Місто Часів Яр повністю контролюють ЗСУ
Збройні сили України повністю контролюють ситуацію навколо міста Часів Яр на Донеччині. В місті немає російської армії. >>
Скріншот із відео «Deepfake Зеленського закликає українські війська здаватися»: Inside edition/YouTube.
Російська пропаганда — незмінна ідеологема московської державності.
Так би мовити, справжній епігон наших часів. Сотні замаскованих ворожих ресурсів, тисячі концепцій і мільйони фейкових новин — усе це є складниками величезної інформаційної армії, що, заперечуючи загальнолюдські цінності, обморочує суспільство.
Ще п’ять століть тому псковський чернець створює один із перших відомих концептів «москва — Третій Рим», а паралель із сьогоденням проводить Меттью Лено — доцент історії Рочестерського університету (США), дослідник російської та радянської історії.
За його словами, ця теорія визначає «особливу роль в об’єднанні всіх слов’ян, її месіанську місію нести правдиве християнство всьому світові».
Однак напад путіна на Україну тільки спотворює зміст: російського диктатора мотивує вже не «вічна месіанська місія, а реваншизм як відповідь на розпад Радянського Союзу, перебільшений страх перед розширенням НАТО та нові форми російського націоналізму».
Наше ж сторіччя представляє величезну програму московських пропагандистів: вигадану ними етимологію нашої держави — нібито «окраїну» росії або Польщі, наративи про те, що «Україну створив Лєнін», а ОУН і УПА співпрацювали з нацистською Німеччиною, тож і самі були нацистами.
Їхніми «послідовниками» нібито є сьогоденна українська влада, що влаштовує геноцид російськомовного населення й обстрілює власний народ.
А російська «побєдоносна армія», буцімто єдина переможниця у Другій світовій війні, приходить рятувати «братскій народ».
Скріншот з інфографіки «Російські фейки про Україну». Слово і діло/вебсайт.
З ракетами, танками й літаками «брати» приносять нам багато нових понять і концепцій — «денацифікація», «демілітаризація», «спеціальна воєнна операція»...
Невдовзі, після усвідомлення своїх прорахунків, з’являється й відоме «все йде за планом», а путін починає виправдовувати смерті російських солдатів, що нібито «зіштовхнулися не з регулярною армією України, а з націоналістичними угрупованнями».
Проте найдієвішим засобом загальмувати наші ЗСУ та підірвати його внутрішню єдність українців росіяни вбачають свої фейки: відомі нам «секретні біолабораторії», тези про «брудну бомбу», створення ядерної зброї, евакуація уряду за кордон, підрозділи НАТО, що нібито воюють на боці ЗСУ тощо.
Навіть штучний інтелект не залишили осторонь: популяризували так звані діпфейки — реалістично підроблені відео. Достатньо згадати, як на початку повномасштабної війни до українців звернувся «Зеленський» із заявою про капітуляцію України та його особисту поразку. Щоправда, зробили це невдало: глядачі одразу помітили оману.
Світлина з видання Texty.org.
Саме так рашисти підбадьорюють своє населення й прагнуть зупинити міжнародну підтримку нашої країни. Отож протистояння російській пропаганді й дезінформації, як і її своєчасне виявлення, — головний виклик сьогодення. Його приймає й наша молодь: не тільки викриває «російські гачки», закинуті в океані соцмереж, а й намагається спростовувати їх.
Ця свідома поведінка розкриває сенс медіаграмотності — здатності аналізувати й оцінювати інформацію, критично мислити й споживати реальні факти у медіапросторі. Проникнення цінностей медіаосвіти в український обшир є украй важливим етапом. Особливо під час російської агресії, що триває роки...
Численні українські ресурси надають вільний доступ до онлайн-курсів, керованих проєктів, довідок та інфографік. Усе, аби молодь набувала, використовувала ці знання, а також розповсюджувала якнайглибше у маси.
Як-от MediaSаpiens, Media IQ, Stopfake.org, «Новинна грамотність», «МедіаДрайвер» тощо, котрі націлені на підтримку свідомого споживання новин та вчасного розпізнавання фейків.
Незалежна «розмовна» радіостанція «Громадське радіо» спільно з міжнародною організацією Internews запустили пам’ятку «для тих, хто сидить у соцмережах або дивиться телебачення».
Метою програми є зміцнення українських медіа та розширення доступу до якісної інформації.
Так, молодь дізнається про розповсюдження фейків у популярних соцмережах, друкованих медіа, на телебаченні, радіо та провідних вебсайтах.
Опис конкретної платформи супроводжує довідка «Як не попастись на фейк» та розпізнати елементи дезінформації у новинних стрічках.
Онлайн-медіа про технології, підприємництво та Новини IT Speka media представила матеріал про те, як протидіяти російським фейкам і маніпуляції.
А перше в Україні військове радіо «Армія FM» активно залучає охочих «відрізняти зраду від перемоги та фейк від правдивої інформації».
Сучасна війна — не лише запекла боротьба з ворогом на полі бою. Це й протистояння його дезінформації, поширенню спотворених наративів та розповсюдженню великої навали фейків — головного інструменту російського впливу на українське населення.
Повномасштабне вторгнення піднімає завісу над безліччю суспільних проблем, котрі згуртовують українців і виховують справжню свідомість у нашої молоді. Тож маємо пам’ятати: цікавість до медіаосвіти, розпізнавання фейкової інформації та запобігання гальмування внутрішньої єдності допомагає Збройним силам України у цьому запеклому протистоянні. Протистоянні, яке, безсумнівно, завершиться нашою Перемогою.
Валерія МУСХАРІНА,
студентка факультету журналістики Київського університету імені Бориса Грінченка
Збройні сили України повністю контролюють ситуацію навколо міста Часів Яр на Донеччині. В місті немає російської армії. >>
Бійці 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка збили російський штурмовик Су-25 на Донеччині у суботу. >>
Український режисер та захисник Олег Сенцов продемонстрував селфі з передової – з міста Часів Яр, яке нині є форпостом Донецької області. >>
Танки чудово показують себе на полі бою й ми точно не збираємося ховати від ворога те, що зазвичай примушує ховатися його самого. >>
Журналіст та захисник України Андрій Топчій поліг під час виконання бойового завдання в районі Роботиного Запорізької області. >>
Головний сержант бригади, який був зразком сержантського корпусу, та виховав сотні видатних бійців. Він був одним з тих, хто створював піхотний батальйон за стандартами НАТО у складі 4-і бригади швидкого реагування Нацгвардії. >>