Стирчать вуха Ахметова? Скелети кар’єрної шафи нового міністра оборони Умєрова

Цю нову-стару кадрову історію про нового очільника Міноборони неможливо переповісти без народного досвіду.

Якось у селі мужики спалили стару панську свинарню, підійшли до панського дому, а на ґанку хазяїн стоїть у халаті. Мужики зупинились.

Пан подивився, почухав живіт і запитав: «Ну, холопи, чого вам?».

Мужички посміялись, помовчали й по одному почали непомітно розходитися.

А наступного ранку ініціатор бунту Петро Попадало кинув ложку, якою він борщ сьорбав, хряснув кулаком по столу й закричав: «А нічого!!!».

Історія про те, як влада ходить по колу у своїх кадрових перестановках, може, не була б такою сумною, якби справа не стосувалась Міністерства оборони в часи, коли Україна веде таку страшну війну.

Привіт з Америки

Тож не встиг новий міністр оборони як слід обжитись у кабінеті, а ним уже зацікавились слідчі НАБУ.

Вищий антикорупційний суд дав рознарядку НАБУ порушити кримінальну справу проти колишнього голови Фонду держмайна, а нині — міністра оборони України Рустема Умєрова.

І сталося це одразу після повернення керівників антикорупційної системи України — НАБУ, САП та ВАКС — зі Сполучених Штатів Америки.

Відомо, що вони спілкувалися там з представниками серйозних державних антикорупційних органів США з приводу того, що в Україні нарешті треба почати боротися з корупцією, а не імітувати цю боротьбу. Очевидно, були обговорені певні персоналії.

Радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван закликав українських очільників антикорупційних органів і далі виносити судові рішення у відповідних справах, незалежно від того, куди вони ведуть.

А перед тим українцям укотре красиво розповідали, що Умєров — це нарешті той, хто наведе порядок у Міноборони. І що він — одна з небагатьох якісних кандидатур, які ще залишились у Зеленського.

Щось подібне звучало й у листопаді 2021 року про Резнікова, коли його призначали на посаду міністра оборони й коли почався додатковий відлік неготовності України до великого вторгнення ерефії.

Умєров не має навіть приблизного досвіду для цієї посади. Якщо в Резнікова є юридична освіта, також він очолював Міністерство тимчасово окупованих територій та євроінтеграції, то Умєров просто поза контекстом усіх цих тем і обов’язків.

Але найважливіше те, що коли генерал Валерій Залужний заявляв, що кращого, ніж Степан Полторак, міністра оборони (з 2014-го по 2019 рік) не було, то це слід було сприймати не як прості слова, а як істину, на яку слід звернути увагу.

Адже Валерій Залужний координує висловлювання і діяльність із нашими союзниками, без яких ми не мали б чим оборонятися, зокрема зі США.

Тому все вказує на те, що Вашингтон робив ставку на Степана Полторака як на того, хто вичистить міноборонівські авгієві стайні після Олексія Резнікова.

За словами політичного експерта Тараса Чорновола, Полторак зміг би виправити всі промахи й провали Резнікова.

«Полторак — єдина людина, при якій не будуть красти й Міноборони могло б нормально працювати», — вважає Тарас Чорновіл.

Не кажи гоп...

Тож під час призначення Умєрова відзначали, що за його керівництва у такій апріорі для української дійсності корупціогенній структурі, як ФДМУ, тут не було жодного корупційного скандалу. Мовляв, це один з небагатьох успішних кейсів нинішньої влади на високому рівні.

Однак посвячені в різні приватизаційні нюанси одразу ж згадали продаж Усть-Дунайського річково-морського порту за ціною хорошого маєтку під Києвом. Такі об’єкти нерухомості неймовірно дороговартісні. А порт продано майже за три копійки.

По суті, відбувся старт гігантської приватизації фактично задарма.

Аж тут офіційне звинувачення в корупції догнало Умєрова вже на чинній посаді.

У матеріалах справи зазначено: «...до НАБУ була подана заява про те, що голова ФДМУ Умєров Р. Е., його перший заступник Шугалій Д. А. та заступник Федоришин О. О., зловживаючи владою, діючи всупереч інтересам служби, перевищуючи свої службові повноваження, вчиняють дії, спрямовані на приховування фактів розкрадання державного майна, а саме продажу афілійованим керівнику ПАТ «Центренерго» фірмам електричної енергії за цінами, нижчими за ринкові».

Також у документі зазначається про незаконне звільнення члена наглядової ради ПАТ «Центренерго», який виявив факти розкрадання державного майна та повідомив про це керівництво ФДМУ.
Гадаємо, слідство розбереться і Умєров, можливо, тут ні до чого.

У танку з ОПою?

А тепер про обов’язки, котрі взяв на себе Рустем Умєров на новій посаді. Тих, хто вміє слухати й аналізувати, різонули декотрі привселюдно виголошені пріоритети. Зокрема те, що в Мін­оборони повинна бути суб’єктність.

Що означає суб’єктність органу, котрий є одним із міністерств уряду та має подвійне підпорядкування. Ще й президенту України. І це прописано в нашій Конституції.

Міністерство — координуючий орган у діяльності сил оборони України. Тому — яка суб’єктність? Можна було б пана Умєрова звинуватити в стовідсотковій некомпетентності в тій справі, яку він очолив під час війни, якби цих слів ми не чули в зашифрованій формі рік тому, коли у зеленій ОПі проявилась заздрість до зростаючої популярності Валерія Залужного.

І там дуже хотіли обмежити можливості Генерального штабу і Головнокомандувача ЗСУ Залужного, якимось чином змішавши їх з Міноборони.

Незважаючи на те, що МОУ — винятково цивільна структура, яка не може бути військовою і не може планувати військові операції, вона відповідає за забезпечення та боєготовність армії, а не за воєнні дії. Координація дій оборони виконується Генштабом та Верховним головнокомандувачем.

Міністерство оборони не має права туди втручатись ще й тому, що Генштаб є священною коровою НАТО. А Альянс чітко розмежував функції Міноборони та Генштабу.

А от заява про першочергове виконання потреб і запитів бійців на фронті — прекрасна. Головне, щоб вона виконувалась, а не так, як це відбувається сьогодні.

Після проголошених намірів стовідсотково задовольняти потреби тих, хто воює до переліку пріоритетних завдань вплітаються грандіозні плани щодо нарощення українського виробництва зброї.

І це прекрасно! Цей пункт сподобався усім, хто не в темі. Бо, знову ж таки, виникло запитання: ким призначили Умєрова — міністром оборони чи стратегічних галузей економіки?

Міністерство оборони до виробництва, навіть озброєння, має єдиний стосунок — воно лише робить держзамовлення. Те, що Резніков не замовив українських дронів (їх купують волонтери), не замовляв вчасно форму та інше, зараз повинен виправляти Рустем Умєров. Тобто зробити державне замовлення.

Для цього від приватних виробників, закордонних компаній, вітчизняного Укр­оборонпрому до Міноборони надходять відповідні пропозиції. Тобто не міністр оборони їх формує, його відомство просто робить замовлення. А обсяги виробництва — компетенція зовсім іншого міністерства.

Чому Умєров про це говорить — версій чимало: або він озвучує тихі, приховані побажання декого в ОПі, що дуже немудро; або він ще навіть не здогадується, що він очолює; або він готовий робити все що завгодно; а, найімовірніше, він розуміє, що все одно керуватимуть інші. А Умєров буде міністром для контактів на «Рамштайні», перемовин з міністрами країн-союзниць.

Щоправда, віддамо належне, міністр оборони оприлюднив масштаб фінансової катастрофи й розмір фінансової діри, яку йому залишив попередник Резніков.

Він сказав, що до кінця поточного року оборонному відомству не вистачає чверть трильйона, тобто понад 250 мільярдів, гривень. І він звертається по ці кошти до Верховної Ради. Але там цих грошей немає. Їх узагалі бракує в усьому бюджеті.

Скелети в шафі

Зазначимо, Умєров вигідний владі, бо він має непогані зв’язки з саудитами, з Туреччиною, навіть вихід на самого Ердогана. Й загалом він вважається ключовим перемовником з мусульманськими країнами.

До того ж, має свою комунікацію у сфері постачання зброї. Умєров нібито був непублічно залучений до пошуків і постачань потрібного озброєння.

А ще Рустем Умєров, як і нинішній прем’єр-міністр Денис Шмигаль, є людиною, близькою до Ріната Ахметова. А можливо, і набагато ближчою, ніж прем’єр.

Адже він не лише розпочав свою кар’єру в компанії олігарха (Lifecell), а й доволі стрімко злетів на висоти менеджменту.

Ахметов фактично подарував у 2018 році родинному Фонду Умєрова (Міжнародний благодійний фонд «Фонд національного добробуту Криму») три гектари землі неподалік центру Києва, на місці пивоварні Карла Шульца, для будівництва чи то житлового комплексу, чи мусульманського культурного центру й мечеті.

Історія про це випливла, коли в 2021 році будівлі старої пивоварні раптом почали зносити й громадськість зчинила галас.

Чому Зеленський вирішив, що Рустем Умєров буде добрим міністром оборони? Хтозна. Президент зазвичай не звітує суспільству про причини своїх рішень, але ці дивні та несподівані переміщення — в його стилі.

Кадровий голод супроводжує Володимира Зеленського ще зі старту його політичної кар’єри, і ротація, яку ми спостерігаємо, — від безвиході.

Але Міністерство оборони не вилікує просто зміна очільника. Воно потребує насамперед очищення від корупціонерів, знищення налагоджених корупційних ланцюжків, переформатування роботи й підвищення її ефективності.

Щоб це зробити, треба знати кухню досконало. Без занурення в деталі неможливо буде відповісти на виклики, а подолати задавнені болячки — й поготів.

Але на те, щоб учитися й досліджувати, в нового очільника просто немає часу — у країні війна.

І хоча ротація міністра оборони безпосередньо не загрожує обороноздатності країни, зараз усе в руках Генштабу, проте експериментувати — це додавати складнощів.

Тим більше зі свіжою кримінальною справою від НАБУ.