«Харківзеленбуд» оголосив тендер на розробку проєктної документації багатофункціонального центру, який планують звести на місці пам’ятника природи місцевого значення Саржин Яр.
Проти забудови вже виступила громадськість міста, зокрема керівник архітектурної студії SBM Studio Ольга Клейтман, яка порівняно недавно брала активну участь у реконструкції цього парку.
На її думку, замість чергового залізобетонного велета тут краще облаштувати літній кінотеатр, який гармонійно впишеться у загальний дизайн цього простору.
За попередніми даними, 4-поверхова будівля зі скляними стінами займе 10 відсотків загальної площі яру і міститиме два конференц-зали, пресцентр, офісні приміщення, заклади харчування, закритий паркінг.
Цікаво, що згадане комунальне підприємство з місцевого бюджету оплатить лише проєкт новобудови. А ось саме будівництво фінансуватиметься державним Фондом ліквідації наслідків збройної агресії. На це протягом 2023—2025 років виділять 180 мільйонів гривень.
Відповідне рішення Кабмін прийняв наприкінці липня. Щоправда, у списку об’єктів, які відновлять державним коштом, є також дитячий садок, поліклініка №10, кілька приміщень у Дергачах та ліцей у селищі Слатине.
Такий розподіл коштів викликав неабиякий подив у харків’ян. Місто наразі переповнене зруйнованими житловими багатоповерхівками, школами, корпусами університетів, які покинуті буквально напризволяще.
Тисячі містян опинилися фактично без даху над головою. Але, мабуть, офісна комерційна висотка у світі харківської і державної влади наразі актуальніша.
Аби підсолодити гірку пігулку, в мерії пообіцяли виділити в офісному центрі й площу для соціальних програм, але навіть після цього його доцільність у тому місці й саме зараз викликає багато запитань.
«Під час однієї з поїздок до Харкова президент Володимир Зеленський дав доручення створити безпечний простір, — прокоментував ситуацію речник міськради Юрій Сидоренко. — Глава держави бачить у такому проєкті передусім можливість захисту дітей та цивільного населення від агресії скаженого сусіда. Також це приміщення можна використовувати як великий освітній простір, де в безпечних умовах зможуть проходити навчання до 700 школярів та студентів».
Ідея, звісно, добра, але навіщо задля її реалізації нищити парк, який чиновники поки що не встигли повністю забудувати комерційною інфраструктурою? Скажімо, від унікального саду Шевченка наразі не лишилося й сліду, оскільки після реконструкції він нагадує мережу міських харчівень, де подекуди збереглися дерева.
Національна академія наук використовувала земельні ділянки не для розвитку науки, а передавала під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. >>
Міноборони звільнило Василя Шомонку після внутрішнього розслідування: він більше не наглядатиме за військовими будівництвами в Міністерстві оборони України. >>
Із трибуни парламенту Петро Порошенко жорстко розкритикував проєкт Державного бюджету на 2025 рік. >>
На Черкащині відновили практику зарибнення Кременчуцького водосховища. >>
Україна заблокувала участь Росії у складі бюро Водної конвенції під час засідання 10-ї наради сторін Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер. >>
Найбільше табличок та вивісок недержавною мовою мають туристичні фірми, агенції нерухомості, аптеки, стоматологічні кабінети. >>
