Десятий (як і попередні) рік війни в Україні приніс чимало горя та страждань нашим громадянам.
Постійні ракетні та артилерійські обстріли, особливо після повномасштабного вторгнення росіян, призвели до масової загибелі й каліцтва мирних жителів (не говорячи вже про військових).
Та життя продовжується, й усі постраждалі потребують психологічної реабілітації та якісних протезів. Наразі є нагальна потреба в тисячах якісних протезних виробів, що виявилося неабияким викликом для української медичної галузі та напівзруйнованої промисловості.
Один із постраждалих цивільних — юнак із Херсонщини: Артур втратив руку внаслідок російського обстрілу. Він отримав фахову медичну допомогу і протез українського виробництва, а зараз проходить реабілітацію.
Артур пережив окупацію Херсонщини. Після звільнення, коли здавалося, що найстрашніше вже позаду, росіяни почали нещадно обстрілювати місто. Під їхній вогонь потрапив і 14-річний хлопець, у нього сильно постраждала ліва рука.
Артура спочатку повезли до херсонської лікарні, медики змушені були проводити операцію під ліхтариками, бо в лікарні не було ні світла, ні води. На жаль, врятувати кінцівку виявилося неможливо. Хлопцю зробили ампутацію лівої руки вище ліктя, а потім направили у НДСЛ «Охматдит».
За лікування підлітка взялися фахівці відділення мікрохірургії Охматдиту та інші медики лікарні. Пізніше реабілітологи та психологи розпочали роботу з фізичного та морального відновлення і підготовку хлопця до протезування. Пів року роботи зі спеціалістами лікарні зміцнили Артура як фізично, так і морально.
«Високофункціональний протез руки з біонічною кистю Артуру виготовили в Україні у компанії «Стеценко Центр протезування». Оплатили сучасний протез Nova Ukraine та Superhumans Center, частково було і державне фінансування. Дякуємо всім благодійникам, завдяки яким в Артура з’явився сучасний протез», — розповіли в Охматдиті.
Тепер з Артуром продовжать займатися спеціалісти Охматдиту, аби він навчився вправно користуватися протезом у повсякденному житті.
Зараз із хлопцем тільки проводять перші тренування, але він уже може взяти яблуко та цукерки, коробку з сірниками, переставити склянку з водою, відірвати ягоду винограду з гілочки, потиснути руку.
На жаль, далеко не всі наші співвітчизники мають можливість отримати якісні протези, які коштують захмарних грошей.
До цієї проблеми держава повинна залучити світове товариство, бо самотужки забезпечити людей вкрай необхідними для більш-менш нормального життя виробами однозначно не вдасться...