ЦРУ намагалось розвести українців як кошенят: як саме і що з цього вийшло

Нещодавнє призначення президентом США Джо Байденом директора ЦРУ Бернса членом свого кабінету спонукає до продовження порушеної в попередньому номері «УМ» теми ненадання Україні ПДЧ НАТО.

В цьому ракурсі навіть ексклюзивне скасування самого плану дій для України — мовляв, згодом, поза конкурсом, через низку спрощених процедур приймемо до Альянсу — виглядає як окозамилювання.

У трагічній історії сучасної України є специфічна роль глави ЦРУ в домовленостях США й рф напередодні широкомасштабного вторгнення в Україну.

Як ми вже зазначали, перед самітом НАТО у Вільнюсі в американському журналі Newsweek вийшла стаття Вільяма Аркіна (William M. Arkin, The CIA’s Blind Spot about the Ukraine War) «Сліпа зона ЦРУ в російсько-українській війні».

За твердженням економіста, старшого наукового співробітника Центру політики безпеки (Вашингтон) Андрія Ілларіонова, журнал Newsweek не є опозиційним нинішній владі США, це видання не має нічого спільного з республіканцями й належить до пулу найважливіших американських медіа, які тісно дружать з Демпартією, та пропагує її погляди. Також журнал не займається підривною чи опозиційною діяльністю щодо нинішньої адміністрації США.

Автор статті William M. Arkin — відомий у США журналіст, політичний коментатор, письменник, блогер із жорсткою продемократичною позицією, який кілька десятків років пропрацював радником різних розвідувальних, спеціальних, аналітичних структур США, зокрема у розвідці армії США, ЦРУ, РУМО Пентагону, керівництва ВПС та ВМФ.

У своїй нерядовій статті він аналітично доводить те, що ми в Україні вже рік тому підозрювали, — імовірність того, що адміністрація Білого дому дала своєрідне «добро» на повномасштабну війну росії проти України.

Докази — не версії

Очевидно, причиною підготовки цього матеріалу стало згадуване Аркіним зростання запитань з боку Конгресу США масштабами допомоги Україні, ступенем виконання Байденом своїх зобов’язань щодо війни, а також характером операцій, що проводить ЦРУ в Україні.

Отже, за даними високопо­ставлених співробітників розвідки адміністрації Байдена, таємні змови між Вашингтоном і москвою є усталеною традицією, а в основі всього, що відбувається в Україні, лежить таємна війна з таємними правилами.

Це вимагає від ЦРУ величезної роботи: як головного шпигуна, як перемовника, як постачальника розвідданих, як логіста, як організатора мережі чутливих відносин з НАТО і, можливо, найважливіше — як агенції, яка намагається забезпечити, щоб війна не ви­йшла з-під контролю.

Кара за цинізм — провал ЦРУ 

Теза, що проходить червоною лінією, — провал ЦРУ у своїй основній розвідувальній діяльності.

Головним секретом російсько-української війни для ЦРУ став обсяг того, чого воно не знає. А управління не впевнене в думках та намірах як Володимира Зеленського, так і владіміра путіна.

За атакою на Керченський міст був ще більш далекий удар по базі російських бомбардувальників в Енгельсі, майже за 1 тис. 130 кілометрів від Києва. ЦРУ заздалегідь не знало про жодну з цих атак...

Отже, управління стежило за нарощуванням військового потенціалу росії, і в листопаді 2021 року, за три місяці до вторгнення, Байден направив Бернса до москви, щоб, за офіційною версією, попередити кремль про наслідки будь-якої атаки.

Російський президент у москву не приїхав, залишившись у свой резиденції в Сочі на Чорному морі, за 1 тис. 300 км. З Берн­сом він говорив по секретному кремлівському телефону.

Це вказує, що напередодні поїздки Бернса до москви між Білим домом і кремлем, імовірно, було домовлено про особисту зустріч. Однак путін вирішив по-іншому, а Бернсу довелось порушити протокол поведінки директора ЦРУ й залишитися в москві на другу добу (3 листопада).

Це потягнуло ще одне порушення протоколу — проведення розмови секретним кремлівським телефоном, що унеможливлює американській стороні аудіозапис бесіди.

«За іронією долі, розмова пройшла дуже успішно», — йдеться у статті. Попри те, що росія вторглася, дві країни змогли ухвалити перевірені правила дорожнього руху.

Адміністрація Байдена вустами Бернса пообіцяла, що Сполучені Штати не воюватимуть напряму і не домагатимуться зміни режиму. Росія зобов’язалась обмежити свій напад територією України та діяти відповідно до негласних, але добре зрозумілих принципів секретних операцій.

Успішність цієї розмови для США полягає в тому, що росія здійснила вторгнення в Україну не просто так, а за узгодженими правилами здійснення вторгнення та ведення війни. Вони також включають дотримання повсякденних кордонів шпигунства.

Україна розірвала шаблони ЦРУ й росії

Характер війни помінявся, тільки-но російські війська увійшли до України. Сполученим Штатам довелося швидко змінити свої підходи. ЦРУ, як і решта розвідувального співтовариства США, неправильно оцінило військові можливості росії та стійкість України, оскільки росія не змогла взяти Київ і війська відійшли з півночі.

Тобто правила, встановлені двома високими сторонами під час візиту Бернса до москви, включно з захопленням Києва російськими військами, виявились нікчемні. І коли з’ясувалося, що ЦРУ провалилося зі своми оцінками та очікуваннями щодо вторгнення, адміністрації Байдена довелося терміново змінювати і свою політику.

Дії Вашингтона змістилися з символічного розгортання військ у Європі для стримування подальших дій росії на надання Україні зброї.

Аркін саркастично зауважує щодо розташування американських військ у Європі на тлі раніше досягнутих із путіним домовленостей про те, що той обмежиться вторгненням свох військ лише в Україну і не нападатиме на європейські країни.

«Внаслідок виявленої Україною здатності до опору та завдяки вмілому публічному лобіюванню Зеленського Сполучені Штати повільно й неохоче погодилися постачати якіснішу і далекобійнішу зброю, що теоретично може загрожувати російській території і таким чином створювати ескалацію, що викликає страх у Байдена», — зазначив американський журналіст.

Секретні угоди Києва

Участь Києва в секретних угодах із Вашингтоном та москвою, організованих ЦРУ, вразила. «Зеленський, безумовно, перевершив усіх в отриманні того, що він хотів, але Києву також довелося підкоритися певним невидимим лініям», — розповів високопосадовець військової розвідки.

У рамках секретної дипломатії, яку в основному очолювало ЦРУ, Київ пообіцяв не використовувати зброю для нападу на росію.

Однак прямі атаки на територію росії та участь у реальних бойових діях — те, що Київ неодноразово робив — суперечать обіцянкам Зеленського. Це викликало запитання щодо одного з основних обов’язків ЦРУ у сфері розвідки — наявності в нього достатнього знання, а що ж саме українці планують, — для того, щоб впливати на них та дотримуватися своєї таємної угоди з москвою.

Таким чином, Аркін із посиланнями на своїх співрозмовників у розвідці стверджує, що українська влада обіцяла дотримуватись умов таємної угоди ЦРУ з путіним про межі проведення ними (українцями) військових дій проти росії. Але дотримання цієї обіцянки суперечить здоровому глузду протистояння такому страшному й неадекватному агресору, як путінська раша.

Диктат США іншим країнам

За лаштунками США довелося переконати десятки країн дотримуватись обмежень, установлених адміністрацією Байдена. Деякі з цих країн, включно з Великою Британією та Польщею, готові були піти на більший ризик, ніж це влаштовує Білий дім. Ці країни готові надавати Україні суттєво більшу допомогу, але їх стримує адміністрація Байдена.

Пікантно виглядає в цьому всьому тема відкатів при постачанні військової допомоги Україні від держави, котра казала, що не спішить приймати Україну в НАТО, бо тут корупція. І що ж? Коли через Східну Європу потекла зброя на мільярди доларів, постало ще одне питання, над яким почало працювати ЦРУ: боротьба з корупцією.

Йдеться не лише про облік того, куди прямує зброя, а й про припинення розкрадань та відкатів ще на старті та на шляху в Україну. І якщо згадані крадіжки в принципі можуть здійснюватися всіма учасниками процесу надання військової допомоги — від постачальників через посередників до одержувачів, — то щодо відкатів — їх отримання, за визначенням, стосується тих, хто постачає зброю. Цікаво, кого мали на увазі Аркін та його співрозмовники?

ЦРУ та інтерес України

Загалом, у статті ствер­джується, що ЦРУ дедалі важче дотримуватись тонкого балансу у своїх численних ролях. Створення правил ведення та забезпечення дотримання цих правил воюючими сторонами стає неможливим для управління.

Відтак ми припускаємо, що за президентства Байдена Америка втрачає контроль і починає слабнути її світовий вплив. Хоча це ще не дуже очевидно. Отже, мавр уже зробив свою справу, виторгувавши певний спокій для США, і може спокійно працювати в адміністрації Байдена.

А щодо чинного президента США, не все так веселково. І, зважаючи на підтримку України чималою кількістю американських виборців, стаття вдарила по його іміджу. Політичний тоталізатор працює постійно і майже однаково в усіх країнах, іноді результативно, а іноді — ні, що вже дає підстави для серйозних роздумів американських виборців.

Ну хіба що Байден витягне з рукава якогось рятівного джокера. Але навряд чи йому після всіх хитрозроблених рухів щодо війни росії проти України вдасться видати його своєму електорату за туза. У нас же спала полуда й відкрились очі на «просунутий» світ, котрий заколисав нас давно, ще в 1994 році, Будапештським меморандумом.

Нагадаємо, 5 грудня 1994 року лідери України, США та росії підписали горезвісну для нас угоду — Будапештський меморандум. По суті, Україну обіграли зубри дипломатії. До Будапештського меморандуму Україна мала ядерну зброю і була ядерною державою. Після підписання згаданого документа вона свій ядерний статус втратила.

Сьогодні більш ніж очевидно: саме наявність у нас ядерної зброї, про що нещодавно заявляв президент Володимир Зеленський, і буде запорукою безпеки й процвітання України. І загалом, адекватне розуміння реальності допомагає творити реалістичні стратегії.