У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
В експозиції «Палацу Понятовського» для відвідувачів є багато цікавинок.
У Корсунь-Шевченківському державному історико-культурному заповіднику для відвідувачів відкрили експозицію «Палац Понятовського», де можна ознайомитися з архітектурою цієї пам’ятки ХVIII—XIX століть і творами мистецтва ХVIII—ХХІ століть.
«Після повномасштабного вторгнення військ росії і з урахуванням стратегічного курсу України на інтеграцію в Європейський Союз на засіданні науково-методичної ради в у квітні 2022 року ми вирішили реорганізувати два структурні підрозділи — Музей історії Корсунь-Шевченківської битви і художню галерею, змінивши їхні назви «(Мілітарний музей» і «Палац Понятовського»), концепції та наповнення», — розповідає «Україні молодій» директорка заповідника Парасковія Степенькіна.
За її словами, у палаці з 1945 року — експозиція Музею історії Корсунь-Шевченківської битви, але, враховуючи унікальність будівлі як пам’ятки архітектури національного значення і ситуацію в країні, було прийнято рішення про створення в ньому експозиції «Палац Понятовського».
Пані Парасковія каже, що це перший палац на землях Речі Посполитої в стилі неоготики. Зваживши на те, що автором концепції палацового ансамблю був французький інженер і архітектор Жан-Анрі Мюнц, імовірним архітектором проєкту — Ян Ліндсей, шотландець за походженням, а замовником будівництва — власник Корсунського староства польський князь Станіслав Понятовський, палац по праву можна вважати складовою спільної європейської культурної спадщини. Тому головною метою експозиції є її входження до європейського культурного простору.
Під час воєнного стану, наголошує Парасковія Степенькіна, працівники заповідника власними силами виконали надзвичайно великий обсяг роботи — провели демонтаж експозиції Музею історії Корсунь-Шевченківської битви і відремонтували зали, за винятком парадної, ремонт якої продовжується. При проведенні ремонту науковці частково відтворили візуальні образи колишніх архітектурних елементів й елементів декору, знищених за роки радянської влади.
Свій малюнок вхідних дверей палацу з внутрішнім декором
юна художниця з Чернігова Мар’яна Кобяк подарувала заповіднику.
Фото надане Корсунь-Шевченківським державним історико-культурним
заповідником.
«У першому залі палацу відвідувачам цікаво бачити збережені оригінальні двопільні двері, водночас у другому залі — оригінальні відкоси обох віконних прорізів, прикрашені геометричним орнаментом, одне з них завершується спрощеною «готичною трояндою», — говорить пані Парасковія.
— Архітектурний стиль декору третього залу наближений до неоготичного, зокрема сліпа аркатура, елементи якої у вигляді стрілчастих арок, накладених на площину стіни, візуально збільшують висоту стелі, на підвіконниках трьох вікон збереглися різьблення рослинним орнаментом».
Кожний зал палацу, каже вона, особливий по-своєму. Наприклад, четвертий вирізняється ліпленим стельовим плафоном, також має багатоорнаментоване спарене вікно, прикрашене стилізованими ліпними зображеннями квітів, стрічок і гірлянд із лаврового листя, а в п’ятому залі — відкритий фрагмент фризу з живописною рослинною композицією, наличники дверних прорізів акцентовані лопатками, що імітують колони, на яких лежать прямі сандрики.
Витонченість інтер’єру шостого залу підкреслюють елементи декору з дерева, а також напівколони, дубовий підвіконник трисекційного вікна, орнаментований різьбленим рослинним орнаментом. Частково збереглися фризи, розписані рослинним орнаментом.
«А родзинкою палацу є парадна зала: її інтер’єр вирішений у строгих канонах класицизму, серед оздоблень — багатопрофільовані орнаментовані карнизи, іонічні колони й напівколони, хори для музикантів», — зазначає директорка заповідника Парасковія Степенькіна.
І додає, що в експозиції представлено роботи невідомих нам італійських скульпторів ХVІІІ століття, які свого часу прикрашали палац Понятовського, італійського гравера Доменіко Кунего, українського художника Івана Сошенка, італійського скульптора Луїджі Йоріні, угорського художника Жигмонда Бубіча, літографія з роботи польського художника українського походження Юліуша Коссака, роботи місцевого художника Геронтія Бондаренка та українських митців ХХ—ХХІ століть, зокрема Миколи Прокопенка, Леоніли Стебловської, Тамари Недошевенко, Едуарда Ревенка.
В експозиції можна побачити й проєкти палацу й палацового ансамблю, оригінали яких зберігаються в кабінеті малюнків бібліотеки Варшавського університету. Тут є світлини інтер’єрів палацу кінця ХІХ — початку ХХ століття, копії малюнків і літографій ХVІІІ і ХІХ століть, зокрема Жана-Анрі Мюнца, французьких літографів Франсуа-Жозефа Дюпресуара і Євгенія Гюо, польського художника Адольфа Козарського.
«В окремому залі палацу експонується майже сотня порцелянових та керамічних виробів з колекції громадянки Канади Олени Берикул-Криворучко, котрі вона подарувала заповіднику в 2022 році. Представлена колекція презентує 19 країн світу. Найбільше виробів з Англії, Японії, Китаю, Франції», — говорить пані Парасковія.
І уточнює, що окремий зал відведено сакральному мистецтву, де серед ікон представлена робота іконописця Григорія Стеценка, батька композитора Кирила Стеценка. Безцінною є ікона «Богоматір Тихвінська», яку серед уламків на місці розтрощеного російськими окупантами будинку в Бахмуті віднайшла й передала колишня науковиця заповідника, Світлана Деменікова, а нині — старший солдат ЗСУ. Виставлено ікони, благодійно відреставровані Оксаною Тимків. Є в колекції і предмети побуту, що характеризують епоху ХVІІІ—ХІХ століть.
Як розповідає Галина Давиденко, завідувачка науково-методичного відділу освітньої роботи Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника, вже в перший день відкриття експозиції «Палацу Понятковського» до музею завітала жителька Чернігова Олена Кобяк разом зі своїми дітьми. У Корсунь-Шевченківському заповіднику вона не була 20 років.
«Екскурсія, яку проводила старша наукова співробітниця Олена Райкова, сколихнула в пам’яті гості родинні спогади й перекази. Її предки Топчії та Бойки — корсунці. Прапрабабуся Пистина працювала в маєтку Понятовського, а прапрадідусь Гнат плів кошики в князівській лозовій майстерні», — пригадує Галина Давиденко.
І уточнює, доньку пані Олени — Мар’яну, ученицю художньої студії в Чернігові, найбільше зацікавила архітектура палацу. За лічені хвилини дівчинка зобразила у своєму альбомі, котрий завжди з нею, вхідні двері палацу з внутрішнім декором.
Нагадаємо, що славний древній Корсунь, який став прикордонним форпостом Руси-України, був заснований у 1032 році Ярославом Мудрим. А палацово- парковий ансамбль з’явився завдяки корсунському старості
князю Станіславу Понятовському, племіннику останнього польського короля Станіслава ІІ Августа, як літня резиденція на українських землях у 1789 році.
Князь Понятовський відомий тим, що звільнив місцевих селян від кріпацької неволі. Є біля замку над Россю й мальовничий парк площею 103 гектари, де росте понад 400 видів дерев та кущів.
Словом, як зазначає киянка Крістіна Гнатюк, яка ознайомилася з експозицією «Палацу Понятовського», у заповіднику є на що подивитися і молодим, і старшим людям. «Тут досить цікаво, тож раджу завітати сюди», — підсумовує пані Крістіна.
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>
Документальна стрічка «Новоприбулі | Newcomers» виходить в Канаді 16 листопада. >>