Ідея запросити до збірної України Сергія Реброва захопила уяву керівництва УАФ практично одразу після того, як улітку 2021 року пост головного тренера національної команди залишив Андрій Шевченко.
Бажання Андрія Павелка бачити біля керма української збірної саме цього спеціаліста виявилося настільки сильним, що дуже непростий відбір до ЧЄ-2024 «синьо-жовті» розпочали без повноцінного тренера.
В очікуванні бажаного кандидата очільнику УАФ довелося вислухати чимало критики, адже до останнього не було впевненості, що Ребров стане на тренерський місток «синьо-жовтих».
Утім, допрацювавши до кінця свій контракт з «Аль-Айном», Ребров прибув до Києва й 7 червня підписав трирічну угоду з УАФ.
Інститутська реформа
«Дуже хотілося б, щоб національна збірна була на всіх фінальних турнірах — Євро-2024, ЧС-2026. Це головні завдання. Для нас принципово важливо, аби була вибудувана єдина вертикаль збірних. Сергій Ребров має повністю проаналізувати юнацькі й молодіжну збірні, щоб усі перебували в одній системі координат під орудою штабу національної команди. Я дякую Сергію Станіславовичу за те, що він береться за цю справу. Очікую, що за кілька років побачимо результати цієї роботи», — поділився своїми сподіваннями Андрій Павелко.
В Українській асоціації футболу очікують, що тренерський колектив Сергія Реброва зможе побудувати дієвий інститут збірних, який допоможе головній команді країни покращити свої результати на міжнародній арені.
Непоступливі німці до останньої секунди боролися за позитивний підсумок матчу
з українськими візаві.
«Роботодавець повинен вирішувати, які функції він покладає на мене. Якщо він хоче, щоб я це робив, то я це робитиму із задоволенням, тому що це моя країна. Я це робив у київському «Динамо». Це дуже важливо для всіх національних збірних, адже якщо ти хочеш, щоб гравець працював, переходив з одного віку в інший, він має працювати в тій самій структурі», — зазначає новий наставник української збірної.
А будувати нову систему Реброву допомагатимуть його асистенти — Вісенте Гомес, Альберто Босх, Унаї Мельгоса, тренер-аналітик Гліб Платов та наставник воротарів Рустам Худжамов.
Якщо у тренерському штабі Андрія Шевченка переважали італійські спеціалісти, то навколо Реброва зібрані фахівці з іспанським корінням. Тож можна очікувати, що з приходом нового наставника видозміниться й ігровий стиль української збірної. Яким він буде?
Сергій Ребров просить з цим питанням не поспішати, натомість зауважує, що в порівнянні зі стартовим поєдинком євровідбору-2024, що був програний англійцям — 0:2, збірна України має діяти значно агресивніше.
А дебют Реброва на новому посту прийшовся на товариський матч «синьо-жовтих» з командою Німеччини. «Я сказав гравцям, що ми повинні дати емоції нашим людям, щоб підтримати їх, повинні показати наш характер на полі.
Ця гра не є офіційною, але дуже важливо показати наш характер. Так само важливо показати, що ми тут, що Україна живе й грає у футбол», — розповів Ребров про перші мотиваційні слова на адресу своїх підопічних.
Успіх чи втрата
Для Бундестім матч проти «синьо-жовтих» на 40-тисячному «Везерштадіон» у Бремені мав особливий статус, адже був ювілейним, 1000-м у її історії.
Здавалося, що, швидко відкривши рахунок у матчі, німецькі футболісти будуть готові влаштувати опонентам розгром, а собі — свято. Утім сідати в глуху оборону, остерігаючись можливого фіаско, підопічні Реброва не стали.
Навпаки, пішли вперед і до завершення першого тайму вже були в лідерах. Після перерви перевага «синьо-жовтих» збільшилася до двох м’ячів, і тут вже господарі опинилися в незавидному становищі.
Поразка в ювілейному матчі навряд чи входила в плани німецького наставника Ганса-Дітера Фліка, тож його підопічним довелося шукати додаткові резерви для виправлення неприємної ситуації.
«Гра продемонструвала поточний стан нашої команди. Нам слід багато працювати, і ми знаємо, що це тривалий процес. Важливо, що у грі із сильним суперником ми проявили характер», — наголосив очільник німецької збірної, коментуючи підсумкову нічию в матчі.
Трохи фінальної агресії, помноженої на везіння та помилки опонентів — й у підсумку німцям удалося уникнути небажаної поразки — 3:3. Здається, не надто засмученими після фінального свистка виглядали й представники української збірної.
У ювілейному, 1000-му поєдинку в своїй історії збірна Німеччини зіграла в результативну
нічию з Україною.
Фото пресслужби УАФ.
На прохання журналістів назвати нічию з Німеччиною успіхом чи втратою Сергій Ребров відповів зустрічним запитанням: «А ви як вважаєте, чи є успіхом зіграти — 3:3 із Німеччиною?».
Зрозуміло, що будь-які висновки на основі неофіційної гри носитимуть неповний характер. Куди красномовнішими виглядатимуть результати двох найближчих поєдинків, які українські збірники зіграють у відборі на ЧЄ-2024 — проти Північної Македонії (16 червня) та Мальти (19 червня).
Водночас для Сергія Реброва поєдинок проти збірної Німеччини у Бремені — все ж пам’ятний та особливий.
«Для мене особисто це важливий матч, бо він перший. Я радий, що хлопці серйозно поставилися до гри. Я вважаю, що ми показали гідний результат. Повторюся, це важливий матч для України. Ми всі вдячні Німеччині за підтримку нашої країни у війні з агресором, за цю зустріч», — наголосив Ребров.
ТАБЛО
Товариський матч. Німеччина — Україна — 3:3 (Фюллькруг, 7; Гавертц, 83; Кімміх, 90+1 (пен.)) — Циганков, 18, 56; Рюдігер, 23 (у свої ворота); Н: Трапп, Рюдігер, Раум (Генріхс, 71), Гінтер, Кімміх, Горецка (Мусіала, 62), Шлоттербек (Клостерманн, 46), Брандт (Віртц, 71), Сане, Вольф (Хофманн, 62), Фюллькруг (Гавертц, 46); У: Трубін, Миколенко, Матвієнко (Соболь, 78), Забарний, Тимчик, Степаненко (Ігнатенко, 65), Судаков, Мудрик (Піхальонок, 78) Циганков (Зубков, 71), Ярмоленко (Маліновський, 65), Довбик (Ванат, 65)).