МВФ дасть Україні рекордний кредит у 115 млрд доларів: на що мають піти гроші

12.04.2023
МВФ дасть Україні рекордний кредит у 115 млрд доларів: на що мають піти гроші

Міжнародний фонд розуміє, як важко Україні у війні, але не забуває й про давно обіцяні реформи. (Фото з відкритих джерел)

Нещодавно Україна отримала перший транш МВФ у сумі 2,7 млрд доларів.

 

Це частина нової програми розширеного фінансування на 15,6 млрд доларів, яка у свою чергу є складовою загального пакета допомоги Україні на наступні чотири роки на суму 115 млрд доларів.


Нинішній транш унікальний із кількох причин. Так, МВФ уперше погодив розширену програму фінансування для країни, що перебуває у стані повномасштабної конвенційної війни.

 

Під час моніторингової програми Україна змогла переконати експертів МВФ, що наша держава спроможна в умовах ідеального економічного шторму підтримувати макрофінансову стабільність.


Надалі, після отримання першого траншу, гроші виплачуватимуть Україні за підсумками щоквартальних переглядів програми. Всього впродовж нинішнього року країна сподівається отримати від МВФ ще 1,8 млрд доларів у вигляді двох траншів по 0,9 млрд доларів.


В умовах війни, коли економіка України впала на 30%, допомога з боку МВФ та інших партнерів, так само, як і надання озброєння, є запорукою виживання держави. Відтак у тексті меморандуму вказано, що мета програми полягає у відновленні фіскальної та боргової стабільності та вступу України до Європейського Союзу.


Загальна сума кредиту в 115 млрд доларів складатиметься з кількох частин. Перша, орієнтовно 15 млрд доларів, — це, власне кажучи, кошти МВФ. Ще 20 млрд доларів — реструктуризація зовнішніх боргів України, 60 млрд доларів — пільгові кредити, 20 млрд доларів — гранти.


«Ця програма унікальна з усіх точок зору. По-перше, МВФ трансформував своє бачення кредитних політик. Це допоможе не лише Україні, а й іншим країнам, які зазнають впливу екзогенних факторів та невизначеності. По-друге, до програми закладено варіативність — сценарії А і Б, базовий та негативний.

 

Третє — це те, що МВФ, працюючи над новою програмою, об’єднав зусилля учасників донорської коаліції, партнерів України в цілісний пакет фінансової підтримки та зафіксував стійкі комітменти, — прокоментував очільник НБУ Андрій Пишний. — На перші 12 місяців програма МВФ і наявний пакет фінансової підтримки партнерів у комплексі з внутрішніми заходами покривають нашу потребу.

 

Динаміка і прогрес програми залежатимуть від виконання взятих зобов’язань, що зафіксовані у вигляді структурних маяків, кількісних параметрів та індикативних показників. Програма побудована на базовому сценарії, але містить опис плану Б та чітке розуміння, що за негативного розвитку подій потреба у фінансуванні може бути більшою, а відтак і фінансові запевнення партнерів можуть зрости порівняно з базовим сценарієм».


Взамін за отримання рекордної суми коштів, українська влада взяла на себе зобов’язання здійснити низку важливих кроків у просуванні реформ. Перший із них — реформа корпоративного управління «Оператора газотранспортної системи України».

 

Невдовзі всі корпоративні права «ОГТСУ» передадуть від «Магістральних газопроводів України» («МГУ») Міністерству енергетики, оберуть наглядову раду та призначать нове керівництво підприємства.


Також Міністерство фінансів планує поступово відновити всі вимоги до звітності держпідприємств (крім тих, які розташовані на тимчасово окупованих територіях або в зонах бойових дій), що стане важливим внеском в оцінку фіскальних ризиків, зокрема при підготовці середньострокового бюджетного планування.


Передбачено, що НБУ проведе детальну діагностику банків до кінця грудня 2023 року. Влада взяла на себе зобов’язання посилити корпоративне управління державних підприємств.

 

До жовтня 2023 року має бути ухвалений законопроєкт для приведення системи корпоративного управління держпідприємств до європейських норм, зокрема шляхом посилення підзвітності та розширення повноважень наглядових рад, щоб вони мали остаточні повноваження призначати та звільняти керівників.


Також Україна пообіцяла не проводити грошову емісію, якщо матиме інші джерела покриття державних витрат. Це вселяє надію, що неконтрольованого падіння курсу гривні ми зможемо уникнути.