Ірпінь надії нашої: як маленьке місто подолало великого ворога

05.04.2023
Ірпінь надії нашої: як маленьке місто подолало великого ворога

Понівечене перекриття Будинку культури у соняшниках.

Рік тому, 28 березня, місто-герой Ірпінь було визволено від окупантів.

 

Битва за Ірпінь стала першою перемогою після повномасштабного вторгнення російського ворога до України.

 

Напередодні славної дати учасники Міжнародного туристичного форуму «Туризм в Україні: виклики та відновлення» провели у місті дискусійний «круглий стіл».

 

Та спочатку проїхали вулицями, адже 70 відсотків житлової та соціальної інфраструктури тут було зруйновано.

Дорога життя

Екскурсія розпочалася біля Романівського мосту, який 25 лютого 2022 року навмисне підірвали українські військові, щоб перешкодити наступу російської армії на Київ.

 

Саме цей міст став чи не єдиним шляхом порятунку, як пізніше казали, дорогою життя, для тисяч мешканців, коли за кілька днів в Ірпені зникли газопостачання, вода, мобільний зв’язок, інтернет.

 

У рідних домівках залишилися близько 6 тисяч містян, переважно літні люди, а понад 60 тисяч громадян було евакуйовано, часто під ворожими обстрілами.

 

Ті, хто мав авто, залишали машини біля Романівського мосту, з ключами у дверях та наповненими бензином баками, для волонтерів та бійців територіальної оборони.


...Москалі не лише знищували житло, а й розстрілювали людей, якщо ті виходили з двору, розповіли мешканці вулиці Багірова, яка зазнала найбільших руйнувань. На понівеченій багатоповерхівці, що по Гостомельському шосе, британський вуличний художник Бенксі зобразив гімнастку зі стрічкою, яка немов балансує на отворі у стіні від ворожого снаряду.

 

Графіті захищає екран, у склі якого відбиваються небо, навколишні дерева. Світова спільнота оцінила малюнок як символ відродження, а згодом Бенксі визнали почесним громадянином Ірпеня.

Евакуація ірпінчан на полотні Владислава Задворського.


«Впевнена, що Ірпінь важливо позиціонувати не як місто, що поринуло у відчай і потопало у сльозах, а навпаки, як місто, де вже в перші дні створили дорогу життя і яке креативно відбудовується, — вважає начальниця відділу культури, національностей та релігії Ірпінської міської ради Євгенія Антонюк. — Відновлення відбулося у рекордні терміни, за кілька тижнів 85 відсотків об’єктів інфраструктури та житла вже мали електропостачання».

Лелеки на понівеченій культурі

Фасад і перекриття пошкодженого Будинку культури художники розмалювали небесно-блакитним кольором і соняшниками — символом сонця та енергії. В центрі пара закоханих лелек неначе витанцьовує над своїм гніздечком.

 

Творчий дух і досі відчувається за стінами будівлі. Торік просто неба виступив литовський піаніст Даріус Мажинтас, виконавши пронизливі ноктюрни Шопена. Невдовзі біля Будинку культури знімали кліп на пісню англійського співака Еда Ширана в колаборації з українським гуртом «Антитіла».

Гільзи від снарядів розписали митці.


До слова, гільзи від снарядів митці та аматори перетворили на справжні витвори, розписуючи їх не лише квітами, соняшниками, а й жінкою-птахою, що боронить українську землю.

 

Нині художні гільзи експонують в історико-краєзнавчому музеї на виставці «Ірпінь нескорений». Привертають увагу й незвичні експонати, так звані гидкі сувеніри: бурятські шапки, шинелі, інший москальський мотлох, що кинуті на підлогу. Охочим дозволяють в них плюнути, копнути, потупцювати — кому що заманеться...

Конкурси та проєкти

Головне завдання зараз — відбудова житла, за рахунок місцевого, обласного бюджетів та іноземних спонсорів, вважає міський голова Олександр Маркушин.

 

Окрім того, у місті створено Фонд відновлення Ірпеня, який щомісяця звітує, на які цілі пішли зібрані кошти. У березні конкурсна комісія Irpin Reconstruction Summit обрала найкращі проєкти з відбудови та реконструкції будівель, зруйнованих під час вторгнення кацапів. Серед них навчальні заклади, міська бібліотека ім. М. Рильського, площа Свободи біля Центрального ринку, стадіон «Чемпіон».

 

Біля Романівського мосту планують облаштувати меморіал та пішохідно-паркову зону, створити культурно-дозвільний центр «Дорога життя», що включатиме бібліотеку та конференц-залу, глядацьку залу зі сценою, дитячий майданчик у скандинавському стилі. Проєкт Центрального будинку культури поєднує минуле та майбутнє, фасадну групу та автентичність збережуть та інтегрують у простір нової будівлі.

Етика для гостей та туристів

Які пошкоджені об’єкти варто залишити? Керівник відділу розвитку туристичної інфраструктури в регіонах Державного агентства розвитку туризму Ігор Чава вважає, що обов’язково треба враховувати думку місцевих жителів.

 

«Так, гостей міста зустрічає кладовище спалених та обстріляних автомобілів. Трапляються випадки, коли біля цих авто роблять весільні фото, зупиняються галасливі компанії. Інша справа, коли через фото доносять свої переживання. Але ж для багатьох ірпінчан це біль втрати, страшні спогади. Ось чому на часі розробити правила відвідування подібних трагічних об’єктів. Звісно, має значення, як саме гід чи екскурсовод подасть інформацію», — зазначив Ігор Чава.

Кладовище спалених та обстріляних автомобілів.


Старший викладач кафедри регіоналістики і туризму факультету маркетингу Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Володимир Царук висловив свою думку щодо відвідування Ірпеня іноземцями, які знають про війну з відеороликів, різних інформаційних каналів: «Варто залишити кілька пошкоджених об’єктів, щоб іноземці мали бажання приїхати до міста знову, через кілька років, і побачити, як воно відбудовується».


Нині на центральній площі Шевченка вирує життя, прогулюються молоді мами з візочками, катається на роликах молодь, дітлахи опановують велосипеди. За кілька тижнів запрацюють фонтани... А отже, перемога скоро!

Моторошна хронологія з присмаком перемоги

До річниці звільнення Ірпеня від російських військ вийшов фільм «Форпост Ірпінь» на основі книги-хронології Петра Щербини «Битва за Ірпінь».

 

У фільмі використані унікальні відео, які на мобільні телефони знімали бійці територіальної оборони та ЗСУ, лікарі, волонтери, цивільні мешканці. Фільм озвучив український рок-музикант, соліст гурту «Друга Ріка» Валерій Харчишин.

 

Упродовж сорока хвилин перехоплює подих, хронологія з 24 лютого по 28 березня 2022 року, стисла, пронизлива, без зайвого пафосу. Останні кадри — світлини героїв, які ціною власного життя не пропустили ворога до столиці України.