Все буде в цифрі: унікальні проєкти українських комп'ютерників уже зараз роблять «погоду» на фронті

Суха статистика у даному випадку красномовніша за стоси багатообіцяючих казенних звітів.

Сьогодні у вітчизняному оборонному секторі зайнято 118 дер­жавних підприємств і 343 приватні компанії.

Але при цьому в країні за 10 років війни так і не налагодили повноцінний випуск власної зброї.

Ситуацію на гарячому фронті рятують уже півтора року поспіль іноземні поставки сучасного озброєння, а також винаходи наших комп’ютерних умільців, які приємно дивують цифровими розробками.

Завдання — оживити пам’ятник

За майже 13 років свого існування ДК «Укроборонпром» пережив 11 керівників, які так і не спромоглися створити в Україні потужний сектор ВПК. Кричущу неефективність колоса на глиняних ногах в уряді та в офісі президента чомусь помітили лише через півтора року гарячої фази війни. У підсумку державний концерн отримав не лише нового керівника в особі Германа Сметаніна, а й свіжу вивіску – АТ «Українська оборонна компанія».

Чи вплинуть влаштовані пертурбації на успіх громіздкої структури, наразі сказати складно. Але вже зараз очевидно, що у старій формі це об’єднання не зуміло налагодити навіть випуск безпілотників, які сьогодні масово вироблють невеликі приватні компанії.

Аби активізувати роботу останніх, у Міністерстві цифрової трансформації на базі Українського фонду стартапів запустили оборонний кластер BRAVE1. Його мета: об’єднати підприємців, які мають ідеї та цікаві розробки, з тими, хто готовий інвестувати в розвиток військових технологій.

За два місяці діяльності ця платформа отримала на розгляд більш ніж 250 заявок. Понад 100 з них вже пройшли військову експертизу, частину з яких відправили  швидким шляхом (fast track) до Міністерства оборони України.

«Саме в цьому й полягала основна мета кластера:  якомога швидше поставляти інноваційне озброєння на передову, щоб наші військові могли максимально ефективно знищувати ворога, – повідомив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков. – Ми широко залучатимемо міжнародну підтримку, щоб українські розробники отримували експертизу та поради від найкращих фахівців світу. Зокрема, плануємо привернути до цього процесу партнерів з НАТО. І, звісно ж, розповідаємо про наші успіхи в оборонній техніці (defense tech) на всіх міжнародних платформах, щоб ефективніше залучати інвестиції. Тож закликаю кожного: якщо маєте інноваційну ідею або defense tech виріб, які допоможуть нам перемагати, подавайте заявку на Brave1. Ваші напрацювання втіляться в життя — на користь України».

Воїн з позивним «Гном»

На презентації Brave1 компанія Temerland представила унікальну розробку: робота-воїна, який вражає своєю універсальністю. Він вміє бути кулеметником, гранатометом, мінером, «диверсантом», розвідником-шпигуном, зв’язківцем, дронометом, сапером.

Оскільки ця платформа на чотирьох колесах важить усього лише 50 кілограмів і має тихий двигун, її назвали «Гномом». На відміну від подібних пристроїв, що працюють на радіоуправлінні і можуть бути виявлені ворогом, цей «боєць» має довгий непомітний оптоволоконний кабель.

Завдяки цьому оператору не потрібна антена, що створює термальне випромінювання. Саме тому робот залишається для тепловізорів непомітним і здатний працювати у найагресивнішому середовищі та під час роботи ворожої електроніки.

На презентації Brave1 з восьми наявних модифікацій «Гнома» був представлений наземний безпілотник з кулеметом. «Він може вести вогонь на відстані до 400-500 метрів, – повідомив представник компанії Олег Кісєль. – Платформа оснащена денною камерою з 30-кратним оптичним зумом і здатна керуватися на відстані до одного кілометра. Вона може також виконувати диверсійні операції, рейди до позицій ворога, вести вогняну підтримку, відволікати увагу».

Раніше компанія Temerland показувала вантажного «Гнома», який може доставляти боєприпаси та інші речі на лінію фронту, а при допомозі спеціального причепа евакуйовувати з-під вогню поранених. Більш агресивні моделі платформи, що оснащені протитанковими мінами, легко врізаються у ворожу техніку й вибухають.

Якщо на «Гнома» завантажити близько семи кілограмів вибухівки, він здатен ліквідувати великий танк або серйозно його пошкодити. За кожною з таких операцій — збережені життя військових.

На презентаційній виставці була також представлена антидронова рушниця від DroneUA.

«Сьогодні відновили ще один важливий напрямок, допомагаємо не тільки виявляти, а й протидіяти ворожим дронам, – повідомив напередодні у фейсбуці засновник компанії Валерій Яковенко. – Така рушниця дає можливість на відстані 1,5 кілометра знешкодити ворожий дрон, а за сприятливих обставин навіть захопити його. Внизу великими літерами написано «Споживати відповідально», бо аеророзвідники кажуть, що дружній РЕБ — то штука специфічна. Україна — джерело інженерних талантів, а сама країна після нашої перемоги (та навіть до цього) стане Меккою для виробників робототехніки».

Антидронова рушниця,
яка «вміє» знешкоджувати дрони.
Фото із фейсбук-сторінки
Валерія Яковенка 

Він зазначив, що рушниця коштує приблизно $12 тис. Створює її  українсько-американська група інженерів. У США виготовляють плати, а в Україні — основні компоненти. Збирають унікальний пристрій теж вдома.

За словами Валерія, використовувати розробку можуть тільки структури, дотичні до державного сектору, оскільки розповсюджувати таку зброю неконтрольовано небезпечно.

«Роль DroneUA в цій історії — розвиток продукту, ринкова адаптація та дистрибуція, – каже він. – Наразі ми формуємо мережу партнерів, які будуть надавати консультації, постачати рушниці, навчати користувачів».

Ворог, мов на долоні

Успіх ЗСУ на фронті, де рашисти мають значну перевагу і в зброї, і в живій силі, обумовлений наявністю сучасних розвідувальних установок. Саме в цій ніші працює компанія «НВЦ Інфозахист», яка отримала рекордні для української оборонки іноземні інвестиції у розмірі два мільйони євро.

На ці кошти буде реалізовано амбітний проєкт зі створення комплексу радіотехнічної розвідки. За словами самих розробників, ці системи мають всі шанси влаштувати технологічну революцію на ринку подібних установок.

Як повідомив Defense Express директор компанії Ярослав Калінін, вже зараз на фронті широко використовують системи «Пластун-РП» та «Хортиця-М». Першу установку військові називають «біноклем», який дозволяє бачити електромагнітний спектр.

Такі комплекси раніше базувалися на рівні військового командування, тому інформація про дії противника надходила у частини із запізненням. Наразі ж бійці батальйонів самостійно ведуть моніторинг радіопростору, виявляють активність ворога і отримують його точні координати. Загалом з початку першої фази війни до ЗСУ компанія поставила десятки «Пластунів», які розгорнуті вздовж усієї лінії фронту.

У свою чергу, «Хортиця-М» стала наступним кроком у розвитку цих систем, оскільки «диригує» усіма наявними постами радіорозвідки, визначає координати ворожих установок, перехоплює повідомлення, класифікує та аналізує активність противника в електромагнітному вимірі.

Але творча активність «НВЦ Інфозахист» триває далі. Власне, згадані інвестиції компанія отримала для створення нового засобу радіотехнічної розвідки, який відкриває військовим абсолютно новий рівень можливостей. Ідеться про перенесення засобів спостереження у повітрі завдяки використанню безпілотників.

«Розмістивши 10-кілограмовий контейнер з обладнанням на декількох БПЛА, ми створюємо мобільну мережу розвідки, яка починає виконувати ті ж самі функції, що і громіздкі наземні комплекси, – повідомив Ярослав Калінін. – Але тепер ми не прив’язані до особливостей рельєфу, тобто можемо заглядати у кожну шпаринку позицій противника на великій відстані поза межами його засобів ураження. Фактично ми за допомогою мережі з дронів робимо те, для чого використовуються літаки AWACS».

За великим рахунком, українські комплекси зможуть виконувати аналогічні задачі, але в більш мобільний і набагато дешевший спосіб.  Цю новинку компанія створює разом із розробником БПЛА «Укрспецсистемс», який роробив відомі дрони «Лелека-100», PD-1 та його оновлену версію PD-2. Можливості цих безпілотників дозволяють здійснювати довготривалий політ зі значним навантаженням.

«Важливою умовою цієї інвестиції є те, що це не купівля компанії чи ексклюзивних прав на продукт, – каже Ярослав Калінін. – Це гроші саме для завершення розробки та її випробування, після чого ми можемо постачати її ЗСУ та силовим структурам України чи інших країн. Ми йдемо шляхом створення унікального вітчизняного продукту, який змінює правила гри».

Усюдисуща Griselda

Останнім часом у лавах ЗСУ «служить» і штучний інтелект у формі високотехнологічного продукту Griselda. Ця установка з неймовірною швидкістю обробляє великий потік даних, а також безпечно їх зберігає і передає.

«До опрацювання інформації залучено модулі автоматичного аналізу та нейронні мережі, — йдеться на сайті розробників. — Після всіх етапів готова інформація передається військовим багатьма способами. Модулі автоматичної розшифровки радіоповідомлень, боти-скраппери, модулі миттєвого перегляду обраного шару з обмеженням кількості пристроїв — це лише деякі короткі особливості системи».

Цікаво, що команда Griselda спочатку складалася з п’яти ентузіастів, які у перші місяці повномасштабної війни працювали в режимі 24/7. Нині проєкт розвивають сотні фахівців.

Це — програмісти, десятки військових експертів, волонтерів, ветеранів. Тут є кандидати наук, директори, соціологи, scrum менеджери провідних компаній світу.

Griselda продовжує розвиватися шаленими темпами. Кожні два тижні закривається новий спринт з релізом корисного функціоналу.

Команда веде активні консультації з відповідними підрозділами ССО, ЗСУ, СБУ, Центром інновацій при МО, аби отримувати зворотний зв’язок задля спільної перемоги. Жодних даних щодо позицій ЗСУ в системі немає, не було і не буде.

«Чого нас навчила робота в великих корпораціях, – кажуть у компанії, – так це обов’язкова QA (quality assurance – гарантія якості) на кожному етапі перевірки, а також принцип «мене стосується все». Ми знаємо, що у кінцевого споживача дуже обмежений час, тому маємо аналізувати все під ключ».