Золоті руїни: чому реконструкція понівеченого росією Харкова викликає запитання у містян та правоохоронців

У Харкові вже відновили дві сотні багатоповерхівок, які були зруйновані рашистськими обстрілами.

Своїх  жильців, за словами мера Ігоря Терехова,  невдовзі приймуть ще 50 реконструйованих будинків.

Але попри цю втішну статистику, у місті й досі немає чітких критеріїв оцінки стану понівечених будівель, які б дозволили потерпілим власникам бодай якось прогнозувати своє майбутнє.

У підсумку одні харків’яни протестують проти рішень чиновників, а інші радіють будь-якому варіанту вирішення своїх проблем.

Тих, хто зневірився, зрозуміти можна, бо можновладці давно відмовилися від красивих обіцянок, які давали минулого року.

Більше того, правоохоронні органи порушили чимало кримінальних проваджень, де фігурують посадові особи, що встигли нагріти руки на чужій біді.

Експертні гойдалки

Жителі будинку по вулиці Свободи,11/13 вже кілька місяців поспіль боряться за свою п’ятиповерхівку. У вересні минулого року у неї влучила російська ракета С-300, а тепер планують знести чиновники.

Люди обурені тим, що експерти, які першими оцінювали масштаб руйнувань, «присвоїли» їм другу категорію. Це дозволяє провести реконструкцію за досить стислі терміни.

Але через місяць експертна думка змінилася на прямо протилежну, тому будинок потрапив під знесення.

Аби домогтися правди, містяни замовили незалежну оцінку стану будівлі. Ретельно обстеживши усі закутки, поверхи і стіни, фахівці дійшли висновку, що цегляну споруду відновити можна.

Тобто фактично підтвердили результат експертизи, яка була проведена одразу після вибуху­. Та й самі люди бачать, що переважна більшість квартир лишилася фактично неушкодженою.

«Оскільки я маю таку спеціальність, то знаю цей будинок, – повідомив МГ «Об’єктивно» кандидат технічних наук на ім’я Григорій. – Будинок зроблений із металоконструкцій, які у радянські часи за нормативами вважалися найкращими. Тут арматура від 16 до 24 міліметрів. Зараз навіть висотні будинки з меншою арматурою зводяться. Я  також робив розрахунки на плити перекриття. Мені підтвердили, що вони витримують 400 кілограмів на один квадратний метр. А сучасні від 100 до 200».

Ця 5-поверхівка потрапила у немилість до влади вже вдруге. У 2005 році її хотіли знести через затоплений підвал. Тоді мешканці теж замовили незалежну експертизу й відстояли своє житло.

А коли історія повторилася знову, то разом дійшли невтішного висновку. На їхню думку, чиновники прийняли радикальне рішення тому, що будинок розташований у центральній частині Харкова.

Тобто йдеться про «золоте місце», на якому можна звести торгівельний центр або, наприклад, сучасну багатоповерхівку. Вони ж зі своїм впертим бажанням залишитися у власних квартирах просто рушать чиїсь грандіозні плани.  

Заради справедливості жильці наводять історію будинку в районі Холодної гори, який отримав подібне руйнування після ракетного обстрілу. Фахівці компанії «Житлобуд-1» відновили його за тиждень.

Причому він став ще привабливішим зовні, аніж був до того. Отож здаватися харків’яни не мають наміру, хоча Ігор Терехов вже пообіцяв їм нові квартири неподалік від їхнього будинку.

На сьогодні біснуваті кацапи залишили без житла близько 150 тисяч харків’ян. Аби забезпечити безхатьків квартирами, потрібен час і гроші. «Все залежить не лише від нас, а й від тих коштів, які ми будемо використовувати на це, від можливостей бюджетів, – повідомив Ігор Терехов. – Ми розраховуємо десь на два-три роки повної відбудови міста після таких жахливих руйнувань».

У мерії кажуть, що всі пошкоджені будівлі будуть проходити три рівні обстеження. Спочатку їхній стан оцінять інженери балансоутримувача, і якщо за їхніми даними будинок можна відремонтувати, розпочнеться детальне обстеження споруди із залученням інструментів.

Після цього буде проведено третю, остаточну експертизу, яка триватиме від двох до чотирьох місяців з участю спеціалізованих інститутів та фірм. Вартість такої роботи стартує від 300 тисяч гривень за один будинок, тому фінансовий бік справи у цій історії відіграє не останню роль. За даними Харківського антикорупційного центру, на роботу експертів мерія вже витратила близько 7,7 мільйона гривень.

Нині після першого огляду потрапили під знесення пів сотні будинків, але, за словами першого заступника директора департаменту житлово-комунального господарства Харківської міськради Олексія Богача, про кінцевий результат говорити зарано. 

«У нас немає остаточної цифри — що будемо зносити, – каже він. – Чому? Тому що, наприклад, інструментальна експертиза щодо будинку 271 (вулиця Дружби народів), вказує на те, що несучі властивості залишилися. І  як бути у такому випадку? Будемо виконувати проєктне рішення, виробляти кошторис. Коли ми зрозуміємо, що цей кошторис коштує дешевше чи дорожче, чим новобудова, ось тоді і буде прийнято рішення. Після цих трьох­ теоретичних стадій виконується проєкт і кошторисні дослі­дження. Може статися так, що відновити цей будинок буде дорожче, ніж збудувати новий».

Подібна скрупульозність, звісно, потребує часу, тому чиновники кажуть, що обстеження може розтягтися до кінця року. Але є випадки, коли експерти працюють з особливою швидкістю, викликаючи спротив у жильців.

Скажімо, з їхнім поспішним вердиктом, окрім мешканців будинку по вулиці Свободи 11/13, не погоджуються сьогодні і жителі багатоповерхівок по вулиці Мироносицькій, 32 і 34. Усі три будівлі розташовані поруч. Тобто у центральній частині міста.

Ще у серпні представники департаменту ЖКГ, місцевої ділянки «Житлокомсервісу» та деяких будівельних організацій утворили комісію і обстежили будинок №34. Мешканців про цю роботу ніхто не повідомив, тому вони дізналися про все лише в грудні, коли відповідний акт з’явився в «Дії». Виявилося, що документ містить безліч неточностей.

Будинок по вулиці Свободи 11/13 не такий вже й пошкоджений, але його планують знести.
Фото https://kharkov.comments.ua

«У нас залізобетонні перекриття, а не дерев’яні. Рік побудови вказали неправильно — 1917, а він був побудований у 1956 році, – повідомила видання 2day.kh.ua мешканка багатоповерхівки №34 Тетяна Романова.

–  Ці описи не відповідають нашому будинку. Ми побачили цей акт і почали знову писати Терехову. Прийшла відповідь з департаменту ЖКГ, що ця оцінка була попередньою, і що незабаром буде проведено експертизу з лабораторними дослі­дженнями, але у 2023 році грошей для дослідження немає.

І після цього ми дізнаємося про розпорядження щодо знесення трьох­ будинків».
Мешканці приречених будівель об’єдналися для спільної боротьби і не мають наміру здаватися. Не виключено, що власний протест можуть влаштувати і жителі багато­страждальної Північної Салтівки, яка, навпаки, розташована на околиці Харкова. Тут земля має значно нижчу комерційну вартість, тому будинки, які москалі обстрілювали щодня добрих пів року, експерти не поспішають визнавати аварійними і навіть подекуди дають добро на їх ремонт.

Серед таких «щасливчиків» – «висотки» за адресами: вулиця Дружби народів, 271 і Наталії Ужвій, 80. Перша ще у «розробці», другу вже ремонтують. Тут недавно побували журналісти сайту maidan.org.ua разом з архітектором Віктором Дворніковим.

«Якщо дати однозначну оцінку, чи варто його відновлювати чи ні, то точно ні, – каже він. – Я не бачу абсолютно ніякого сенсу триматися за панелі, що лежать окремо, і намагатися їх якось зв’язати докупи. Зараз будинок не є цілісною конструкцією. Це просто набір будматеріалів. Ми поки піднімалися з першого до 16-го поверху, побачили, що по всіх стикових з’єднаннях є тріщини. Це означає, що був структурний вплив на конструкцію. І для того, щоб дати комплексну оцінку, потрібно зробити експертизу всіх з’єднань. Я дуже сумніваюся, що у сучасних реаліях цим хтось займатиметься. А головне питання: навіщо?»

На думку Віктора Дворнікова, збудувати нове житло буде швидше і, можливо, навіть дешевше. Але головне, люди не думатимуть після заселення про якість проведеної реконструкції.

«Йдеться ж не лише про те, щоб збудувати, – каже він. – Тут йдеться і про те, що в процесі реконструкції може виникнути величезна кількість додаткових запитань. Ми ось бачимо секцію, яка повністю вигоріла. Тут виміряти точно стан бетонних конструкцій і внутрішньої арматури неможливо в принципі. Як бути? Але можна стверджувати, що там ми матимемо стільки-то фінансів».

Перевірка на порядність

Велика відбудова ще не почалася, а правоохоронці вже контролюють процес використання державних фінансів. Як повідомив прокурор Харківської області Олександр Фільчаков, у його відомстві відкрито 40 кримінальних проваджень для перевірки фактів розкрадання та привласнення бюджетних коштів, виділених на ремонт житлових будинків, об’єктів цивільної та критичної інфраструктури, що зазнали руйнувань під час широкомасштабної війни.

Слідчі перевіряють виконані роботи на 268 об’єктах на загальну суму укладених договорів понад пів мільярда гривень.

«Нам відомо про часткове пошкодження та руйнування майже 24 тисяч цивільних об’єктів, – сказав він, – з яких понад 4 тисячі — це багатоповерхові будинки, 8 тисяч — приватні житлові будинки, 821 — заклади освіти, 375 —  заклади культури, 282 —  заклади охорони здоров’я. Розкрадання бюджетних коштів на чужому горі — це мародерство та корупція. Правоохоронці Харківщини не допустять цього. Кожен причетний буде притягнутний до встановленої законом відповідальності».

Є на Харківщині також об’єкти, яким пощастило наперед, оскільки їх ремонтуватимуть якісно і прозоро. Як стало відомо, приміське селище Циркуни потрапило до шести населених  пунктів, де відбудова проходитиме за новими принципами.

«Це означає, що будуть відбудовувати не окремі будівлі та споруди, а все, із системним підходом, новим плануванням та повною трансформацією цих населених пунктів, – повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. –  Реалізація експериментального проєкту не означає, що відновлення не торкнеться інших населених пунктів. Цей документ про пошук найбільш ефективних підходів, які забезпечать прозорість, ефективність, системність та швидкість відновлення одночасно».