На Закарпатті планують побудувати п’ять сучасних сміттєпереробних кластерів

В Ужгородському, Хустському, Мукачівському, Тячівському/Рахівському і Берегівському районах Закарпаття невдовзі можуть з’явитися сучасні сміттєпереробні кластери.

Презентацію майбутнього будівництва днями провели експерти міжнародної технічної допомоги APENA3, представники місцевої ОВА та Міндовкілля.

Як повідомив «Урядовий портал», реалізовувати свій задум сторони почали ще до початку війни. Згодом документ переглянули, адаптувавши його до вимог оновленого законодавства, яке запустило реформу управління відходами в Україні.

«Закарпатська область разом з міжнародними експертами провели колосальну роботу, — повідомила заступниця міністра захисту довкілля Вікторія Киреєва. — Впевнена, що в майбутньому це дасть можливість регіону стати одним із лідерів у реалізації змін та залучити інвестиції для будівництва необхідної інфраструктури».

Згаданий кластер — досить розлогий проєкт. Він передбачає створення інфраструктури, починаючи від збору, сортування та перевантаження сміття і завершуючи будівництвом власного переробного заводу.

«Плюс мають бути передбачені комунальні точки для відсортованих відходів, — каже директор департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА Юрій Шпонтак. — Планується мінімум 64 (за кількістю ТГ) комунальних острівців. У деяких громадах їх має бути більше».

Вартість інвестицій, які будуть вкладені в будівництво п’яти кластерів, сягає 20-25 мільярдів гривень.

З початком повномасштабного вторгнення цей проєкт став іще актуальніший, оскільки до регіону в’їхала велика кількість людей з окупованих та прифронтових регіонів. Війна загалом принесла Україні величезні екологічні проблеми.

Одна з них стосується утилізації будівельного сміття, обсяг якого — вже понад 450 тисяч тонн. І оскільки рашисти продовжують нищити цілі мікрорайони, кількість стихійних звалищ, куди комунальники скидають важкі бетонні уламки, ростиме й далі.

Найбільш проблемними у цьому сенсі визнано Київщину, Житомирщину, Сумщину, Миколаївщину, Херсонщину, Чернігівщину та Харківщину. На Донеччині та Луганщині цей підрахунок ускладнений, але ситуація там, звісно, не краща.

«Тільки на Київщині утворилося 185 тисяч тонн відходів — повідомила «Економічну правду» Вікторія Киреєва. — Серед компонентів — бетон, цегла, облицювальна плитка, кераміка, деревина, скло, пластмаси, ізоляційні матеріали, азбестовмісні будівельні матеріали».

Ця проблема ускладнюється й тим, що будівельні відходи, утворені внаслідок боїв, містять багато шкідливих матеріалів, а також насичені токсичними частками пороху, електроніки та акумуляторів.

Розчиняючись, вони неминуче потрапляють до ґрунтових вод. За словами пані Киреєвої, громади вже очищують території від будівельних відходів там, де це можливо.

Однак наразі країна не має достатніх фінансових і технічних ресурсів, аби повністю вирішити цю проблему. У Міндовкілля сподіваються на допомогу партнерів, сприяння міжнародних донорів та проєктів.