У Москві ліквідовано генерала Кіріллова
Унаслідок вибуху в ранці 17 грудня в Москві загинули генерал-лейтенант Ігор Кіріллов та його помічник. Напередодні СБУ заочно повідомила генералу про підозру. >>
Ексканцлер ФРН Ангела Меркель і президент рф владімір путін: яка приємна зустріч!
Російсько-українська війна, що триває з 2014 року, поставила під сумнів політичний спадок колишнього канцлера Федеративної Республіки Німеччина Ангели Меркель.
У німецькому бундестазі ексканцлера Ангелу Меркель звинувачують у тому, що вона була занадто лояльною до диктатора путіна.
На посаді канцлера Меркель ухвалила низку рішень, які в підсумку зробили можливою агресію росії й повномасштабне її вторгнення в Україну та за які вона має нести відповідальність.
Про це заявила голова комітету з питань оборони в бундестазі Марі-Агнес Штрак-Циммерманн. Про це кажуть і чимало інших політиків.
Першою великою помилкою в цьому плані депутат бундестагу вважає відмову Німеччини відкрити для України шлях до членства в НАТО 2008 року.
Тоді Україна просила включити її в «план дій щодо членства в НАТО», але, попри те, що чимало країн Альянсу підтримували її в цьому, Києву було відмовлено.
За словами Циммерманн, Німеччина та Франція виступили проти України в НАТО через позицію росії.
«Це було великою помилкою з боку французів і Ангели Меркель», — заявила німецький депутат.
Політик опосередковано звинувачує колишнього канцлера у причетності до нападу росії на Україну, вважаючи, що Меркель поділяє відповідальність за війну в Україні.
Однак сама Ангела Меркель захищала раніше й досі, після російського вторгнення, підтримує таке своє рішення.
Штрак-Циммерман, засуджуючи поведінку федерального уряду Меркель, наполягає на тому, що потрібно було чітко стати на бік України після нападу росії й без зволікань підтримати її зброєю.
На думку голови комітету з питань оборони в бундестазі, тепер Німеччині доведеться переосмислити весь період правління Ангели Меркель і переписати її історію, «особливо останніх кількох років, повних прорахунків і неправильної оцінки».
Звісно, й президент України Володимир Зеленський у квітні 2022 року, коли світ побачив звірства, що чинили російські окупанти в Бучі, не міг не згадати той Бухарестський саміт
2008 року.
Зеленський вказав на необхідність висновків про «політичну поведінку, яка фактично дозволила цьому злу (рф) прийти на нашу землю». Саме цей прорахунок додав росії впевненості, що Україна залишається в зоні впливу москви.
«Тоді був шанс забрати Україну з «сірої зони» на сході Європи, з «сірої зони» між НАТО й росією, «сірої зони», про яку в москві думають, що їм тут усе дозволено, навіть найстрашніші воєнні злочини. В оптимістичних дипломатичних формулюваннях про те, що Україна нібито може стати членом НАТО, тоді, 2008 року, була захована відмова приймати Україну в Альянс», — вважає президент Зеленський.
Він назвав цю відмову «помилковим розрахунком» і пов’язав її з початком російської агресії 2014 року та повномасштабною агресією в лютому 2022-го.
Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель умивається цими серйозними звинуваченнями, як Божою росою, і продовжує стверджувати, що рішення НАТО не приймати Україну до Альянсу 2008 року правильне.
І в першому великому інтерв’ю після повномасштабного вторгнення росії в Україну, вийшовши з тривалої паузи мовчання, вона спробувала захистити свою політику в стосунках із владіміром путіним. І що це за стосунки такі? Залежність?
Меркель заявила, що їй немає за що вибачатись — ні за свою реакцію на анексію Криму, коли вона підтримала антиросійські санкції, ні за протидію вступу України до НАТО, який вона його вважала передчасним.
Ангела Меркель заявила, що в ті роки Україна не була готовою приєднатися до НАТО, оскільки, за її словами, ще не була зрілою демократією, управлялась олігархами і з високим рівнем корупції. Невже більше, ніж росія?
«Тому ми не могли сказати: о’кей, завтра ми візьмемо її в НАТО, — пояснює Меркель дуже слабенькими аргументами свою безпринципну щодо України й принципову щодо путіна позицію. — Україна не була тією країною, якою ми знаємо її зараз. Це була дуже розколота країна, протиріччя були навіть між реформістськими силами — Тимошенко і Ющенко. Це означає, що вона не була всередині країною з міцною демократією».
Дебати між людьми, які вміють думати, — це нормально, якщо в країні демократія. А свою блокаду шляху України до членства в Альянсі колишня канцлер назвала діями винятково заради інтересів України.
«Не можна стати членом НАТО за один день, — сказала Меркель. — Я була абсолютно впевнена, що путін не дозволить так просто цьому статись. З його точки зору, це було б оголошенням війни».
За словами Меркель, таким чином вдалось виграти час: «Це трохи заспокоїло ситуацію і дало Україні час розвинутись на країну, якою вона стала зараз».
Якби ми бачили щирість її справжніх намірів щодо України, а не щодо путіна, то можна було б сказати, що в пані Меркель просто не склалось з аналітичним прогнозом. Бо її відверта антиукраїнська позиція, підігрування, заглядання кремлівському карлику в рот і вгадування його бажань відкинули Україну до тієї межі, звідки підняли голови реваншисти всередині країни й привели до влади ще одного, хоч і недалекого, але все ж диктатора, котрий слухняно виконував волю москви.
«Де є бажання, там знайдеться і вихід», — цю фразу Меркель повторювала декілька разів упродовж свого канцлерства в ході грецької боргової кризи, що загрожувала всій зоні євро, і дозволом, котрим вона разом з Євросоюзом, Світовим банком і МВФ займалась кілька років.
Меркель за майже 16 років на чолі уряду своєї країни провела Німеччину та Євросоюз через прийняття Ліссабонської угоди (конституції ЄС), грецьку кризу, міграційну кризу, брекзит, президентство Трампа й, нарешті, пандемію.
Меркель була першою жінкою на чолі уряду Німеччини.
За тривалістю служби вона обійшла Конрада Аденауера і зовсім трішки не дотягнула до Гельмута Коля — канцлерів, з іменами котрих асоціювалась успішна історія повоєнної Німеччини.
Найдовше за них усіх канцлером був лише Отто фон Бісмарк.
І за такого свого статусу, можливостей, уміння переконувати та впливовості Меркель обирає сторону зла! Бо чим же їй не подобалась Україна зразка 2008 року?
У той період ми, попри все, йшли вперед. Президентом тоді був Віктор Ющенко, котрий зайняв цей пост 2005 року. Варто зазначити, що в умах просунутих українців він став главою держави ще 2001-го, коли очолював уряд за президентства Леоніда Кучми й боровся з кланово-олігархічною кучмівською системою. За що вона й помстилась йому відставкою.
Саме Ющенко навів порядок у пенсійній системі, й українці почали без затримок (у кілька місяців), отримувати пенсії. На запитання журналістів, як йому це вдалось, він відповів, що дещо відсунув від корита олігархів.
Нагадаємо, Віктор Ющенко став прем’єром восени 1999 року.
Наслідком недолугого господарювання й безсоромного розкрадання національного ресурсу в 1991—1999 роках були злидні, за що мали б нести відповідальність прем’єри-попередники, зокрема чи не найбільше Леонід Кучма, який від 1992 року був ключовою фігурою української економіки й політики. Саме завдяки цим попереднім діячам держава зубожіла до останньої межі.
Внутрішній борг України сягнув астрономічної цифри в кілька сотень мільярдів гривень. Офіційна пропаганда цим досягненням похвалятися не любила. Крізь зуби вона говорила хіба що про зовнішній борг. Уряд Ющенка успадкував його від попередників у розмірі 12,4 мільярда доларів.
Ці немислимі за мірками українського жебрацтва гроші, позичені попередниками Ющенка, невідомо куди поділися. Це й досі велика таїна.
Ненависний олігархам і президенту Кучмі Віктор Ющенко був першим прем’єром, який гроші не позичав, а віддавав. За час його прем’єрства Україна скоротила зовнішній борг на 2,5 мільярда доларів.
2000 року Україна вперше за роки незалежності одержала приріст ВВП на 6 відсотків, а в перші місяці 2001-го цей показник сягнув 8,5%.
Народ, проте, цінував Віктора Ющенка не за успіхи в господарстві. Народ уперше за десять років побачив уряд, який почав боротися з олігархами, реально дбаючи про добробут людей.
Це був справді перший український уряд, для якого мова, культура, традиція, історія держави були не порожніми словами. Це був перший уряд, який не плазував перед москвою на пузі й не мав перед нею генетичного страху.
І от цей успішний експрем’єр Ющенко продовжував закладати фундамент добробуту України й як президент.
За таких усіх характеристик, котрі чітко й послідовно працювали на перспективу України, це могло не подобатись лише путіну.
Однак виходить, що й Ангелі Меркель це було не до душі. Й доки вона підігрувала путіну та потурала його бажанням, в Україні проростали й підіймали голови реваншистські, промосковські сили — ставленики ФСБ.
Відмова Німеччини та Франції надати Україні перспективу членства в НАТО на саміті 2008 року — не єдине рішення, яке можна вважати однією з передумов російської агресії.
Головним символом німецької безпринципності стало будівництво Північного потоку-2, на яке Меркель погодилася вже після російської агресії 2014 року, причому проігнорувавши всі попередження. 2014-го Меркель нібито зайняла позицію замирювання.
Незабаром, після відставки Меркель, стало відомо, що вона особисто блокувала будь-які поставки зброї в Україну вже в умовах російської гібридної агресії і навіть на тлі концентрації російських військ уздовж українських кордонів 2021 року.
Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну Меркель довгий час ніяк не коментувала те, що трапилося, а потім заявила, що все одно вважає правильними всі ухвалені нею рішення — і блокування членства України в НАТО, і будівництво Північного потоку-2.
Меркель через тільки їй відому справжню причину чи розрахунок несерйозно й безвідповідально поставилась до долі України.
Чим показала, що не лише сатанинсько-путінська росія не зацікавлена в оновленій, міцніючій, процвітаючій країні в центрі Європи — Україні.
Унаслідок вибуху в ранці 17 грудня в Москві загинули генерал-лейтенант Ігор Кіріллов та його помічник. Напередодні СБУ заочно повідомила генералу про підозру. >>
Рада Європейського Союзу в понеділок, 16 грудня, ухвалила 15-й пакет економічних та індивідуальних обмежувальних заходів проти Росії, у який увійшли 54 людини та 30 організацій. >>
До 15 років увʼязнення в Україні заочно засудили голову Держдуми рф Вʼячеслава Володіна. Його визнали винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. >>
Лідери чотирьох держав, на територіях яких була розміщена ядерна зброя — США, Великої Британії, РФ та України, — 5 грудня 1994 року в Будапешті підписали документ під назвою «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї». >>
У Сирії, після успішного наступу опозиційних сил і швидкого захоплення ними влади, тамтешній диктатор Асад з родиною втік до росії. >>
Третій тиждень протестів у Грузії. Перший осінній раунд протистояння почався в жовтні з недовіри до результатів виборів. >>