Звільнення всіх військкомів: тхне популізмом і виборами

Тема кадрів, котрі безпосередньо відповідають за хід війни, вийшла на медійну передову тилу.

З новим набором запитань, незрозумілих жестів, пронизаних подвійними стандартами та специфічним медійним обрамленням.

Очевидне одне: закон збереження статусу для «своїх» працює незалежно від того, що відбувається поза периметром президентсько-урядових кварталів.

Отже, те, про що ми говорили в попередньому номері «УМ» — імовірна відставка міністра оброни Олексія Резнікова і перехід на роботу в посольство Великої Британії, — обростає реальністю та версіями щодо кадрових симпатій і переваг президента Зеленського та його офісу.

Окрім раніше обговорюваних кандидатур на посаду міністра — нинішнього очільника ГУР Кирила Буданова та віцепрем’єр-міністра Олександра Кубракова, — за твердженням експертів, найкраща наразі позиція в Олександра Камишіна, чинного міністра (з 21 березня 2023 року) з питань стратегічних галузей промисловості України.

Також він очолював правління Укрзалізниці (1 квітня 2022 — 27 лютого 2023 р.), з 11 серпня 2021-го був в. о. голови правління Укрзалізниці. До того, як очолив Укрзалізницю, — менеджером у Dragon Capital i SCM, засновником компаній Latifundist Media, Grano Group, AgTech Farm та Fortior Capital.

Камишіна вважають близьким до офісу президента. Свого часу в нього був конфлікт із віцепрем’єр-міністром з відновлення України Олександром Кубраковим. А зараз Камишін намагається перестрибнути в більш серйозне, дуже привабливе крісло. У нього хочуть потрапити ще кілька чинних міністрів та кілька заступників міністрів.

Але подейкують, що і президент Володимир Зеленський, і глава його офісу Андрій Єрмак зупиняються саме на кандидатурі Камишіна. Або — кого хоче Єрмак, того і підтримує Зеленський у переході в кабінет міністра-володаря неозорої оборонної галузі в непростий час війни.

Корупційні хитросплетіння

В чималої кількості просунутих, котрі знають реальну картину на фронтах, були застереження і побоювання, які справджуються.

«Якщо на посаду міністра оборони знову призначать людину Єрмака, значить, президент не збирається нічого робити, щоб зменшити втрати, навести порядок та організувати військову юстицію, організувати виробництво, будувати справжні оборонні споруди, застосувати сучасні військові технології, — вважає військовий журналіст Юрій Бутусов.

— Єрмак нічого, крім піару, оманських перемовин, «всеосяжного перемир’я» та яєць по 17 гривень, у сфері оборони України створити не здатен. Знов міністр від Єрмака — це просто неповага до народу та армії, які ведуть героїчну боротьбу, як озброєний Майдан, — в умовах фактичної відсутності стратегічних змін, хаотичного оборонного планування та неадекватного військово-політичного управління».

Про неадекватність — це влучно. Якщо пройтись іще раз по оборонному відомству, то яйця по 17 гривень за штуку — це не єдине дно, що пробило Мін­оборони. Хоча, зазначимо, яйця повпливали на ціни на продукти, й вони трохи зменшились за багатьма показниками, але корупція нікуди не поділась.

Наразі в інформаційному просторі нуртує новий ціновий закупівельний треш — одяг для захисників, що заїжджав із Туреччини через Молдову. Експерти стверджують, що там ціни зростали як на дріжджах.

Зокрема, куртки, котрі в дорозі між Туреччиною та Молдовою коштували 27,5 долара, в Україну в’їжджали вже за ціною 367 доларів (?!). Це знущання над українськими солдатами, над українською армією.

Окрім цін, обурюють і конфлікти всередині Міноборони. Це окрім того, що за яйця по 17 грн, — в СІЗО зараз перебувають чиновники відомства Хмельницький і Шаповалов.

Щодо Хмельницького, то саме він як директор Департаменту держзакупівель підписував угоду на завищені в два-три рази ціни на харчові продукти. До цього Хмельницький виявився одним із фігурантів справи про розкрадання 580 тисяч доларів коштів міністерства під час закупівлі військової амуніції.

Тож справу не завершено, згадані посадовці, як запевняють експерти, намагаються купувати лідерів думок та адвокатів, щоб відбілити свою репутацію і вийти на волю. Однак наразі вони й не на свободі, і не ув’язнені, загалом ситуація незрозуміла й зависла. І це все наводить на певні сумніви. Тим більше з огляду на те, що обкрадання наших захисників продовжується.

І ця корупція працює на руку окупаційній рашистській армії. Це найгірше, коли внутрішня міль з’їдає потенціал нашої армії, а суди не виносять вирок, і політики — ніби сліпі, вдають, що нічого не відбувається.

Насправді відбувається подвійний удар. Окрім того, що наших солдатів обкрадають, то ще й підставляють нас перед західними партнерами.

І народ віддає останні гроші на безпілотники, а мародери в Міністерстві оборони крадуть мільярди. Якщо так продовжуватиметься, то ця війна триватиме ще дуже довго.

Дипломатичне заслання

Прихильники міністра оборони Олексія Резнікова кажуть, що це все він робить не сам, що це творять ті кадри, котрих йому спустили «згори». Можливо, але він же керівник, тож він це «кришує»?..

І якщо Резнікова чекає саме таке покарання за корупцію під час закупівель продуктів споживання для захисників України — стати послом у Британії, — то воно виглядає як дуже почесне заслання, що убезпечить його від відповідальності за все, що відбувалось у Міністерстві оборони. На сьогодні про таке призначення Олексія Резнікова ніхто відкрито не говорить.

Як ми вже зазначали, неможливо зараз стверджувати, чи причетний до всіх скандалів Міноборони сам пан Резніков, чи ні, але у відомстві, котре він очолює, прокручуються багатомільярдні корупційні схеми. Ймовірно, це заслання є частиною угоди з Банковою.

Нагадаємо, сам Резніков ще взимку висловлював бажання працювати міністром юстиції, але на посаду міністра стратегічних галузей промисловості він іти не зголосився. Тож у лютому, коли через низку скандалів сталися чергові кадрові струси, всі залишилися на своїх місцях. Тоді кандидатом на посаду міністра оборони був начальник ГУР МО Кирило Буданов.

Заміна військкомів до виборів?

Заграванням з чинними військовими, які безпосередньо воюють, та намаганням набрати в них більше балів, відриваючи їх у Залужного, виглядає рішення президента звільнити всіх військкомів і відправити їх на фронт, а на їхнє місце призначити бойових офіцерів.

За офіційною версією, військкомів звільнили через корупцію, побиття підлеглих, через те, що тягнули на фронт хворих, скажімо, на епілепсію та інші захворювання, котрі на нулі помирали від своїх хвороб, а не від куль ворогів... Прикладів, котрі варті серйозних висновків, чимало.

Скажімо, один військком, прикидаючись бідним, купував вілли за кордоном. Інший, з Рівненщини, бив свого підлеглого кийком за те, що той зливав про нього інформацію правоохоронним органам.

Але ж не може такого бути, щоб усіх міряти одним мірилом і підганяти під одне прокрустове ложе? Щоб усі були поза межею адекватності на своїх посадах?

Нагадаємо, за результатами перевірки ТЦК правоохоронці відкрили 112 кримінальних проваджень і «виписали» 33 підозри. Фігурантами справ стали голови обласних, міських і районних військкоматів та працівники військово-лікарських комісій.

Президент України Володимир Зеленський на нещодавньо­му засіданні Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) рекомендував звільнити всіх обласних військкомів.

«Довірити систему комплектування можна тим, хто пройшов фронт, або тим, хто не може бути в окопах, оскільки втратив здоров’я і кінцівки, але зберіг гідність», — сказав глава держави. — Кожен військком, щодо якого є кримінальне провадження, нестиме відповідальність. Звільнені військкоми та інші посадові особи, які мають погони і щодо яких не виявлено даних про злочини або порушення, якщо вони хочуть зберегти погони і довести гідність, — на фронт».

Кадрові перестановки за задумом президента має здійснити головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Нових керівників ТЦК перевірять у Службі безпеки України.

Популістські заяви

«Найкращий і кардинальний спосіб розв’язання проблеми з корупцією в ТЦК — ліквідувати їх і передати повноваження з рекрутингу військовим частинам. Військові самі знають, скільки і кого набрати в бойові підрозділи», — вважає адвокат у сфері військового законодавства Олег Леонтьєв.

За словами адвоката, звільнення обласних військкомів не змінить головної причини. Одних міняють на інших, а обіцянка відправити військкомів на фронт може обернутися трагедіями в лавах ЗСУ.

«Після 30 років спортивний вік закінчується. Якщо взяти 50-річного чоловіка з погонами, полковника чи майора, і відправити в бій, нічого не вийде. Військове мистецтво має йти по нотах», — каже Олег Леонтьєв.

Юрист вважає, що не всякий поранений військовий, який повернувся з гарячих точок, здатний керувати ТЦК. Кадровий голод можна вирішити за рахунок заступників і рядових співробітників військкоматів.

«Гідний ветеран може не навести порядки. Треба вміти керувати, працювати в командній, чиновницькій системі. У військкоматах треба ставити завдання, контролювати їх виконання», — пояснив Леонтьєв.

А тим часом чомусь ця історія зі звільненням усіх без розбору військкомів тхне черговим популізмом та медійністю.

Напевне, тому, що саму цю систему загалом треба міняти докорінно, а не намагатись демонструвати гарні жести для солдатів на фронті.

Так, можливо, працевлаштувати військкомами треба офіцерів, які вже не можуть воювати за станом здоров’я, але мають добрі організаторські здібності. Але ж і нові військкоми можуть набирати ще і ще, знову загрібати всіх підряд з реальними діагнозами.

І ніхто не дасть гарантії, що в кого є гроші, той не опиниться у теробороні Монако, а в кого немає, то навіть з реальним діагнозом — «нічим ти там не хворієш».

Не маєш досвіду? Нічого, два тижні на полігоні — і все, ти вже боєць. Тобто підготовка новобранців — украй  злочинно слабка. А за це буде хтось відповідати?

Але ж у якийсь момент цей ресурс юнаків і молодих чоловіків закінчиться! І постане питання: хто воює, для кого ми воюємо і хто житиме в цій країні?

Тому потенціал оборони має бути не лише в людях. У фаховій стратегії і тактиці, а не в імпульсивних піар-випадах. У високих технологіях — більше ними воювати, а не розкидатись людськими життями.
Та й грамотна дипломатія — також потужна зброя.

І до речі, а за те, що, знаючи про повномасштабну війну, відповідальні особи не готувалися до неї, — коли буде покарання? І кого за це покарають?