Про що мовчить Зеленський. Кому після війни належатимуть ключі від українських надр?
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
У березні українці можуть придбати долар дешевше, ніж місяць тому. (Фото з сайту obmen.dp.ua.)
Українці, які за рішенням НБУ не можуть бачити на табло обмінних пунктів курсу національної валюти до головних іноземних, можливо, і не стежать за коливаннями цього самого курсу. Проте вони існують.
Водночас економісти фіксують зменшення інфляції, яка, хоча й є значно вищою, ніж до війни, але станом на лютий її показники трохи впали.
Так, за підсумками минулого тижня наша гривня зміцнилася в середньому на 40—60 копійок. Таким чином курс долара на чорному ринку становив 38,36—38,50 грн.
Курс гривні до євро становив 40,38—40,58 грн. Середні курси долара в касах банків становили 38,2—38,7 грн, євро — 40,1—40,8 грн.
Щодо безготівкового курсу долара, то він у різних банках становив 37,12—37,45 грн.
Національний банк активно втручається у формування курсу. Як відомо, регулятор використовує продаж валюти з резервів, зокрема, для стримування тиску на валютному ринку, спричинений емісією гривні.
Також він продає валюту для балансування ринку експортерів та імпортерів задля утримання фіксованого курсу.
Тож лише за чотири дні він продав на міжбанківському валютному ринку 280,28 млн і, навпаки, купив 2,4 млн доларів. Це трохи менше, ніж тижнем раніше.
Всього ж із кінця травня 2022 року НБУ був змушений продавати близько 1 млрд доларів із резервів щотижня для балансування міжбанку.
Після корекції курсу на 25% до 36,6 грн за долар у середині липня ситуація стабілізувалася, а тижневі продажі валюти тримаються в межах пів мільярда.
Тож загалом від початку року НБУ продав уже 6,028 млрд, а купив — 61,3 млн доларів.
Утім, як зазначають експерти, цей процес хоча й продовжуватиметься надалі, надто різким він не стане. Так, за словами керівника аналітичного відділу компанії «Конкорд Кепітал» Олександра Паращія, готівковий курс долара в Україні в найближчі один-два тижні може ще знизитися, однак зниження курсу не буде значним.
«Долар може ще трохи подешевшати протягом 1-2 тижнів, а далі, швидше, він буде в тому діапазоні, який є сьогодні. Тобто якихось серйозних причин для девальвації гривні поки немає. Якщо не буде жодних термінів, пов’язаних з війною будь-якими торговими обмеженнями, то рівень довкола 38-38,50 гривень за долар, напевно, залишатиметься найближчим часом», — заявив він, додавши, що НБУ вже вдвічі менше витрачає валюти на підтримку фіксованого курсу долара.
«В тому числі це пов’язано з тим, що у нас зараз починається посівна і багато аграріїв продають валюту. Також, швидше за все, валюту певною мірою намагаються продати ті, хто купував її в банках за програмою Нацбанку через термінові валютні депозити. І оскільки вони купували її дешевше за готівковий ринок, то готові й продавати дешевше», — резюмував він.
За словами фінансових аналітиків, у лютому співвідношення між попитом та пропозицією на валютному міжбанку покращилося, а різниця між купівлею валюти та її продажем на підтримку фіксованого курсу скоротилася з 3,14 млрд доларів у січні до 2,49 млрд доларів у лютому — що відповідає середньому розміру місячних інтервенцій із початку війни.
Причинами, які вплинули на зниження курсу, називають збільшення норм обов’язкового резервування за вкладами на вимогу. Адже разом зі збереженням 25-відсоткової ставки це сприяло збільшенню попиту на гривневі активи.
Також повпливали припинення монетизації дефіциту бюджету та ритмічне надходження зовнішньої фінансової допомоги у запланованих обсягах. Зрештою, сприяло і продовження дії спеціальних депозитних продуктів.
Йдеться про онлайн-депозити у валюті й депозити з індексацією на зміну офіційного курсу гривні. У їхніх межах можна обміняти валюту за курсом, максимально наближеним до офіційного.
Тим часом у Державній службі статистики зазначають: зростання споживчих цін в Україні у лютому сповільнилося з 0,8% у січні до 0,7% та повернулось на рівень грудня. За даними відомства, у лютому торік була зафіксована інфляція 1,6% — у річному вимірі за підсумками лютого 2023 року вона знизилася до 24,9% з 26% за підсумками січня та з 26,6% за підсумками грудня. Базова інфляція минулого місяця знизилася до 0,5% з 0,7% у січні та 0,8% у грудні.
У лютому минулого року базова інфляція становила 1%, у річному вимірі за підсумками січня вона також знизилася до 22,7% з 23,3%, що вище за показник минулого року на 22,6%.
При цьому середні ціни на продукти харчування у лютому 2023 року, порівняно з лютим минулого року, зросли на 31,5%. Найбільше здорожчали яйця — на 80,3%, фрукти — на 74,9%, риба та рибні продукти — на 44,1%, овочі — на 36,2%, цукор — на 32,5%, хліб та хлібобулочні вироби — 26%, макаронні вироби — на 25,8%, олія — на 24%, м’ясо та м’ясопродукти — на 23,2%, сир та м’який сир — на 23%, молоко — на 17,4%, соняшникова олія — на 14,1%.
Наступні ж прогнози виглядають не так райдужно. Більшість економістів стверджують, що в Україні найближчим часом інфляційні процеси прискоряться. Причина — відновлення економіки та зростання споживчого попиту.
При цьому повноцінне відновлення економіки України очікується в наступних роках: 2024 року — на 4,1%, а в 2025 р. — ще на 6,4%. Економічна активність в Україні 2023 року залишатиметься слабкою, а реальний ВВП зросте лише на 0,3%. Ще у жовтні НБУ прогнозував зростання на 4,0%.
Згідно з розрахунками уряду, державні доходи 2023 року будуть майже удвічі меншими за видатки. Скорочення української економіки та інфляція цього року будуть настільки суттєвими, що в порівнянні з цим навіть незначне покращення обернеться суттєвим приростом. Тому в бюджет на 2023 рік закладено зростання ВВП на 4,6% у реальному вираженні та на 37% — у номінальному.
Водночас середня зарплата орієнтовно складе 18,5 тисячі гривень, інфляція може сягнути 30%, середньорічний курс долара коливатиметься в районі 42 гривень.
Нинішнього року, як очікують, українська економіка може скоротитися на 30-40%, а інфляція перевищить 33%. Величезний дефіцит бюджету передусім пояснюється величезними видатками на безпеку та оборону.
ДО РЕЧІ
Найбільша криптовалюта «Біткоїн» укотре подешевшала, цього разу на 8%, та знову опустилася до позначки у менш ніж 20 тис. доларів на тлі сигналів Федерального резерву США щодо ставок та краху «Сільвергейт Бенк».
Після досягнення рекордного рівня у понад 69 тисяч доларів у листопаді 2021 року біткоїн упав наприкінці того ж року і продовжив падіння протягом усього 2022 року, щоб на початку 2023 року опинитися на позначці близько 16,6 тис. доларів, потім знову зріс — до 25 тис. доларів — і зараз знову його вартість знижується.
Хоча нам цього прямо ніхто не каже, але ми розуміємо: нас ведуть негативними сценаріями. >>
Відбулася презентація результатів програми пільгового кредитування енергоефективності малого і середнього підприємництва України «Додай енергії твоєму бізнесу» за рахунок позики від уряду Німеччини на суму 7 млн євро. >>
Світові засоби масової інформації наприкінці листопада знову були заповнені новинами про чергове блокування польськими фермерами державного кордону з Україною, звідки до країн Євросоюзу не могли в’їжджати авто з найрізноманітнішими вантажами. >>
5 жовтня президент Володимир Зеленський вийшов із гучною заявою, пообіцявши виділити по 1 тис. грн кожному українцю — від дітей до пенсіонерів, — аби «підтримати населення в зимовий період». >>
Приїзд академіка НААН України, професора Національного університету біоресурсів і природокористування України Миколи Патики до китайського Університету Ліньї став яскравою подією >>
Бізнес-форум "Італія підтримує "Зроблено в Україні", де представники урядів двох країн говорили про інтеграцію українського й італійського бізнесів задля сталого розвитку промисловості обох країн, відбувся в Італії. >>