Славне місто — Фенікс: як за 30 років історико-культурний заповідник відродив Батурин

Особливий для відродження справжньої історії України історико-культурний заповідник відзначає ювілей — 14 червня виповнюється 30 років від дня заснування у Батурині «Гетьманської столиці».

Нині це один із трьох національних заповідників Чернігівщини та один із 65 — України, однак унікальний. Бо розвінчує російську брехню про трагедію 1708 року, коли за наказом Петра І в Батурині було знищено близько 16 тисяч українців за те, що Іван Мазепа задекларував перед тим європейський вибір.

Нагадаємо, у велику суботу перед Великоднем, 10 квітня 2004 року, на території цитаделі відбулося урочисте відкриття пам’ятника жертвам Батуринської трагедії — установили скорботний хрест.

Біля його підніжжя було перепоховано останки жертв, знайдені під час проведення археологічних досліджень у центральній частині міста. Ініціатором встановлення цього пам’ятника, як і створення та розвитку заповідника, був Віктор Ющенко, який і донині опікується Батурином.

У 2008 році, поряд із цитаделлю та Музеєм археології, з’явився майдан Гетьманської слави. Щоденно дбайливо доглянутий працівниками заповідника, він дарує кожному відвідувачу особливу атмосферу гордощів за Україну та її славне історичне минуле.

Знаковою скульптурною композицією став пам’ятник «Гетьмани. Молитва за Україну» (урочисте відкриття відбулося 22 січня 2009 року), який поєднує постаті п’яти достойників нашої держави — гетьманів, діяльність яких була пов’язана з Батурином: Дем’яна Ігнатовича, Івана Самойловича, Івана Мазепи, Пилипа Орлика та Кирила Розумовського. Це направду могутні образи єдності та боротьби за незалежність України.

Головною окрасою, візитною карткою та символом Батурина багато хто називає палац гетьмана Кирила Розумовського, пам’ятку доби класицизму національного значення.

Відновлений парк біля палацу нині — це тисячі троянд, 130 саджанців туї західної. Ці висаджені у 2009 році рослини і дерева об’єднують в одне ціле палац і флігелі, а липові алеї гетьманського парку створюють атмосферу величі й неймовірної краси історичного середовища часів Розумовського. Відтворено все за схемою генерального плану палацово-паркового ансамблю ХІХ століття на площі 9,08 га.

В іншій частині Батурина, біля цитаделі, розташована Воскресенська церква — усипальниця гетьмана України Кирила Розумовського (1728–1803), визначна храмова будівля доби високого класицизму.

Музей археології Батурина розташований у пам’ятці архітектури місцевого значення — Воскресенській церковно-парафіяльній школі, спорудженій у 1904 році. Реставрували будівлю в 2005–2008 роках.

Знайомство з містом тут починають із розрізу культурних шарів, які зберігає земля. Найвизначнішою є третя «чорно-попеляста смуга — це сліди спалення» Гетьманської столиці російським військом у 1708 році.

Найновіший музейний об’єкт «Гетьманської столиці» відкритий у червні 2021 року та розташований теж поряд із цитаделлю Батуринської фортеці. Це музейний комплекс «Козацький двір» — реконструкція історичного середовища Батурина постгетьманського періоду.

Ідея колективу заповідника створити цей інтерпретаційний музей була підтримана благодійником Євгеном Суром, який у 2015 році подарував історико-культурному заповіднику будинок та надав фінансову допомогу для облаштування в ньому музейного простору.

У постійному користуванні заповідника перебуває 12 земельних ділянок загальною площею 31,7 га, на його балансі — 35 пам’яток, з них 5 пам’яток національного і 4 — місцевого значення. І поруч — прекрасний Сейм. Тож це великий простір, який дає змогу пізнати на різних майданчиках свою історію.

До речі, вже 10 років на базі заповідника щорічно проводиться обласний музичний фестиваль-конкурс молодих виконавців імені Андрія Розумовського. Із 2015-го на постійній основі функціонує історичний гурток «Батуринський канцелярський курінь», із 2017-го — щорічний дитячий мистецький конкурс «РОЗУМ-fest».