Багато води вже збігло по Дніпру

Українське радіо завжди було взірцем української мови. І не тільки.

Вагомий внесок у здобуття Україною Незалежності зробила програма «Незалежність», яка звучала на першому каналі радіо у 1990-х роках.

Причому звучала не тільки в етері, а й через так званий «брехунець», якій бубнів практично на кожній кухні.

Там не тільки лунали полум’яні промови письменників та депутатів 1-го скликання, а й у новинах звучала правильна українська мова у виконанні дикторів, зокрема Ігоря Мурашка, Петра Бойка, Світлани Горлової, Олени Коваленко та інших.

Пройшли роки, Україна здобула незалежність, яку нині відстоює кров’ю своїх вояків на сході. Змінилось і Українське радіо, на жаль, у гірший бік.

Замість дикторів етер заполонили напівграмотні ведучі, які навіть не знають, де поставити правильно наголос (наприклад: ПОдушки замість подУшки, грАблі замість граблІ).

Особливо ця проблема загострилась після 24 лютого 2022 року, коли розпочався так званий «Об’єднаний марафон телевізійних каналів», який цілодобово звучить на першому каналі Українського радіо.

Питання мови було, є і, сподіваємося, буде актуальне завжди. Тішить той факт, що громадяни нашої держави все більше і більше розмовляють українською, про що свідчать результати соціологічних опитувань. Є таке поняття, як мова, — ідентифікатор нації, допоки живе мова — живе відповідна нація.

Не позбулись остаточно впливу російської мови, провідники якого намагались максимального зближення сусідніх мов, зокрема було навіть заборонено термін «Чумацький віз» і замінено на «Велику Ведмедицю».

Зникли з української мови відсотки, проте з’явилися проценти. І донині існує Державне казначейство, хоча понад 100 років тому існувала Державна скарбниця.

Ми дуже поступово позбавляємося впливу російської мови. Натомість завдяки поколінню «юних грантоїдів» мимохіть наповнюємо мову в більшості випадків недоречними англіцизмами.

Дуже смішно чути, коли недоречно звучать такі запозичені слова з англійської: локація — замість місце розташування (знаходження), донат — замість пожертва, матеріальна (фінансова) допомога, дедлайн — кінцевий термін виконання чогось, челенж — змагання, наратив — популярна (актуальна) тема для обговорення, слот — частина, розділ.

Окрема проблема — повтори, які звучать на радіо по кілька разів, а то й десятки, як це було з програмами Юрія Шаповала, про що слухачів не попереджають.

Останній приклад: інтерв’ю з ученим-гідрологом стосовно весняної повені, що звучало у прямому етері вранці 19 квітня і на той час було актуальним. Минуло дві доби, і рано-вранці 21 квітня по радіо знову звучить те саме інтерв’ю, причому ведучий попереджає слухачів, що воно іде у прямому етері.

Але, як казав грецькій філософ Геракліт: «В одну річку неможливо увійти двічі», причому навіть під час весняної повені. За два дні дуже багато води збігло по Дніпру. Гідрологічна обстановка змінилась, але про повтор слухачів так і не попередили, тому інтерв’ю значною мірою втратило актуальність.

Невже працівники радіо і їхні керівники не знають відому приказку? «Дорога ложка до обіду». Тож перед кожним повтором актуальної передачі має бути зазначено: «Звучить у повторі». В окремих випадках доцільно вказати дату першого виходу в етер.

Узагалі питання повторів має зацікавити і працівників Рахункової палати, які мають контролювати ефективність використання бюджетних коштів, адже радіо фінансується за рахунок державного бюджету.

Якщо на радіо не знають, чим заповнити етер, то пропонуємо повернути до нього інформацію про астрономічні та кліматичні параметри у столиці, які звучали щоденно вранці протягом десятків років і привертали увагу слухачів.

Також організації державної гідрометеорологічної служби готові надати на безоплатній основі актуальну інформацію про стан довкілля в Україні на основі результатів спостережень на стаціонарних постах, а не випадкові виміри непрофесійних аматорів, які звучали в етері у 2021-2022 роках і викликали у фахівців справедливе здивування. І тільки війна припинила цю дезінформацію слухачів.

Один із поважних ведучих Українського радіо закликає його слухачів продовжувати слухати радіохвилю фразою «не перемикайтесь». Що означає цей вислів — нам незрозуміло. Тут доцільно вжити зрозумілий заклик: «Не перемикайте!», тобто «Залишайтесь на обраній частоті».

Зі швидкістю степової пожежі поширюється беззмістовний вислів «менше з тим», автори статті так і не змогли зрозуміти його зміст.

Стосовно авторів, то вони належать до різних поколінь, мають відмінні освіти, у дитинстві спілкувались різними мовами і належать до різних національностей. Але нас об’єднує одне — щира любов до української мови, яка, зрештою, в Україні стала єдиною державною.

Тож пора свідомій національній інтелігенції, народним депутатам звернути увагу на висвітлені проблеми і повернути грамотність на українське радіо, а заодно й в інші засоби масової інформації!

Перемога над московитами без наведення ладу в засобах масової інформації, зокрема у радіопросторі, не закріпить остаточну перемогу Українського духу над представниками «русского міра».

Олександр КОСОВЕЦЬ, член Вченої ради Українського географічного товариства, член Національної спілки журналістів України,
Руслан РЕВЯКІН, перекладач з англійської та арабської мов