Літературна стежка — аж дзвенить. Андрій Демиденко презентував свою збірку «Київський зошит»

У стінах червоного корпусу університету імені Шевченка відбулася презентація поетичної книги поета-пісняра, народного артиста України Андрія Демиденка (який чи не найбільше з усіх написав творів про столицю) — «Київський зошит», де на розсуд широкого загалу представлено понад сотню віршів, поем.

Перед­мову до збірки написав академік Микола Жулинський, у якій, зокрема, сказано: «Книга «Київський зошит» вростає в душу повністю. Вона  сповнена афористичної цілісності та експресії. Її хочеться читати, слухати, вивчати».

На творчий вечір до талановитого поета завітали його знамениті зіркові друзі, які, крім теплих слів винуватцю зібрання, порадували всіх присутніх своїми виступами. На вірші Демиденка співали Оксана Білозір, Іво Бобул, Олександр Гуриць, віртуозно грав на скрипці неперевершений Кирило Стеценко (повний тезка свого знаменитого дідуся), декламували вірші народний артист України Анатолій Паламаренко та Володимир Талашко.

Про творчість поета-пісняра своє професійне слово сказали очільники національних спілок письменників та журналістів Михайло Сидоржевський та Сергій Томіленко.

Відзначили, зокрема, принциповість поета у відстоюванні кожного слова у своїх творіннях. А літературознавець, доктор філологічних наук, професор Михайло Наєнко жартівливо назвав поета «зухвалий Андрій», адже той обрав для презентації найсвятіший зал в усьому культурному середовищі України.

Науковець розповів, що коли Беретті будував корпус, то цей зал він збудував як церкву, в яку неодноразово заходив Тарас Шевченко, який викладав в університеті живопис. Пізніше її переробили на актову залу, де виступали українські класики — Володимир Сосюра, Максим Рильський, Сергій Параджанов та інші.

Між виступами друзів митець читав вірші зі своєї новонародженої збірки. Не без гордості представив відео з піснею «Гімн журналістів», яку його попросили написати спілчани, та відеокліп у авторському виконанні поеми «Я — Київ! Я — серце свободи!», за якою було знято історичний фільм і яку американські ЗМІ назвали «духовним Хаймарсом, апогеєм духу свободи й людської нескореності, і не лише національної, а й цивілізаційної. Його мають почути серця континентів».

Писати вірші Андрій Демиденко почав у сьомому класі, а вже у восьмому почав друкуватися в «Київській правді». На літературний шлях у 17 років юного поета благословив сам Андрій Малишко, коли хло­пець приніс у журнал «Дніпро» добірку своїх віршів. Знаний поет прочитав рукопис і сказав: «Я бачу вашу літературну стежку — вона аж дзвенить!».

Андрій Демиденко є автором текстів близько 750 пісень, які звучали на радіо та телебаченні, серед яких «Вічний Київ», «Батьківський поріг», «Гуцулка-гуцулянка», «Україночка», «Хрустальные цепи», «Не мовчи», «Васильки». Його твори перекладено 18 мовами світу.

Пісні на слова поета виконували Дмитро Гнатюк, Юрій Гуляєв, Микола Кондратюк, Юрій Богатиков, Алла Пугачова, Софія Ротару, Раїса Кириченко, Назарій Яремчук. Музику на його  глибинні вірші писали такі корифеї-композитори, як Геннадій Татарченко, Олександр Злотник, Станіслав Людкевич, Володимир Івасюк, Ігор Шамо, Мирослав Скорик, Євген Станкович, Іван Карабиць та інші.

Про творчість Андрія Демиденка знято документальні фільми українським, канадським, американським, австралійським телебаченнями. Він також є автором понад 180 наукових праць, присвячених національному фольклору та проблемам українознавства. Немає сумніву, що твори митця, лауреата багатьох міжнародних літературних премій, ще довго житимуть в українському пісенному просторі.