Гра за чи проти Коломойського? Чи здатна Зе-влада позбавити олігарха згубного впливу й можливостей

Одіозний український олігарх Ігор Коломойський отримав 2 вересня підозру від Служби безпеки України (СБУ) та Бюро економічної безпеки (БЕБ) у справі ПриватБанку.

Справа стосується одного з епізодів виведення коштів з ПриватБанку.

У лютому СБУ та БЕБ уже проводили обшук у маєтку Коломойського в мегакейсі щодо можливих махінацій навколо державної Укрнафти на 40 млрд грн. Однак до підозри бізнесмену в тій справі не дійшло.

Зараз він фігурує в розслідуванні меншого епізоду. Проте цим слідчим діям силовиків передувала велика нарада в офісі президента з правоохоронцями, присвячена справам Коломойського.

Після неї навіяло чуток, що нібито олігарху загрожують значно серйозніші наслідки, ніж раніше. Утім — побачимо...

За тиждень до цього, 24 серпня, бізнесмен відвідував НАБУ для допиту у справах Укрнафти (завдання збитків на суму 13,3 млрд грн в березні–серпні 2015 року) та ПриватБанку.

СБУ та БЕБ фактично випередили антикорупційне бюро. Наступний візит Коломойського до НАБУ, за даними джерел з офісу президента, був запланований на четвер, 7 вересня, коли йому планували оголосити підозру у справі ПриватБанку. Ймовірно, рішення про «першість» СБУ та БЕБ було прийнято на нараді в ОП.

Чимало аналітиків зазначають, що такий швидкісний фінт з підозрою — це реакція ОП на зустрічі керівників антикорупційних органів з американськими високопосадовцями, які минулого тижня проходили у США.

Водночас виглядає так, що вручення цієї підозри відбулося ще й на тлі повідомлень про рішення влади прирівняти корупцію до державної зради в час війни. Гадаємо, — щоб показати ефективність СБУ.

Нормальна вистава

Отже, 2 вересня, напередодні візиту Зеленського до США Беня Коломойський сам прийшов до суду. Без консула. Але ж Коломойський позбавлений українського громадянства й у такий момент з ним мав би бути консул держави, громадянином котрої він є. З-під розстебнутого коміра блакитної спортивної куртки виднілася жовта футболка. Трохи пафосно все це виглядало, патріотичний ти наш. Утім для вистави — нормально.

В той же день олігарху Ігорю Коломойському обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці з можливістю внесення застави в понад 509 мільйонів гривень. Також він повинен здати всі документи й не спілкуватись зі свідками. Сума застави — це, напевне, борг Коломойського перед Зеленським часів «Кварталу-95»?

Це виглядає як гра ще й тому, що «Плюси» не почали розносити ні судову систему, ні Зеленського, ні американців, котрі теж чекають справедливості в питанні Коломойського. Не було й народних депутатів з його групи, котрі б пікетували суд під час засідання.

Спочатку склалося враження, що побуде він у СІЗО одну-дві доби, потім внесуть заставу, а згодом адвокати й суд розвалять цю справу.
Однак, як сказали юристи Коломойського, заставу ніхто вносити не буде, а вони готують апеляцію.

Політика збігів

У цій історії проявився суто український винахід політичного виживання, коли на певні дії влади є запит міжнародної спільноти, але першій не дуже хочеться виконувати волю «командирів» колективного Заходу, тоді вмикається прихована тактика збігів.

Вручення підозри одному з найодіозніших українських олігархів Ігорю Коломойському збіглося за часом з анонсом візиту президента Володимира Зеленського на сесію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку, де він збирається виступити з жорстким засудженням російської агресії проти України.

Очевидно, що в політичних планах — не лише один такий виступ, а ймовірна зустріч із президентом Сполучених Штатів Джозефом Байденом, перемовини з іншими чинними американськими політиками та урядовцями. І дуже потрібно й важливо, щоб усі вони проявили бажання, ентузіазм та активність у продовженні допомоги Україні для її боротьби з московською навалою в непростому передвиборчому 2024 році.

У цій ситуації, звісно, в Києві не можуть не пам’ятати про занепокоєння Сполучених Штатів щодо певних постатей в українському підприємництві, якщо його взагалі можна так назвати. А також претензії США щодо впливу українських олігархів на політичні процеси в Україні та їхній зв’язок з організованою корупцією.

На Ігоря Коломойського Сполучені Штати наклали санкції ще 5 березня 2021 року. Їх запровадив один з найкращих друзів України в адміністрації президента Джо Байдена — дер­жавний секретар Ентоні Блінкен.

Свого часу колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін повідомляв, що готувались санкції ще в адміністрації попереднього президента США, Дональда Трампа. Таким чином можна стверджувати, що діяльність Коломойського непокоїла американських політиків незалежно від їхньої партійної належності. Вона і поперед­ньою, і чинною адміністрацією президента США сприймалась як така, що загрожує національній безпеці і Америки, й України.

Однак навіть після запровадження цих санкцій олігарх, який повернувся до України тільки після тріумфальної перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах 2019 року, жив, ніби під скляним куполом захисту.

Хоча всі прекрасно усвідомлювали вагу американської занепокоєності й реальний вплив Ігоря Коломойського на управлінські й підприємницькі процеси в Україні.

Також чималою мірою американців турбує ймовірна взаємодія олігарха Коломойського з кремлем.

Однак могло здаватися, що йому нічого не загрожує, навіть після візитів слідчих до його резиденції в лютому цього року. І от тепер йому пред’явлено підозру.

Під пильним оком американської розвідки

Можна сказати, що для демонстрації намірів боротьби з корупцією і реальним олігархатом в Україні для Володимира Зеленського це просто без­програшний крок.

Хоча, поза всяким сумнівом, американська адміністрація буде уважно стежити за тим, що відбуватиметься довкола справи одіозного олігарха Коломойського. І навряд чи не помічатиме, якщо висунення підозри Коломойському не приведе до якихось суттєвих результатів. Тому що увага Сполучених Штатів до антикорупційної боротьби в Україні зараз перебуває на найвищому рівні за останні роки.

Адже якраз у той час, коли у Службі безпеки України готували підозру Ігорю Коломойському і збиралися з візитом до цього найвпливовішого на українській політичній підприємницькій сцені олігарха, все керівництво антикорупційних структур України — директор Національного антикорупційного Бюро Семен Кривонос, спеціальний антикорупційний прокурор Олександр Клименко та голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко зустрічалися у Вашингтоні з радником президента США Джо Байдена з питань національної безпеки Джейком Салліваном та низкою інших високопоставлених чиновників.

Слова Саллівана керівникам українських антикорупційних структур про важливість для будь-якого демократичного суспільства незалежних правоохоронних та судових інституцій та можливості неупереджено розслідувати, переслідувати та розглядати корупційні справи, незалежно від того, куди вони ведуть, можна вважати чітким сигналом чинної американської адміністрації якраз у бік таких людей, як Ігор Коломойський, а також їхніх великих впливів на політичні та управлінські процеси в Українській державі, особливо після повернення олігарха додому.

Після того як проти одіозного олігарха почалося розслідування в країнах цивілізованого світу, для Ігоря Коломойського Україна стала останньою фортецею, в якій той захищає свою владу і свободу.

Коломойському немає більше куди їхати, тому йому потрібна така Україна, в якій він міг би почуватися безпечно, а також використовувати свої можливості для тиску і впливу на чинну владу, не побоюючись, що його дії, як у будь-якій іншій країні, класифікують як втручання в систему державного управління. А в таких можливостях Ігоря Коломойського ми переконувалися неодноразово, й не виключено, що олігарх іще продемонструє подібні докази своїх можливостей і бажань у наступні місяці.

Звісно, якщо справа, яку проти нього вестиме Служба безпеки України, не виявиться бутафорією, потрібною для комфортного перебування Володимира Зеленського у Вашингтоні й «доказів» американським співрозмовникам, що він представляє нову антикорупційну Україну, в якій влада більше ніколи не здійснюватиме вплив на антикорупційні інституції та суди. Що, з точки зору представників будь-якої цивілізованої країни, є вироком державі й доказом її повної неспроможності захищати права своїх громадян.

Ситуація безвихідна?

Так чи інакше, очевидно, що саме висунення підозри — це тільки перший акт у цій драмі, яка в наступні місяці розгортатиметься на тлі війни росії проти України й нашої потреби в подальшій воєнній і політичній підтримці цивілізованого світу. Насамперед Сполучених Штатів Америки.

Що загрожує Коломойському, якщо правоохоронці доведуть саме цю справу до кінця? Стаття 209 Кримінального кодексу (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом) передбачає покарання позбавленням волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна, стаття 190 (шахрайство) — до 12 років з конфіскацією.

Нагадаємо, Ігор Коломойський вважався головним бенефіціаром перемоги Зеленського. А до того він складно пережив президентство Петра Порошенка: втратив ПриватБанк, ослабив позиції в енергетиці та кілька років не з’являвся в Україні, остерігаючись арешту.

Його вважали чи не головною жертвою вибіркової деолігархізації часів п’ятого президента. Зараз ситуація виглядає так, що президентство Зеленського може коштувати Коломойському навіть більше.

Але в найвідомішого підприємця Дніпра є хист переломлювати найбезвихідніші ситуації на свою користь. Питання, чи вдасться це зробити бізнесмену цього разу?