Волонтерська діаспора США: як юні американські українці допомогають наблизити нашу перемогу

Повномасштабне вторгнення росії в Україну оголило наші нерви.

Водночас декого воно швидко змінило й загартувало, декого змусило за певний період часу переформатовувати своє життя, знаходити нові сенси й застосування.

Але це стосується не лише безпосередньо українців і не лише дорослих. Чимало мешканців інших країн — як дорослих, так і юних — також живуть у режимі війни України за свободу й незалежність. Власне, за своє життя.

Саме таке серйозне сприйняття й усвідомлення цієї жорстокої битви антагоністичних цивілізаційних світів заставило американського 16-річного підлітка українського походження Юліяна Длябогу діяти.

З перших моментів повномасштабного вторгнення, з тієї чорної ночі, коли рашистські ракети почали бити всю Україну, Юліян вирішив, що мусить бути корисним для пришвидшення нашої перемоги. Він зініціював періодичний збір коштів на підтримку українській армії.

До проєкту долучились його шкільні друзі українського походження — Кевін Юзенів та Модест Бурчак. Усі вони — студенти Ріджіс (Regis High School) у Нью Йорку, що вже понад 100 років є елітарною католицькою середньою школою-гімназією для хлопців-відмінників у США.

Загалом, за 2022 рік наші юні американські українці відправили на потреби ЗСУ близько 5 тис. доларів.

«Я вважаю Україну своєю Батьківщиною і рідною землею, хоча народився в Америці. Кілька разів відвідував землю свого роду, де народилась моя мати, — місто Тернопіль, — розповідає «УМ» Юліян Длябога. — І не можу бути простим споглядачем всього, що відбувається зараз в Україні. Я пишаюся своїм героїчним українським народом. Пишаюся тим, що наша армія показала себе як одна з найсміливіших і найсильніших у світі. Вірю в нашу швидку й остаточну перемогу».

На початку 2023 року Юліян, Кевін та Модест відправили до України, а саме для солдатів, котрі наразі воюють за Бахмут, 784 пари шкарпеток.

Заслуговує на увагу й історія цієї ідеї. На Різдвяні свята, наприкінці грудня 2022 р.,­­­­­­ підліток побачив у новинах, як український захисник, який воює за Бахмут, грів босі ноги над свічкою...

«Мене так схвилював цей сюжет, я відчув, що маю щось зробити для наших героїв, — каже юний волонтер. — Тому було вирішено відправити саме шкарпетки, адресно — для захисників Бахмута. Наразі знаю, що на момент нашої розмови вони доставлені до лінії фронту і, можливо, вже й роздані воякам. Тішить душу, що трохи тепла з далекої Америки додасть іще більшої впевненості й переконання, що за українських солдатів уболіває весь прогресивний світ і не лише етнічні українці».

Ми ж в Україні дякуємо всім, на всіх материках, таким, як Юліян, небайдужим до долі своєї материнської землі.