Народне прислів’я «Поганому виду нема стиду» лаконічно та влучно характеризує людей без честі й совісті, людей, які, як кажуть, «брешуть і не скривляться» або нехтують нормами християнської моралі: крадуть, обманюють, порушують законодавство України, використовують свою державну посаду для власного збагачення.
Йтиметься саме про таких високопосадовців, державних службовців при погонах і без них, які, на мою думку, згуртувались в одну велику корупційну мафію лише з єдиною метою: разом щось вкрасти у громади, а потім захистити гнідинського сільського голову Олександра Лазаренка від кримінальної чи адміністративної відповідальності.
«Ділка» до справи
Хронологія подій захоплює динамікою та аморальними діями посадовців, за які, на жаль, до сьогодні ніхто не поніс покарання.
19 березня 2003 року загальні збори представників КСП «Вишеньківське» Бориспільського району Київської області прийняли таке довгоочікуване рішення про розпаювання земель. Але для декотрих селян радість тривала недовго, бо розпайованої землі їм не вистачило.
Безперечно, землю товарного сільськогосподарського виробництва (пай), згідно з законодавством України, мали право отримати лише ті, хто працював у радгоспі «Вишеньківський». У 2003 році під час першого розпаювання землі так і було. А вже в 2004 році документи на оформлення права власності на землю радгоспу «Вишеньківський» почали видавати різним підставним особам, тим, хто ніколи ніякого стосунку до роботи в радгоспі не мав.
Серед них виявився й Олександр Лазаренко, який на час отримання дозволів на оформлення земельного паю працював непримітним посадовцем на Гнідинському молокозаводі й мав сільську кличку «ділок».
Наша громадська організація дізналась про цей факт майже через 4 роки, в 2007 році. Відтоді розпочалась багаторічна боротьба за справедливість з шахраями, які вкрали у жителів села Гнідин та Вишеньки велику кількість землі — сотні гектарів. Адже в списку на отримання паю поруч із прізвищем Олександра Лазаренка було ще багато прізвищ персонажів із Закарпаття, яких голова Бориспільської райдержадміністрації А. Главаті, який також звідти родом, охрестив «працівниками» КСП «Вишеньківське» без жодних на те правових підстав. Громадські діячі спробували повернути громаді вкрадені в неї паї, зокрема і «шахрайський пай» Олександра Лазаренка. І наша боротьба в допомозі обкраденим селянам розтягнулася на роки.
«Конгрес захисту українських земель» вимагав від уповноважених осіб шляхом перевірки трудової книжки Олександра Лазаренка переконатись і визнати, що він ніколи не працював в КСП «Вишеньківське». І, відповідно, далі — покарати учасників цієї шахрайської схеми.
Рекомендували ми правоохоронним органам і в інший спосіб перевірити причетність Олександра Лазаренка до роботи в КСП «Вишеньківське» через витребування відповідної документації особового складу цього господарства.
Здавалось би, перевірити наведені в наших зверненнях факти можна просто і швидко. Але на той час Олександр Лазаренко став уже гнідинським сільським головою, в розпорядженні якого була необмежена кількість землі, що межує з Києвом і завжди мала та має високу ціну. Тому «друзів», котрі за будь-яких обставин не збирались його карати, він собі у владних та правоохоронних структурах, як мені здається, знайшов багато.
Наша боротьба з цією «шайкою державних службовців» триває 16 років.
Хронологія пошуку істини
2007 рік. 11 листопада на вимогу Бориспільської районної громадської організації «Комітет захисту земель» Бориспільська міжрайонна прокуратура допитує Олександра Лазаренка з приводу отримання ним паю. Прокурору він, не моргнувши оком, говорить: «Я ніколи не отримував земельної ділянки (паю) з колишніх земель КСП «Вишеньківське», — та власноруч ставить підпис під текстом допиту: «З моїх слів записано вірно, мною прочитано».
Увесь 2007-й і першу половину 2008-го року ми доводимо різним правоохоронцям, що Олександр Лазаренко отримав земельний пай незаконно, і вимагаємо покарання для всіх винних посадовців, причетних до цього злочину. Листи направляли в Бориспільську міжрайонну прокуратуру та прокуратуру Київської області. Але марно...
25 червня 2008 року перший заступник Бориспільського міжрайонного прокурора Зінченко О. В. виносить «Постанову про відмову в порушенні кримінальної справи» на підставі того, що «опитаний по суті звернення сільський голова села Гнідин Лазаренко О. Й. пояснив, що він ніколи не отримував у власність земельної частки (паю) земель КСП «Вишеньківське», у нього у власності такої земельної ділянки немає і ніколи не було».
Це «обґрунтування» відмови Зінченко О. В. написав у той час, коли в Бориспільську міжрайонну прокуратуру ми передали черговий документ — розпорядження №720 від 3.09.2004 року Бориспільської райдержадміністрації про надання дозволу на виготовлення державних актів на право власності на земельні паї КСП «Вишеньківське», в списку якого було прізвище Олександра Лазаренка!
Прокуратура погрожує правозахисникам
Отже, у 2008 році гнідинський сільський голова Олександр Лазаренко пішов на нас у наступ. У листі від 26.09.2008 року на ім’я директора ЗАТ «Миронівська друкарня» він називає інформацію, яку поширює наша громадська організація «суспільно небезпечною».
А в 2009 році Олександр Лазаренко вже має у власності незаконно отриманий пай розміром 2,348 га за рахунок земель КСП «Вишеньківське».
Ми звертаємось до Бориспільського міжрайонного прокурора Бутовича О. І., генерального прокурора України Медведька О. І. з проханням усе-таки перевірити трудову книжку Олександра Лазаренка та наявність у нього незаконно отриманого паю.
18.06.2009 року листом №97/4-1681 прокуратура Київської області повідомляє нам, що в порушенні кримінальної справи відмовлено, бо «встановлено, що гнідинський сільський голова Лазаренко О. Й. при розпаюванні сільськогосподарських підприємств земельну частину (пай) не отримував».
Факти свідчать.
Підписав цю інформацію заступник прокурора Київської області О. Ричка. І це в той час, коли в матеріалах розслідування за нашими листами вже було розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації №7102 від 12.12.2008 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання Актів на право власності на земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) громадянам-членам КСП «Вишеньківське» на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області», яким Олександру Лазаренку передано у власність пай як члену КСП «Вишеньківське»!
13.09.2009 року листом №1777 Бориспільський міжрайонний прокурор О. Бутович, знаючи, що Акт на право власності земельного паю вже давно у кишені Лазаренка, присилає нам чергову відписку: «Гнідинський сільський голова Лазаренко О. Й. не отримував земельної частки (паю) при розпаюванні сільськогосподарського підприємства, останній був опитаний з даного приводу під час проведення перевірки».
Фабрикував усі ці документи-відповіді та матеріали перевірок працівник Бориспільської прокуратури Філімонов, якому так набридла моя настирливість у боротьбі за торжество законів України, що одного разу він крізь зуби процідив мені: «Я шкодую, що не організував проти вас кримінальну справу й не посадив!».
Боротьба за справедливість триває. Олександр Лазаренко продовжує заперечувати отримання земельного паю.
Київській обласній прокуратурі набридло писати брехливі відписки. І начальник управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, молодший радник юстиції А. Благовісна дає офіційну вказівку листом №07/1-619 від 10.02.2009 року: «Підлягає перевірці законність створення та діяльність громадської організації «Комітет захисту земель».
У 2010 році до нас прийшла вже лише одна відповідь із прокуратури Київської області (лист №07/4-573 від 26.02.2010 року), де слово в слово було написано все так, як у попередні роки: «гнідинський сільський голова Лазаренко О. Й. не отримував земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) при розпаюванні сільськогосподарського підприємства». Підписав чергову відписку перший заступник прокурора Київської області Г. Клюге.
У 2011 році як керівник громадської організації «Конгрес захисту українських земель» я 26 грудня вкотре звернулась до Бориспільського міжрайонного прокурора Бутови-
ча О. І. з проханням: «Провести повну, об’єктивну та всебічну перевірку за участі й у присутності представника нашої організації стосовно незаконного отримання земельного паю гнідинським сільським головою Олександром Лазаренком».
Наш лист прокуратура залишила без розгляду, відповіді ми не отримали, а О. Лазаренко продовжував володіти незаконно отриманою землею та публічно це заперечував.
У 2012 році наші звернення до прокурорів різних рівнів ігноруються, а Олександр Лазаренко на сесії Гнідинської сільської ради всупереч законодавству України приймає чергове незаконне рішення не надавати «Конгресу захисту українських земель» будь-якої інформації й не відповідати на листи.
Юридично–когнітивний дисонанс
У 2013 році мене обирають депутатом Київської обласної ради і я починаю знову порушувати питання незаконного отримання Олександром Лазаренком земельного паю. На мої депутатські звернення приходять відповіді з різних установ, які підтверджують, що Олександр Лазаренко отримав земельний пай як працівник КСП «Вишеньківське»! Тобто пай у нього є.
Водночас 27.08.2013 року прокурор Київської області О. Витязь листом № 05/3-2573 вкотре нагадує мені, що факт отримання паю Лазарен-
ком О. Й. перевірявся неодноразово, і є постанова від 25.06.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи, бо він паю не отримував! А тут паю немає. Загубили, мабуть.
А листом №07/1-2673 від 20.08.2014 року виконувач обов’язків прокурора Київської області С. Домбровський інформує мене як депутата, що, виявляється, у власності Лазаренка О. Й. все-таки перебуває земельна ділянка площею 2,3438 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Вишеньківської сільської ради, але отримав він її законно, як працівник Гнідинської сільської ради, тому й підстав для вжиття заходів прокурорського реагування на даний час не встановлено». О! Пай Лазаренка знову знайшовся.
І це написано в той час, коли в матеріалах прокурорської перевірки є відповідне розпорядження №720 від 2004 року (!), яким дано дозвіл на оформлення власності на пай Олександру Лазаренку, вочевидь, за видатні заслуги перед вишеньківчанами на молокозаводі. Бо гнідинським сільським головою він став лише у 2005 році!
Зауважимо, що, навіть якби О. Лазаренко отримав пай як працівник сільської ради, це також було б порушенням законодавства України, бо держслужбовці не мали права на такі привілеї.
До того ж, Державна інспекція сільського господарства в Київській області листом №14-13/3264 ще 15.07.2013 року повідомила мене: «Управлінням Держземагентства у Бориспільському районі листом від 03.07.2013 року №06-11/1318 повідомлено, що, згідно з державною статистичною звітністю по формі 6-зем за Лазаренком О. Й. рахується земельна ділянка (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), рядок 19, графа 05 (рілля), та надано копію технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) громадянам-членам колективного сільськогосподарського підприємства «Вишеньківське» на території Вишеньківської сільської ради Бориспільського району Київської області.
За результатами розгляду документації із землеустрою було встановлено, що гр. Лазаренко О. Й. є в списках громадян-членів КСП «Вишеньківське», які є складовою вказаної технічної документації».
Цей лист Держземінспекція надсилала Київському обласному прокурору, на який він не захотів реагувати, але написав мені брехливу відписку.
ГО «Конгрес захисту українських земель» у 2011—2012 роках зверталася й до суду з позовною заявою про визнання бездіяльності Бориспільської та Київської прокуратур. Ми пройшли всі судові інстанції, які повністю відхилили нашу вимогу зобов’язати Бориспільську міжрайонну прокуратуру та Київську прокуратуру вчинити певні дії. Тому що підстав для прокурорського реагування немає, все законно зроблено!» Те, що Олександр Лазаренко жодного дня не працював у КСП «Вишеньківське», нікого в суді не цікавило!
Виступаючи в суді, представник Бориспільської міжрайонної прокуратури стверджував: «Громадська організація «Конгрес захисту українських земель» не мала права звертатись до суду, бо її права не порушено.
«Ділків» — до відповідальності
За 16 років жоден із представників правоохоронних органів так і не наважився витребувати в Олександра Лазаренка трудову книжку, щоб переконатись, що той ніколи не працював у КСП «Вишеньківське», але незаконно, шахрайським чином, усупереч законодавству України отримав не свій земельний пай як особа, яка нібито працювала в цьому сільськогосподарському підприємстві, а забрав (украв!) цей пай, який по праву належав комусь із мешканців громади, можливо, комусь із вас! Переконана, мафія ніколи не здасть свого «ділка».
У 2016 році Олександр Лазаренко у своїй декларації державного службовця про доходи вже спокійно, не боячись людської зневаги, оприлюднив особисту інформацію про те, що у нього у власності є земельний пай розміром 2,3438 га! (Так усе-таки є в нього цей пай!).
Його абсолютно не турбувало, що колись, даючи покази бориспільському міжрайонному прокурору, він власноруч написав, що такої земельної ділянки в нього немає. Правду кажуть: «Поганому виду нема стиду!».
Наша громадська організація переконана, що сьогодні в новій Україні прийшов той час, коли всі причетні до цієї кримінальної схеми повинні понести заслужене покарання та постати перед людьми, Божим законом та судом!
Адже ті, хто працював у КСП «Вишеньківське» та не отримав земельного паю, мають його отримати! Бо заробили цю землю гірким потом і кривавими мозолями!
І ми це зробимо...
Далі буде...
Валентина СТРІЛЬКО, голова «Конгресу захисту українських земель»