Черкаська облрада підтримала перейменування Ватутіного: як назвуть місто

У Черкасах на сесії обласної ради депутати ухвалили рішення про клопотання перед Верховною Радою України про перейменування міста Ватутіного, названого на честь радянського генерала Миколи Ватутіна, на історичну назву Багачеве.

Попередньо ініціатива пройшла громадські обговорення й підтримується Ватутінською міськрадою.

Окрім цього, також було надіслано звернення до Українського Інституту національної пам’яті, інституту історії України Національної Академії наук України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо доцільності перейменування міста, за результатами розгляду яких отримано експертні висновки.

Остаточне рішення про перейменування міста Ватутіне, яке минулих вихідних відзначило своє 76-річчя, має ухвалити Верховна Рада України.

Нагадаємо, що кілька місяців тому в Маріїнському парку Києва демонтували пам’ятник радянському воєначальнику, генералу Миколі Ватутіну, на честь якого й було названо місто в Черкаській області.

 Свого часу генерал армії, герой радянського союзу Ватутін «прославився» невмілим і вбивчим керівництвом військами, яке призводило до величезних втрат серед особового складу. Брав активну участь у спецопераціях проти залишенців армії УНР і повстанців Холодного Яру.

«Під час битви за Дніпро, участь у якій брав Перший Український фронт, очолюваний Ватутіним, до бойових дій масово залучали «чорну піхоту» — нашвидкуруч мобілізованих, ненавчених і неспоряджених українських чоловіків, яких кидали на загибель під час форсування ріки восени 1943 року. Однак і тисячі добре вишколених бійців повітряно-десантних військ загинули під час невдало спланованої Букринської десантної операції. ... На Букринському плацдармі та в боях за Київ загинуло близько 647 тисяч бійців. Інші дослідники називають меншу цифру — 400 тисяч. Сталося це протягом півторамісячних боїв», — зазначають в Українському інституті національної пам’яті.

В УІНП констатують, що похорон генерала 1944 року був найбільший у воєнний час у СРСР — прощання тривало три дні, поховали небіжчика поблизу будівлі Верховної Ради УРСР в Маріїнському парку. Згодом спорудили помпезний надмогильний пам’ятник.

Усе це заклало підвалини культу «героїчного генерала Ватутіна», який розквітнув у 1960-х роках паралельно з міфом про «Велику Перемогу». Дійшло до того, що на Черкащині назвали прізвищем шахтарське містечко в Звенигородському районі біля села Багачівка.