У Криму атаковано аеродроми «Бельбек» та «Кіровське», в Орську та Пермщині – НПЗ, фото
Під час атаки в ніч з 28 на 29 квітня в тимчасово окупованому Криму були прильоти по аеродромах "Бельбек" та "Кіровське". >>
Російські обстріли української енергетичної інфраструктури не лише створюють незручності для українців, а й негативно впливатимуть на українську економіку — як цього, так і наступного року.
Як вважають в НБУ, нестача залишиться максимальною в першому кварталі 2023 року — 27%. Водночас у квітні-вересні дефіцит стане значно меншим — 7-11%, а з початком опалювального сезону він знову збільшиться — до 18%.
Українська економіка через це втратить 1,9 відсоткового пункта економічного зростання, або близько 2 млрд доларів додаткового дефіциту зовнішньої торгівлі, та кілька додаткових процентних пунктів до цьогорічної інфляції. Втрати були б значно більшими, якби не адаптивність бізнесу та швидкість, з якою українські енергетики лагодять пошкоджену інфраструктуру.
Тим часом українські електромережі на сьогодні вже здатні пропустити з Європи ті самі обіцяні два гігавати електроенергії, яку нам нещодавно пообіцяла президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
За словами голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послу Андрія Геруса, такий обсяг імпортної електроенергії дуже потрібен Україні, адже цього тижня дефіцит генерації у години пік становив понад 4 тис. мегават (або 4 гігавати).
«У нас така потреба існує, навіть більшу потребу маємо в години пікового навантаження. Раніше з боку європейських інституцій було обмеження імпорту — до 700 мегават. Вони боялися, що збільшення лімітів може призвести до дестабілізації, а потрібно мати резерви на європейській стороні, — наголосив Герус.
Якщо Україна отримає додаткові обсяги електроенергії, її дефіцит суттєво скоротиться, що одразу ж вплине на графіки відключення. Втім, поки ще ми не отримали додаткових потужностей, потреба в електрогенераторах залишатиметься. А тому ЄС, пообіцяла пані фон дер Ляйєн, надасть Україні ще 2 тис. 400 генераторів на додачу до 3 тисяч, поставлених з початку війни.
«Ми постачаємо обладнання, щоб підтримувати функціонування української енергомережі. І ми хочемо забезпечити, щоб електрика йшла через мережу, незважаючи на удари, — зазначила вона. — Ми разом не шкодуємо зусиль, щоб відбудувати критичну енергетичну інфраструктуру. З цього тижня LED-лампи доступні для українців у поштових відділеннях. Це перші партії з 30 мільйонів обіцяних нами LED-ламп, але я рада оголосити, що ми можемо збільшити цю пропозицію до 35 мільйонів ламп».
Крім того, за її словами, члени Енергетичної спільноти зроблять доступними понад 150 млн євро для купівлі критичного енергетичного обладнання для України.
Трохи раніше Австрія повідомила про виділення 5 мільйонів євро у Фонд енергетичної підтримки України для відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури.
Під час атаки в ніч з 28 на 29 квітня в тимчасово окупованому Криму були прильоти по аеродромах "Бельбек" та "Кіровське". >>
Російський диктатор Володимир Путін висловив занепокоєння атаками безпілотників на енергетичні об’єкти РФ. Зокрема, він заявив, що удари по інфраструктурі в Туапсе несуть загрозу екологічній безпеці регіону. >>
У ніч на 28 квітня українські дронарі втретє за останні два тижні завдали удару по одному з найбільших нафтопереробних заводів росії, що розташований у порту міста Туапсе. >>
Краснодарський край рф знову атакували українські дрони: місцеві жителі повідомили про десятки вибухів, які прогриміли після другої години ночі. >>
Низку важливих військових цілей агресора у Криму, зокрема три військові кораблі, винищувач, обʼєкти ППО – уразила Служба безпеки України. >>
У двох регіонах росії українські дрони вночі 23 квітня атакували НПС та нафтохімічний комбінат. Вирують пожежі на нафтоперекачувальній станції "Горький" у Нижньогородській області рф та на нафтохімічному комбінаті в Самарській області рф. >>