дислоковані підрозділи ЗСУ (33,9% жінок проти 20,8% чоловіків), а також зради на високих щаблях місцевої/центральної влади та в певних силових структурах (32,1% жінок проти 20% чоловіків).

Натомість чоловіки частіше стверджують, що причиною цього було ігнорування владою попередження західних розвідок про загрозу нападу на Україну з півдня (30% чоловіків проти 10,7% жінок).

Сумщина вистояла!

Вистояти Сумщині, на думку переважної частини опитаних (87,5%), на першому етапі повномасштабного вторгнення та не допустити окупантів у Суми вдалося завдяки стійкості та мужності мешканців області, патріотично налаштованим громадянам, які самоорганізувалися для опору російському агресору. (Діаграма 4, на її запитання респонденти могли обрати кілька варіантів відповіді).

Цікаво, що суттєвих відмінностей у відповідях респондентів різної статі та різного віку не виявлено.

Брама Харкова виявилася зачиненою

Респонденти не сформували однозначної думки щодо причин невдачі з боку окупантів захоплення Харкова.

Так, 46,6% опитаних пов’язують це з рішучими діями підрозділів ЗСУ, які завадили ворогу зайти у місто та взяти під контроль ключові адміністративні та силові органи Харкова.

Так само 46,6% вважають, що причиною є те, що російський агресор спрямував на Харків недостатньо сил, розраховуючи, що Харківщина зустрічатиме «визволителів» з квітами.

Суттєвих відмінностей у відповідях жінок і чоловіків не зафіксовано.

Натомість молодь 18—29 років частіше вважає, що причиною є те, що російський агресор спрямував на Харків недостатньо сил, розраховуючи, що Харківщина зустрічатиме визволителів з квітами; а особи у віці 40—49 років — що рішучі дії підрозділів ЗСУ завадили ворогу зайти у місто.

Компетентність влади — дискусійне питання

У конотопців не склалося єдиної позиції щодо широкої суспільної дискусії стосовно компетентності дій влади з підготовки країни до оборони в останні місяці перед російським вторгненням 24 лютого 2022 року.

Так, 56,3% вважають, що така дискусія не на часі, а 43,8% — навпаки, вважають, що така дискусія потрібна.

Жінки частіше заперечують вчасність дискусії.

У всіх вікових групах заперечують доцільність такої дискусії.

Водночас переважна частина опитаних (90,3%) вважає, що потрібно вже зараз розпочати розслідування дій окремих топпосадовців, чиї дії/бездіяльність призвели до значних територіальних втрат, жертв серед цивільного населення та втрат у лавах українських захисників у перші дні вторгнення.

Не зафіксовано суттєвих відмінностей у відповідях респондентів обох статей та різного віку.

На запитання, чи мають незалежні правоохоронні органи/спеціально створені комісії вже зараз, не чекаючи перемоги, розпочати розслідування дій окремих топпосадовців, чиї дії/бездіяльність призвели до значних територіальних втрат, жертв серед цивільного населення та втрат у лавах українських захисників у перші дні вторгнення, більшість опитуваних сказали «так».

Причому найвища кількість прихильників таких дій — серед вікової категорії від 30 до 39 років, —97,8%. Ствердні відповіді наймолодших та найстарших респондентів коливаються в межах, відповідно, 89 та 84%.

Де зброя для фронту?

На думку респондентів, основною причиною нестачі зброї для фронту є: корупція у сфері військово-промислового комплексу (43,2%) та відсутність власного виробництва зброї (33,5%).

Серед інших варіантів відповіді опитані зазначали: «деяку зброю здали кремлю в 90-х в обмін на «гарантії безпеки»; «дуже сильний агресор, корупція, відсутність системного підходу», «склади зі зброєю і боєприпасами були підірвані протягом кількох років після набуття Україною незалежності», «за борги влада віддала зброю, боєприпаси, ядерну зброю», «свідоме зменшення військового бюджету на спорядження та розробки в ракетних галузях».

Чоловіки частіше серед причин вказують на корупцію у сфері військово-промислового комплексу; колаборантів на високих щаблях центральної влади та в певних силових структурах.

Натомість жінки наполягають на відсутності власного виробництва зброї; неможливості західних союзників забезпечити зброєю Україну.

Варіант відсутності власного виробництва також частіше обирали респонденти старшого віку.

Кадрове переливання з пустого в порожнє

Переважна кількість опитаних (75%) вважають, що неефективність призначених голів військових адміністрацій є причиною частої зміни президентом голів обласних військових адміністрацій.

Про неефективність голів ОВА частіше зазначають опитані у віці 18—29 років, тоді як особи, старші 50 років, наголошують на кадровому голоді в країні.

Корупція — ахіллесова п’ята влади

Держава не виконує на гідному рівні своїх функцій в боротьбі з корупцією — так вважають 82,4% опитаних. Жінки це стверджують частіше: 84,2% проти 78,6% чоловіків.

Найвищий відсоток думки, що держава недостатньо бореться з корупцією, — у віковому розрізі від 30 до 49 років, близько 95%.

Думки респондентів розділилися щодо оцінки діяльності Верховної Ради України. Зокрема, незадоволені її діяльністю 55,7% опитаних; не змогли визначитися — 37,5%, а задоволені — 6,8%. Більше невдоволені чоловіки 60,7% проти 53,3% жінок.

Певною мірою задоволені роботою ВРУ наймолодші респонденти: 18—29 років — 9,8% опитаних; також серед них найвищий відсоток тих, кому «важко визначитися», — 46,3%. Понад 60% респондентів від 30 до 49 років незадоволені Радою.

А от серед опитаних віком від 50 років і старших не виявилося жодного задоволеного парламентом — 0% підтримки. Логічно, що 72% цієї категорії опитаних не сприймають його діяльність. (Таблиця 1).

Респонденти розділилися в думках щодо оцінки причин антикорупційних справ проти «топових» політиків у Верховній Раді України.

Зокрема, 38,1% вважають це прагненням влади подолати корупцію; 32,4% назвали такі дії боротьбою з конкурентами напередодні можливих парламентських виборів, а 28,4% — прагненням повернути довіру США та Заходу.

Якщо завтра вибори президента, то...

Більшість опитаних на посаду президента України готові підтримати Володимира Зеленського (55,1%). Також значну електоральну підтримку має Валерій Залужний (21,6%).

Натомість інші політики, представлені у списку, набирають значно нижчий рівень підтримки. (Діаграма 13).

Якщо жінки та чоловіки рівною мірою підтримують чинного президента, то Валерія Залужного активніше підтримують чоловіки.

Молодь тяжіє до Володимира Зеленського, за нього готові віддати голос 64,4% респондентів віком від 18 до 29 років. Валерія Залужного найкраще підтримав би на посаду президента старший електорат — 44%.

Щодо можливості участі у парламентських та президентських виборах громадян України, які залишались на територіях, окупованих з 2014 року, то в мешканців Конотопа також немає одностайної позиції.

Зокрема, 43,2% вважають що голосувати можуть лише особи, які брали участь у русі опору; інші можуть бути поновлені у виборчих правах через 10 років; а 42% опитаних вважають, що всі мешканці окупованих із 2014 року територій повинні мати повноцінні виборчі права.

Цікаво також те, які інформаційні джерела впливають на світогляд респондентів.

Альтернативні теле- та радіоканали, інтернет-видання, незалежні політичні та воєнні блогери є для 71,6% опитаних джерелом інформації про основні політичні та економічні новини України, перебіг російсько-української війни.

Тоді як для 34,1% таким джерелом інформації є телемарафон «Єдині новини».

Жінки схильні частіше дивитися «Єдині новини», чоловіки — альтернативні теле- та радіоканали.

Телемарафон є основним джерелом і для старшого покоління, натомість молодь обирає альтернативні джерела інформації.

І в усіх процесах осмислення, котрі проаналізували соціологи Центру досліджень Сумського державного університету, чітко простежується становлення зрілого громадянського суспільства в Україні.