Від апаратів ШВЛ і реанімобілів до «броньовиків»: що вже придбали за пожертви з усього світу для лікування українців

Війна руйнує серед іншої інфраструктури і лікарні з обладнанням.

Одночасно значно більше людей потребують медичної допомоги.

Вдається справлятися значною мірою за рахунок надходжень жертводавців.

«Мінус» понад пів тисячі «швидких»

«Прикордонну Сумщину обстрілюють щодня. Якщо є поранені цивільні, то після обстрілу їх вивозять на більш безпечні території. Якось поранило двох цивільних у Білопільському районі, що за 20 кілометрів від кордону. Ми вже людей перевозили з Білопільської районної лікарні в Сумську обласну, власне, новим реанімобілем», — говорить директор Сумського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Сергій Бутенко.

«У нас частина авто перебувала у майже прифронтових зонах, що відіграло свою роль під час транспортування поранених. До слова, тільки за перший місяць війни було виведено з ладу 7 реанімобілів — усі потрапили під обстріл. Тож отримані авто дали змогу відновити цю кількість «швидких», які щоденно працюють на лінії 103», — розповідає головний лікар Миколаївського обласного центру екстреної медицини та медицини катастроф Андрій Самойлов.

Він називає подаровані «швидкі» мобільною палатою інтенсивної терапії.

За майже рік повномасштабної війни знищено/пошкоджено/захоплено понад 560 авто швидкої допомоги, констатує заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку Марія Карчевич.

Вона також є головою Комісії з питань розподілу коштів для задоволення потреб охорони здоров’я.

Тобто відповідає, зокрема, за закупівлі медобладнання і транспорту за гроші, зібрані через ініціативу UNITED24.

Тим часом обстріли медзакладів та «швидких», на жаль, тривають. А медики продовжують виїжджати на виклики. Тож нові реанімобілі — важлива потреба.

Донори з усього світу через UNITED24 для потреб охорони здоров’я пожертвували понад 1 млрд 130 млн грн.

На зібрані кошти за рішенням згаданої комісії з їх розподілу «Медичні закупівлі України» придбали понад 9 тис. одиниць медичного та іншого обладнання й транспорту.

За напрямом «Медична допомога» закуплено, зокрема, 136 реанімобілів, обладнаних усім необхідним для транспортування тяжкопоранених.

Це реанімобілі типу С, оснащені кисневими балонами, кардіомоніторами, дефібриляторами, електрокардіографами та апаратами штучної вентиляції легень, що дає змогу швидко й безпечно доправити тяжкопоранених до лікарні.

У них можна здійснювати лікування кардіогенного шоку, надавати допомогу під час пологів, проводити реанімацію пацієнтів, загальне знеболення.

Також придбано 13 одиниць евакуаційного броньованого транспорту. Машини призначені для евакуації медиками поранених з лінії фронту до найближчого закладу охорони здоров’я.

Такий транспорт якнайшвидше доставляє поранених на етапи медичної евакуації, де нададуть необхідну медичну допомогу та лікування.

Очевидно, найскладнішою є евакуація з поля бою, для якої, власне, й використовуються евакуаційні броньовані авто.

Життя триває, народжуються діти

Ще придбано 35 транспортних апаратів штучної вентиляції легень. Також 28 дитячих апаратів штучної вентиляції легень.

Через стрес, спричинений війною, в Україні дедалі більше наро­джується недоношених дітей або дітей з патологіями.

Деякі немовлята до місяця, а то й місяць бувають підключені до апаратів штучної вентиляції легень, допоки лікарі не виходять їх.

Згаданий ШВЛ — сучасний та простий у використанні. А найголовніше — він дозволяє вимірювати об’єм повітря, яке видихає дитина, і працює так, щоб максимально зберегти легені та головний мозок.

«Життя триває, народжуються діти. Оскільки це — діти війни, то серед них чимало недоношених, з патологіями, які з міста та області потрапляють у наше неонатальне відділення, — коментує головний лікар Миколаївської обласної дитячої лікарні Олександр Пліткін. — У нас стабільно перебувають шість-десять новонароджених у важкому стані, з низькою вагою — від 700 г. Вони тижнями, а то й місяцями підключені до апаратів штучної вентиляції легень. Згадані апарати — високоякісні. Враховуючи маленький об’єм легень немовлят, там кожен кубічний сантиметр важливий — аби розрахувати необхідну кількість кисню і не порвати органи дихання».

Для пацієнтів усіх вікових груп є важливими придбані 81 операційний стіл для загальної хірургії.

«Ми мали потребу в такому сучасному операційному столі. Він рентгенопрозорий. Це дуже важливо, адже частина хірургічних втручань виконується за допомогою рентгенівської асистенції. До того ж стіл — електричний, можна легко змінювати його положення, відтак положення пацієнта, що вирішує, приміром, позиціонування голови. А отже на ньому можна проводити не тільки спінальні операції, а й операції на головному мозку», — зазначає завідувач нейрохірургічним відділенням Броварської багатопрофільної клінічної лікарні на Київщині Олег Нечипорук.

Лікар-хірург Криворізької міської лікарні № 17 Микола Самохвалов додає, що можливість керувати обладнанням як механічно, так і дистанційно полегшує роботу анестезіологам, травматологам і, власне, самим хірургам.

А це економить час, заощаджує зусилля, а часом і зберігає життя. Оскільки Кривий Ріг розташований недалеко від регіонів бойових дій, операцій зараз проводиться значно більше, ніж до війни.

Здебільшого — на грудній клітці, черевній порожнині, нижніх кінцівках, а також судинні.

І рентгенівські установки, і генератори

Украй необхідне обладнання в кожному без винятку закладі охорони здоров’я, який надає ургентну (невідкладну) допомогу, — це апарати зовнішньої фіксації. Закуплено їх 7954.

Особливо актуальними є АЗФ у лікарнях прифронтових територій, де кількість поранених значно більша. АЗФ застосовується для швидкої (15-20 хвилин) фіксації уламків кісток, що дозволяє стабілізувати стан пацієнта, зайнятися лікуванням станів, що загрожують життю, продовжити лікування пошкоджених м’яких тканин навколо, значно полегшує догляд за хворим та дозволяє легко його транспортувати.

Апарати зовнішньої фіксації в основному є методом тимчасової фіксації переломів та слугує підготовчим етапом до майбутнього кінцевого виду остеосинтезу (пластиною, стрижнями).

Апаратів вакуумної терапії ран придбано 172. Це портативний пристрій, що сприяє загоєнню завдяки створенню в ділянці рани негативного тиску. Рана таким чином стає «чистою» і підготовленою до закриття. Ці апарати використовують для лікування пацієнтів із різними видами ран, опіками, виразками (наприклад, діабетичними). Негативний тиск, створений цим приладом, сприяє поліпшенню мікроциркуляції в ділянці рани, кращому відтіканню ранового вмісту, зменшенню площі рани.

Завідувач відділенням травматології Нікопольської міської лікарні № 4 на Дніпропетровщині Максим Зіненко розповідає, що використовує такі апарати щоденно для лікування пацієнтів із мінно-вибуховими травмами — там, де є великі дефекти м’яких тканин.

«У нас постійно лікуються 50-60 пацієнтів з мінно-вибуховими травмами кінцівок, — говорить заступник директора з хірургічної допомоги Київської міської клінічної лікарні № 8 Денис Резін. — У пацієнтів — великі за розміром рани, і тому для прискореного загоєння використовуємо апарати вакуумної терапії ран».

22 рентгенівські установки з С-аркою. За своєю суттю це пересувне компактне обладнання для рентгенологічного обстеження, яке дозволяє робити діагностику пацієнту в момент оперативного втручання. Це особливо важливо у випадках, коли пацієнта привозять у тяжкому стані, а лікарю потрібно швидко реагувати.

«Я — кардіолог. Займаюся ангіографією — методом спеціального рентгенологічного дослідження кровоносних судин. Власне, завдяки С-аркам є досвід проведення ангіографій як таких. А також, використовуючи це медичне обладнання, ми ставимо електрокардіостимулятори», — зазначає завідувач відділення інтервенційної кардіології та рентгеноендоваскулярної хірургії Криворізької міської лікарні № 2 Андрій Жвиревич.

Необхідні нині генератори, їх придбано 603. Базову потребу на генератори покрито. Триває збір на додаткову потребу. Власне, додаткові генератори у медзакладі дозволяють надавати медичну допомогу в режимі 24/7 за будь-якого форс-мажору.

«До того ми послуговувалися менш потужним генератором, який забезпечував діяльність винятково оперативно-диспетчерської служби. Цей же, значно потужніший, генератор дозволить заживити цілий корпус, де в нас є пункти базування, навчально-тренувальний відділ, адміністративні кабінети, а також пункти перебування бригад», — зазначає керівник Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрій Васько.

Чернігівській лікарні виділили 5,4 млн грн на ремонт рентгеновідділення

До речі, Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку використання коштів з рахунку для задоволення потреб охорони здоров’я в межах платформи UNITED24.

Зокрема, розширено напрями спрямування коштів — окрім медичного забезпечення, додано можливість спрямовувати кошти на модернізацію державних та комунальних закладів охорони здоров’я, що були пошкоджені внаслідок бойових дій, а також оновлення та модернізацію державних та комунальних багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування.

Від початку повномасштабної війни окупанти чи не щодня завдають ударів по українській медичній інфраструктурі. За за рік масштабної війни постраждали 1 тис. 249 об’єктів закладів охорони здоров’я.

З них 174 об’єкти зруйновано вщент, без можливості подальшого відновлення. Аби відбудувати зруйновану та пошкоджену медичну інфраструктуру до того стану, в якому вона була до війни, за попередніми оцінками, державі необхідно близько 6 млрд доларів.

Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська міська лікарня № 3» Чернігівської міської ради отримало перший транш у понад 5,4 млн грн на ремонт рентгеновідділення, частково знищеного внаслідок бойових дій.

Медзаклад став першим проєктом UNITED24 з відновлення медичної інфраструктури. Корпус рентгенологічного відділення пошкоджений 13 березня 2022 року внаслідок декількох прямих ракетно-бомбових влучань. Тоді були розбиті дах, зовнішні та внутрішні стіни, пошкоджено інженерні комунікації.

Завдяки спрямованим коштам уже відновлено зовнішні і внутрішні капітальні стіни, перекриття, зроблено покрівлю відділення, встановлено опалення в частині, яка була пошкоджена, замінено вікна, будівельники розпочали внутрішні опоряджувальні роботи.

Нещодавно на засіданні Комісії з питань розподілу коштів для задоволення потреб охорони здоров’я було ухвалено рішення також спрямувати 26 млн 784 тис. грн на відновлення Чернігівського медичного центру сучасної онкології.

Антоніна ЗАХАРЧУК