«Весна і смерть, і світле Воскресіння». Вже десятий Великдень поспіль Україна зустрічає у вогні

Цей вогонь випалює в нас усі земні зачіпки і духовні слабкості, від чого стаємо ще більш незламні.

У лютому минулого року, коли невідчепний ворог остаточно втратив здоровий глузд, розважливі іноземні спостерігачі давали нам два тижні на повну поразку.

Але оскільки прагматичному світові й самому зараз украй потрібне духовне очищення, ми з Божою та дружньою поміччю впевнено пішли до перемоги.

Точнісінько так, як Христос воскрес із мертвих завдяки Святому Духові, так і Україна по­стане з руїн, слугуючи прикладом непохитного прагнення до істинної свободи.

«Якщо ж Дух Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, живе у вас, то Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом Своїм, який живе в вас» (Рим. 8:11).

А Він таки точно живе у душах багатьох захисників України. Інакше нас би давно поглинула темрява, яку на даному відрізку часу уособлює кривавий режим кремлівських старців.

До війни перед Великоднем багато розповідалося про те, як правильно прожити піст і чим канонічно наповнити пасхальний кошик.

Наразі ж подібні клопоти чомусь здаються відверто вторинними, оскільки сьогодні вже точно замало випекти найпишнішу паску, назвавши її своїм передсвятковим духовним подвигом.

Власне, ми й раніше знали, що Христове Воскресіння для нас — це перш за все усвідомлена свобода від гріха; звільнення від руйнівних спокус; бодай маленька, але остаточна перемога хоча б над однією своєю слабкістю, яка віддаляє нас від Бога. Втім знати — ще не означає виконати.

Сьогодні ж без дієвої віри решта всього автоматично втрачає будь-який сенс. Без неї неможливо вижити в принципі.

Більшість українців на теперішній війні усвідомили ці давні прописні істини до крижаних мурашок за шкірою і пекельних сліз на очах, яким, здається, вже й плакати нічим.

До цього рівня свідомості іншим рости та рости, тому ми з Божою поміччю неодмінно переможемо, аби стати для них прикладом.

І ще одна важлива деталь. Навіть в охопленій війною Україні є чимало диваків, які продовжують тримати свої серця у матриці старого світу.

Тобто їхні «папєрєдніки» заробляли золоті батони на наших сльозах і бідності, а ці складають золоті яйця в свої бездонні кошики на людській крові.

Мабуть, увірували, що їм теж за це нічого не буде. Наївні. Тепер навіть мільйонерів у рясах більше не рятують освячені мерседеси, тому відмолити подібні гріхи скоро буде нікому.

Все змінюється на очах, трансформуючись у більш глибоку сутність. Дивно, що вони цього й досі не бачать.

Нашим справжнім виходом з воєнного і душевного пекла може бути лише віра в істинне спасіння, яке дароване нам Богом через жертовний подвиг Ісуса Христа.

Він є нашим миром і світлою надією, яка здатна розправити крила навіть тим, хто, здавалося б, остаточно втратив віру в своє майбутнє.

Осмислюючи глибинну суть Великодня, легко усвідомити той факт, що будь-який кінець — це, по суті, новий початок через воскресіння у Дусі.
Христос воскрес! Воістину воскрес!