У бойові бригади на закупівлю дронів спрямували 1,89 млрд грн
Міністерство оборони України виділило додаткові 1,89 мільярда гривень на покупку дронів. >>
Гра для героїв. (Фото PSS by Logics7.)
Симулятор від української фірми PSS by Logics7 — це комплекс, до складу якого входить ноутбук із софтом, проєктор і макет справжньої зброї.
Стріляє ця іграшка не кулями чи снарядами, а лазерним променем, і не по реальній, а по віртуальній мішені. Але, попри цю «несправжність», бійці мають можливість пройти фаховий рівень підготовки без «космічних» фінансових витрат.
В арсеналі є все — від простих радянських автоматів до натовських протитанкових комплексів NLAW та Javelin.
Як повідомив Харківському пресклубу, співзасновник компанії Ігор Бєлов, особливою гордістю розробників є моделі тренажерів Stinger та навчальна база Strata22 з піротехнічними і світловими ефектами для максимального «занурення» у віртуальну бойову реальність.
— Ігорю, наскільки я знаю, ваша перша професійна симуляційна система була створена задовго до гарячої фази війни. І що це була за модель?
— У 2019 році ми розробили перший проєкт у напрямку military-tech. Маю на увазі симулятор управління танком Т-80 та бойової машини БМП-2. Пізніше був створений також тренажер вогневої підготовки.
Щоправда, на той час такі розробки не мали особливого попиту.
Вдавалося вийти лише на точкові продажі через наших партнерів. Армія не була зацікавлена в тому, щоб купувати такі технології.
Початок великої війни і масова мобілізація людей, які найчастіше не мали досвіду використання зброї, багато що змінили корінним чином. У нас з’явилося палке бажання зробити все можливе, аби якнайшвидше наблизити перемогу.
Переоцінка цінностей відбулася ще у березні минулого року просто шаленими темпами. Наша команда працювала над створенням симуляторів фактично у цілодобовому режимі і впоралася з поставленим завданням вже за три тижні.
До наявних автомата й пістолета додали дві модифікації ручних протитанкових гранатометів — РПГ-7 та РПГ-22. Це був дійсно успіх, який замотивував рухатися далі.
А зараз наша система UNIST вже включає 24 модулі озброєння, зокрема протитанкові системи NLAW та Javelin і переносні зенітні комплекси Stinger, «Ігла» тощо. Причому від самого початку ми заклали такий базис, щоб була можливість модульно додавати нові типи озброєнь.
— Коли ваш перший симулятор з’явився в навчальних центрах?
— Вже у квітні. Це був габаритний макет автомата, який має такий же вигляд, як справжній. Наша ініціатива виявилася дуже доречною, оскільки тоді на тренування видавали всього лише 10 патронів.
Притому, що вогнева підготовка з автоматичної зброї передбачає 600 пострілів. Отож, коли ми почали їздити по військових частинах, хлопці отримали можливість повчитися в інтерактивному режимі бодай базово.
— Скільки бійців уже пройшли у вас підготовку, якщо це не секрет?
— За нашими підрахунками, понад 45 тисяч. Сьогодні ця робота триває далі. Щодня на наших майданчиках тренуються кілька сотень бійців ЗСУ.
— Чи отримали ви певні відгуки, які допомогли покращити роботу?
— Просто купу! Йдеться про поради на кшталт що так, а що не так і які зміни необхідно провести. Наприклад, у нас танк рухався лінійно, але в польових умовах це неможливо в принципі. Відповідно, постало питання, як правильно вести ціль — з урахуванням цієї динаміки чи без. Та ж історія з траєкторією ракети.
У підсумку, ми можемо говорити, що на цих симуляторах здатні проводити підготовку в інтерактивному режимі без використання бойових пострілів. Насправді правильна координація і послідовність рухів приводять до позитивного результату. Вірогідність попадання — понад 90 відсотків.
— У вас є стаціонарні майданчики і мобільні?
— Наш продукт від початку створений як мобільний. І ось чому. Гаряча фаза війни почалася з ракетних обстрілів. Пріоритетними цілями були у тому числі й навчальні центри. Отже, ми створювали свій комплекс так, аби щодня можна було розгорнутися на новому місці. Я перевозив його невеликим легковим авто. Все поміщалося у багажнику.
— А з чого взагалі складаються ваші тренажери?
— По-перше, для того щоб працювати в режимі симуляції, необхідно мати сам макет зброї, у який вкладено всі наші електронні технології. По-друге, до системи входять комп’ютер, проєктор, камера, яка знімає зображення з екрана при потраплянні лазера, що працює в невидимому спектрі.
Потрібне також мережеве обладнання для взаємодії самих макетів та програмного забезпечення. Ми постаралися, аби від початку уникнути використання кабелів.
Увесь цей комплекс укладається до переносного воєнного ящика вагою, яку може самостійно осилити одна людина. Ми зробили його пиле- й вогнезахисним і в такій формі, аби симулятор можна було використовувати у польових умовах або в наметі розміром від 12 квадратних метрів. Такі є на всіх тренувальних базах.
Але про всяк випадок у комплекті ми пропонуємо й свій. Він абсолютно автономний. Тобто може працювати з генератором, якщо немає доступу до електромережі. Може також діяти в акумуляторному режимі.
— Виходить, ящик — це мозок, до якого зашиті ваші технології. Є макет зброї, з якої стріляють, та екран, де все проєктується. Отож, напевно, за допомогою цієї системи можна змоделювати будь-яку ситуацію, що потенційно трапляється на полі бою. Водночас при тренуванні у реальній площині така опція недоступна. Ніхто ж не стрілятиме, скажімо, з Javelin по справжньому танку, та ще й відпрацьовуючи всі ймовірні сценарії битви.
— Так, симулятор враховує дуже багато нюансів. Скажімо, в NLAW необхідно відпрацювати в першу чергу стаціонарну ціль для того, аби зрозуміти принцип управління і роботи з цим видом зброї. Потім рухомі мішені — за перешкодою і перед нею.
Відповідно, потрібно правильно виставити налаштування, аби влучити точно. Йдеться про роботу по вертольоту К-52, винищувачу Су-27. Найскладніше працювати з крилатою ракетою, бо ціль маленька і швидко рухається.
У Stinger все по-іншому, оскільки там самонавідна ракета. Але потрібно виконати з десяток певних дій у правильній послідовності і на певному часовому відрізку для того, аби влучання було точним.
— Тобто цією розумною машиною потрібно навчитися користуватися на рівні інстинкту?
— Треба врахувати, що, коли летить літак, починається мандраж. Все забуваєш, розгублюєшся. А коли у тебе є навички, відточені до автоматизму, то ти спокійно вистрелив, поїхав і забув. Точність влучання — 90-92 відсотки. Є така статистика.
Важливо при цьому прорахувати ефективність пострілу, адже той же Су-27 коштує десятки мільйонів доларів. Це вже не кажучи про лихо, яке він може накоїти. Ось чому так важливе тренування. На нашому симуляторі достатньо провести 5-7 занять, щоб пройти базову підготовку. До того ж створити повітряну ціль можна лише в інтерактивному режимі.
— Який тренажер вам було створити найважче?
— Мабуть що Javelin. Це дуже ефективна зброя, яка нищить ворожу бронетехніку на великій відстані, але освоїти її непросто. За словами бійців, які у нас тренуються, бувають випадки, коли ПТРК лежать на складах і ними ніхто не користується, тому що не вміють. Навчання на симуляторі — дієве вирішення цієї проблеми.
На сьогодні ми вже створили макет цього протитанкового ракетного комплексу. Це був справжній виклик для нас, оскільки Javelin має достатньо складну пускову частину. Ми дивилися на зразки виробника і розробили, на мою думку, навіть кращий варіант, адже маємо велику напрацьовану базу інших зразків. Фактично йдеться про поєднання в одній моделі кількох сучасних технологій, включно з лазерною і VR.
Цей симулятор абсолютно точно відображає поведінку ракети при пострілі з бойових одиниць. На цьому та усіх інших симуляторах бійці можуть пройти у нас тренування по запису, без затрат боєприпасів, абсолютно безкоштовно і необмежений час.
До речі, сьогодні вже можна впевнено сказати, що за останній рік підготовка бійців стала на порядок вищою. Генералітет цим питанням дуже серйозно займається, приділяючи йому багато уваги.
— Тренування в режимі офлайн — надзвичайно дороге задоволення. У вас, напевно, є якісь підрахунки.
— Для розуміння ситуації можна сказати таке. Вартість одного- двох пострілів з NLAW дорівнює вартості нашого тренажера. У Stinger — така ж історія. Є й відповідна статистика. Для того аби добре освоїти роботу гранатомета, необхідно здійснити близько 60 пострілів. Вартість одного — 350 доларів.
Тобто це настільки різного порядку цифри, що взагалі не варто порівнювати. Але ми не говоримо про те, що інтерактивний варіант замінює бойову підготовку. Тут важлива послідовність у тренуванні в обох режимах — у віртуальному і реальному.
— Маючи під боком такого сусіда, як рф, напевно, варто починати серйозно знайомити молодь зі зброєю ще у старших класах. Чи є у вас проєкт підготовки цивільних?
— Я не знаю, чи можна називати курсантів військових вишів цивільними, але переконаний, що кожен із цих навчальних закладів повинен мати комплект для навчання в режимі симуляції. Такі ж комплекти можна поставити і в школи для проведення занять з військової підготовки, з розумінням того, що ми сьогодні не знаємо, коли ця війна закінчиться.
— А як ви вважаєте, росія може колись узагалі заспокоїтись чи завжди виноситиме плани реваншизму?
— Це, мабуть, філософське питання. Мені навіть думати про таке не хочеться. Я вірю в перемогу і в те, що наші діти, дружини і батьки в майбутньому спатимуть спокійно. А ті люди, що виїхали з України, повернуться і житимуть на батьківщині, отримуючи від цього задоволення. Звісно, ми дуже вдячні нашим західним партнерам за те, що прихистили багатьох наших співвітчизників. Але вдома є вдома.
Міністерство оборони України виділило додаткові 1,89 мільярда гривень на покупку дронів. >>
Володимир Зеленський 10 грудня розповів про випробування нової ракети вітчизняного виробництва «Рута». >>
Друга партія літаків F-16 від Данії вже прибула в Україну. >>
45% загальної вартості контрактів, або 128,6 млрд грн при загальному бюджеті 284,96 млрд грн, Державне підприємство «Агенція оборонних закупівель» віддала спецімпортерам, які фактично є посередниками та здійснюють значну частину власних закупівель також у посередників. >>
Державне підприємство «Агенція оборонних закупівель» (АОЗ), яке відповідає за забезпечення українських військових, знову опинилося у центрі скандалу. >>
Під час візиту до Брюсселя, 3 грудня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відвідає штаб-квартиру НАТО та візьме участь у міністерському засіданні Ради Україна-НАТО. >>