Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт, який передбачає скасування спрощеної 2-відсоткової системи оподаткування для фізичних осіб-підприємців (ФОП).
У березні минулого року, коли незрозуміло було, як упорається економіка України з шоком від російської повномасштабної агресії, парламент дозволив компаніям з оборотом до 10 млрд грн перейти на спрощену систему оподаткування, як на третій групі ФОП: замість ПДВ (20%) і податку на прибуток (18%) — платити 2% з доходу.
Перехід на податок у два відсотки дозволив бізнесу утриматись на плаву. Також було знято всі обмеження щодо кількості працівників та видів діяльності.
До хорошого звикаєш швидко, але радикальні рішення в економіці не можуть існувати нескінченно. І скасування пільги зі сплати податку, а фактично — повернення законодавства у довоєнне становище, з 1 липня малий бізнес зустрів глухим наріканням.
Адже повноцінно застосовуватимуть РРО (касові апарати) у торгівлі, відновлять документальні перевірки за умови наявності безпечного доступу до територій, приміщень та документів, повернуться до штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.
Уряд акцентує увагу на економічній складовій: «Прийняття законопроєкту сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 10 млрд гривень», — повідомляє міністр фінансів Сергій Марченко.
10 млрд грн — не такі вже й великі гроші для українського бюджету, половина якого поповнюється нашими кредиторами.
Але саме на кредиторів кивають представники влади: цей крок є умовою продовження такої необхідної співпраці з Міжнародним валютним фондом і зафіксований у Меморандумі про економічну та фінансову політику ще 8 грудня 2022 року.
Уряд бере на себе певні зобов’язання та запроваджує нову моніторингову програму. Беззаперечним плюсом пільгового двовідсоткового оподаткування була можливість для юридичних осіб заощадити на податках та використати виручені кошти для розвитку бізнесу. А ще цей крок дозволив вивести з тіні бізнес із великими оборотами.
До запровадження воєнного стану в подібних підприємств не виходило працювати чесно, бізнес доводилося дробити на велику кількість ФОПів. Пільговою ставкою скористалися юридичні особи, якими було перевищено граничний обсяг доходу своєї групи за єдиним податком.
Замість того, щоб переходити на загальну систему та сплачувати ПДВ, податок на прибуток чи доходи, платники податків обрали спрощену систему без ПДВ.
Експерти не виключають, що з поверненням оподаткування деякі компанії можуть тимчасово призупинити роботу та почекати, доки у них знову з’явиться право на використання спрощеної системи оподаткування.
Така сама ситуація і з цінами на пальне, адже після різкої втрати понад 90% дизеля і 50% бензину ринок не міг забезпечувати споживачів пальним.
Тож через три тижні після початку війни парламент ухвалив рішення про скасування акцизу на бензин, дизпальне та скраплений газ і зниження ставки ПДВ з 20% до 7%. Рішення парламенту дозволило подолати кризу і втримати ціни на адекватному рівні.
Вже влітку минулого року почалися розмови про повернення податків на пальне, але депутати зробили це лише частково: у вересні вони встановили уніфіковану ставку акцизу на дизельне пальне та бензин — 100 євро за тисячу літрів, на скраплений газ — 52 євро за тисячу літрів.
Ще під час вересневого голосування в законі передбачили термін дії податкових пільг на пальне — до кінця червня 2023 року.
Першого липня ринок має повернутися до довоєнних ставок. Це означає, що ставка ПДВ на нафтопродукти зросте з 7% до 20%, акциз на бензин — до 213 євро за тисячу літрів, на дизпальне — до 139,5 євро.
Акциз на зріджений газ не зміниться і становитиме 52 євро. Як у такому випадку зміниться вартість пального на заправках?
Директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн каже, що літр бензину А-95 подорожчає на 9-11 грн, до 54,5-56,5 грн, дизпального — на 6-8 грн, до 51,9-53,9 грн, автогазу — на 2-3 грн, до 23,8-24,8 грн.
Із ним погоджується експерт ринку пального Геннадій Рябцев: «Якщо податки повертаються на довоєнний рівень, то побачити такі ціни — реально».
Більше 95% звільнених з російського полону військовослужбовців ЗСУ піддавались тортурам або зазнали наслідків інших порушень Міжнародного гуманітарного права та Женевських конвенцій. >>
Російський правитель Володимир Путін поставив завдання витіснити українські сили з Курської області до 20 січня, коли має відбутися інавгурація новообраного президента США Дональда Трампа. >>
На Донеччині поблизу Вугледара російські окупанти розстріляли п’ятьох полонених бійців Збройних сил України: прокуратура почала розслідування. >>
Бізнес-форум "Італія підтримує "Зроблено в Україні", де представники урядів двох країн говорили про інтеграцію українського й італійського бізнесів задля сталого розвитку промисловості обох країн, відбувся в Італії. >>
Двоє жителів Вараського району отримали підозру за організацію незаконного переправлення людей через кордон за попередньою змовою та з корисливих мотивів. >>
Президент Володимир Зеленський своїм указом від 22 листопада ввів у дію рішення РНБО про нові санкції та позбавлення державних нагород держзрадників. Серед них — колишні урядовці, народні депутати, керівники СБУ та Генпрокуратури, прокурори, артисти, російські політичні, релігійні та культурні діячі >>
