Спасо-Преображенський собор у Чернігові відкриють для відвідувачів
Спасо-Преображенський собор у Чернігові привели до ладу після того, як його 30 років орендувала УПЦ Московського патріархату, та відкривають для відвідувачів. >>
Бобир Андрій Матвійович (фото 1970).
Медійники добре пам’ятають українську історію навіть радянських часів.
Знаменита мелодія «Реве та стогне Дніпр широкий», виявляється, вперше прозвучала у травні 1943 року на початку радіоефіру одного з підрозділів Українського радіо, що перебував в евакуації під час Другої світової війни.
До нападу Німеччини на СРСР радіомовник говорив із Києва. Після перших бойових дій редакцію евакуювали спочатку до Харкова, а потім далі вглиб території СРСР.
«Автор музики на слова «Реве та стогне Дніпр широкий» — композитор Данило Крижанівський. Це дуже важливо, що 80 років в ефірі Українського радіо нашими позивними є ця мелодія. Українське радіо мовило як фронтовий філіал основної української урядової станції імені Тараса Шевченка, їй присвоїли назву «Дніпро». Це був радіопотяг, який складався з близько десяти вагонів, що рухався слідом за фронтом і не раз зазнав бомбардувань. Це була така похідна радіостанція, і колектив журналістів вирішив ідентифікувати її позивними. Дослідники радіомовлення вважають, що запропонував використати мелодію «Реве та стогне Дніпр широкий» журналіст Українського радіо Семен Кушніренко», — розповідає член правління Суспільного, відповідальний за платформу радіо, телебачення та цифрові платформи Дмитро Хоркін.
Багато років позивні Українського радіо звучали у виконанні акустичної бандури Андрія Бобиря, розповідає зберігач музею Анатолій Табаченко.
«Сам Андрій Бобир був мобілізований ще на початку війни. Колись він мені розповів свою історію, що служив у винищувальній авіації, й під час служби він своїми руками зробив бандуру і з хлопцями на передовій співав «Реве та стогне Дніпр широкий». Перевозив бандуру в порожнині крила свого літака — як оберіг, що рятує від смерті. І бандура таки врятувала», — розповідає пан Анатолій.
Радіостанція «Дніпро» проіснувала до лютого 1944 року, коли після повернення основного колективу з евакуації до Києва радіостанції об’єднали. За 80 років традиційна мелодія «Реве та стогне Дніпр широкий» кілька разів набувала нових аранжувань, проте основна мелодія залишалася з Українським радіо.
Спасо-Преображенський собор у Чернігові привели до ладу після того, як його 30 років орендувала УПЦ Московського патріархату, та відкривають для відвідувачів. >>
Російські археологи та забудовники збудували на території античного городища новий археологічний парк та відкритий театр. Найцінніші археологічні знахідки вивезли до російських музеїв. >>
У Скарбниці Національного музею історії України за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України й Благодійного фонду BGV 5 липня 2024 року розпочне роботу виставковий проєкт «Скарби Криму. Повернення». >>
До Державного реєстру нерухомих пам’яток України включили вісім цінних археологічних об’єктів столиці. Відповідний перелік об’єктів затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 року № 701. >>
Генерал-майор Валерій Суботін став натхненником документальної книжки «Кривава межа» про перші збройні атаки російських бойовиків на наші застави в Луганській та Донецькій областях >>
Спасо-Преображенський собор у Чернігові отримав для постійного експонування печатку князя Святослава Ярославовича, сина Ярослава Мудрого. Історичний артефакт подарував співзасновник і директор «Музею Шереметьєвих» Олексій Шереметьєв. >>