У Кринках на Херсонщині вщент зруйновано більшість позицій українських морпіхів
Українські захисники й надалі перебувають на визначених позиціях і плацдармах на лівобережжі Дніпра, знищують окупантів і завдають російській армії відчутних втрат. >>
Країна-агресорка приховує інформацію про українських полонених. (Фото FADEL SENNA / AFP.)
Свою ницу підлість рашисти демонструють в Україні настільки вигадливо, що їхня жорстокість більше не вписується в жодне уявлення про здоровий глузд. Але, як свідчить практика, процес втрачання людської подоби в їхньому випадку таки не має меж. Досить було подивитися на замордовані обличчя «азовців», яких окупанти недавно судили в Ростові, аби зрозуміти весь рівень пережитого ними жаху. Найсумніше ж те, що витягти з рашистських концтаборів полонених наразі вкрай непросто.
Черговим доказом подібної трагедії стала історія, яку переповів «Тижню» речник Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні Олександр Власенко. За його словами, цій благодійній організації недавно вдалося підтвердити перебування в російських в`язницях сотень полонених українців, які до того мали статус зниклих безвісти. Їхні родини нарешті отримали бодай якусь втіху, оскільки місяцями жили у повній невідомості.
«У нас останнім часом, приблизно у середині травня, була велика кількість повідомлень для родичів зниклих безвісти, — сказав пан Власенко, — адже ми отримали підтвердження полону рідних та місця їх утримування. Повідомлення про сотні зниклих надійшли протягом тих двох-трьох тижнів».
Речник зауважив, що інформація до Комітету надійшла від російського національного інформбюро, надавши тим самим право МКХЧ вимагати доступу до полонених. Але при цьому він зауважив, що жодного інструменту примусу щодо росії в організації немає. Довести факт перебування тієї чи іншої людини в полоні загалом непросто.
«Навіть якщо людина, яка в нас відкриває справу, вчора бачила зниклого в якомусь телеграм-каналі, це для нас не є підтвердженням, — каже пан Власенко. — Ми не можемо верифікувати, що це не відеопостановка, та маємо отримати від офіційного органу дані, що людина справді перебуває в тому місці. В такому разі ми можемо повідомити родичам, що знайшли цю людину. Далі вмикається інший механізм, коли ми вимагаємо доступу до цієї людини. Можна передати лист від утримуваного. В нас є спеціальні Red Cross messages, тобто повідомлення Червоного Хреста, де людина може написати свої сімейні новини та отримати відповідь. Але перший крок — знайти цю людину, де вона перебуває».
Утім, навіть отримавши дозвіл на зустріч із полоненими, допомогти їм досить непросто, оскільки представників громадських та благодійних організацій рашисти пускають не скрізь. А там, де пустили, доводиться рухатися мов по тонкій кризі, аби не зашкодити бранцям, адже скаржників часто піддають жорстоким тортурам. Аби уникнути таких проблем, представники Червого Хреста проводять зустрічі зі значною кількістю полонених. Так адміністрації важче вирахувати тих, хто насмілився скаржитися на жорстокість наглядачів.
До речі, вирвати з рук рашистів складно не лише живих, а й мертвих українців. Перемовини навіть із цього приводу проходять надзвичайно складно. І все ж, за даними Мінреінтеграції, минулого тижня вдалося повернути на батьківщину тіла 51 оборонця, які віддали свої життя за Україну.
Українські захисники й надалі перебувають на визначених позиціях і плацдармах на лівобережжі Дніпра, знищують окупантів і завдають російській армії відчутних втрат. >>
Із російського полону Україна повернула ще 95 своїх захисників. >>
У «тиловій» Україні 44% жителів вважають, що час для початку офіційних мирних переговорів України і росії настав, водночас 35% переконані, що це не так. >>
Невелике село Липці Харківської області, що за 10 км від кордону ворог нещадно закидає авіабомбами та обстрілює з артилерії. >>
Жодна армія світу не перемагала кількістю кримінальних справ та журналів обліку - це шлях до поразки. А перемагають завжди армії, де на усі посади просуваються справжні лідери, в яких вірять люди, які йдуть у бій. >>
Російський льотчик, шокований варварським ракетним ударом по дитячій лікарні «Охматдит» у Києві, самостійно вийшов на ГУР Міноборони України і передав дані про причетних до цього військового злочину. >>