Ліжка переставили: що означає кадрове чищення верхніх ешелонів влади

Лютий календарний розпочався завірюхою кадрового чищення верхніх ешелонів влади — центральної та регіональної — і обшуків у носіїв знакових прізвищ олігархічно-владного спрута.

Керівник СБУ Василь Малюк назвав їх «ударом по внутрішньому ворогу» та «першим етапом роботи СБУ».

Окрім чинних керівників, чия робота, що неприпустимо в період війни, не несла справжнього державницького змісту, наповнення та сенсу, обшуки й підозри з боку правоохоронних органів торкнулись українських бізнесменів та колишніх чиновників.

Так, Державне бюро розслідувань повідомило про підозру ексочільнику Міністерства енергетики та вугільної промисловості Ігорю Насалику.

За даними джерела «УМ», Насалика підозрюють у підписанні збиткових для держави угод на користь пов’язаних з олігархом Дмитром Фірташем компаній на суму 1,5 мільярда гривень. У разі, якщо його визнають винним, йому загрожує до п’яти років позбавлення волі.

Також працівники Держбюро розслідувань проводять обшуки на підприємствах, пов’язаних із бізнесменом та колишнім народним депутатом Костянтином Жеваго, і перевіряють можливу колаборацію з росією.

Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань провели обшуки в колишнього міністра внутрішніх справ 2014—2021 років Арсена Авакова у справі закупівлі французьких гелікоптерів Airbus, на одному з яких 18 січня розбилось керівництво МВС у Броварах.

СБУ розслідує участь компаній депутатів від ОПЗЖ в легалізації коштів Медведчука, зокрема Вадима Столара. Саме того, який у січні повернувся з усім відомого батальйону «Дубай» і якому заборонили подальший виїзд за кордон.

Ну і певний ажіотаж спричинив обшук в одіозного олігарха Ігоря Коломойського. Саме історія Коломойського і є показником того, наскільки цю всю обшуково-слідчу завірюху можна вважати серйозними антикорупційними змінами та реальним очищенням держави.

Доки війна, Коломойському нічого турбуватись

Отже, чи стали сенсацією обшуки в Коломойського? Так, лише в перші години. Хайпу в той день було достатньо. Але реальність така, що за результатами слідчих дій сенсації так і не сталося.

Про які саме факти зловживань ідеться? СБУ і БЕБ проводили обшуки щодо несплати податків підприємствами, афільованими з Ігорем Коломойським, — «Укрнафтою» та «Укртатнафтою».

«Укртатнафта» з початку війни заборгувала державі 3,2 млрд грн. Просто перестала платити. Про це писали чимало ЗМІ.

Як зазначив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк, податкова спробувала їх перевірити, але інспекторів не пустили. І в підсумку в жовтні 2022 року податкова служба просто анулювала ліцензію «Укртатнафти».

«На цю «подію» відреагували правоохоронці, СБУ та БЕБ, — розповів Железняк. — Але реакція їхня стосувалась не Коломойського, а податківців, — за завдавання збитків підприємству і начебто зрив мобілізаційного замовлення (ч.3 ст. 365 КК). Тобто за те, що анулювали ліцензію. А оці лютневі обшуки в Ігоря Коломойського тривали всього 30 хвилин. І, кажуть, так чемно...».

Отже, попри все, Ігор Коломойський залишається най­впливовішою постаттю не лише в підприємницькому, а й у політичному житті України.

Останнє базується на його історичному бекграунді й зв’язках, котрі він мав до 24 лютого 2022 року. І, звісно, з тією очевидною роллю, котру банкір відіграв у виборчих подіях 2019 року, маючи чималі плани.

Наївні сподівання були не лише в Ігоря Валерійовича, а й у певних персонажів владної трупи, котрі, своєю чергою, орієнтувались на плани й сподівання українського олігарха.

Отакий спрут. Найбільше, вочевидь, це стосувалось намірів Коломойського після перемоги Володимира Зеленського віджати назад у свою власність державний ПриватБанк та розширяти бізнес із росією. І це в 2019 році, коли у нас на сході вже йшла війна з російським агресором і був окупований Крим.

Не варто забувати, що якби не інфантилізм і безвідповідальність виборців, котрі на п’ятому році війни віддали голоси за того, хто казав: щоб припинити війну, треба просто перестати стріляти, — можливо, ми сьогодні не знали б такого грандіозного масштабу руйнувань і трагедій.

Отже, Коломойський не збирається поступатися своїм впливом жодному з українських представників олігархічних угруповань.

І досить показово виглядатиме те, наскільки реальними виявляться результати розслідування антикорупційними органами попередньої діяльності Ігоря Коломойського.Важливо, що це розслідування проводитимуть і донори України, адже їм необхідно захищати власні гроші від української корупції.

Однак реальні результати розслідування підприємницької діяльності Коломойського на даному етапі можуть бути настільки каверзними й складними не лише для найодіознішого бізнесмена, а й для існування української державної інфраструктури, що навіть донори не посміють у сьогоднішній ситуації довкола існування України дотиснути до кінця.

«Реальні можливості дізнатися про все, що стосується зловживань українського бізнесмена Ігоря Коломойського, виникнуть лише після закінчення війни в Україні, — вважає журналіст і політичний експерт Віталій Портников. — Тільки тоді, коли будуть створені сприятливі умови для нормального політичного й економічного розвитку держави. Однак сьогодні ніхто в цілому світі не знає, через який час це відбудеться і скільки цього чекати».

Очевидно, саме тому обшуки в Ігоря Коломойського можуть бути лише черговою демонстрацією, що рано чи пізно знаменитий український олігарх змушений буде відповісти за наслідки своїх як підприємницьких, так і політичних дій.

Відповідно, доки продовжуються воєнні дії на українській землі, Ігорю Валерійовичу не загрожують серйозні наслідки висновків антикорупційних органів. Принаймні певні важливі частини його бізнес-діяльності так і залишатимуться поза увагою будь-якого слідства: і вітчизняного, й міжнародного.  

Тенденції незмінні: ліжка переставили

Загалом щодо всіх поточних звільнень у владних кабінетах, то вони мають сенс, якщо поліпшать керування країною, зменшать корупцію у владі та дадуть можливість посилити сервісну функцію влади у регіонах.

«Якщо якісних змін не відбудеться, то це ознака лише одного: ці всі обшуки, підозри й арешти — не намагання покращити становище в країні через краще управління, а бажання і далі призначати на посади осіб, лояльних до вищого керівництва і ще публічно не заплямованих, замість того, щоб призначати компетентних та порядних, — вважає громадський діяч, колишній народний депутат України Борислав Береза. — І, дивлячись на кандидатури, я не маю оптимізму до зміни тенденції. Цікаво, як швидко їх зможуть зловити на корупції журналісти та детективи НАБУ?».

Після січневої кадрової рубки офісу президента, генпрокуратури, Міноборони, Мінінфраструктури було анонсовано й про ще глибшу перепрошивку Кабміну.

Нагадаємо, ще восени минулого року цілком серйозно велась мова про повну заміну Кабміну. Але тоді відбули номер кількома урядовцями.

От і останні два тижні перелік ротацій керівників міністерств мінявся разів зо п’ять. Парламентська коаліція «слуг народу» засідала чимало, але навряд чи думка провладної фракції на щось вплинула. Хіба що певні позиції банально не набрали голосів. І, до речі, в чергових гіпотетичних кабмінівських зміщеннях не було жодного кандидата від СН.

Серед версій — міністр оброни Олексій Резніков може перейти очолювати Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (Мінстратегпром).

Для цього з посади міністра стратегічних галузей промисловості має піти Павло Рябікін. Переведення Резнікова в інше міністерство виглядатиме так, що його дуже треба забрати з Мін­оборони, але залишити в уряді.

Але щодо самого Мін­стратегпрому є серйозне питання: чим воно взагалі займається і навіщо потрібне?

Місце Резнікова — керівника МО — експерти пророкують начальнику ГУРу Кирилу Буданову. І це логічно. Хоч і порушує закон.

МВС має повноцінно очолити в. о. міністра Ігор Клименко. СБУ, відповідно, — Василь Малюк.

Існує певний список і щодо інших міністерств, але він не точний і коливається вже не перший місяць. Бо ситуації і впливи у найвищих ешелонах влади рухаються, як найекстремальніший атракціон — американська гірка. Тож, за даними всіх — і доморощених, і фахових експертів, за останні тижні змінились як мінімум три гіпотетичні склади Кабміну. Однак наразі всі очільники на своїх місцях.

Отже, над ким зависли відставки? Це: міністр енергетики Герман Галущенко; міністр стратегічних галузей промисловості Павло Рябікін; міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт; міністерка ветеранів Юлія Лапутіна; міністр освіти Сергій Шкарлет; віцепрем’єрка та міністерка реінтеграції Ірина Верещук; міністр екології Руслан Стрілець; міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Обізнані наголошують, що певні прізвища перебували у списку «на вихід» іще до початку повномасштабного вторгнення рф.

Заплановані тоді перестановки були пов’язані із загальним скороченням Каб­міну та злиттям міністерств. Комусь, кажуть, заміну не можуть знайти вже довгий час. Водночас про зміну прем’єр-міністра Дениса Шмигаля не йдеться.

Ці кадрові ротації можуть бути умовними, заради самого факту. Як-от у Міністерстві соцполітики. Там просто позбулись доволі фахового заступника міністра Віталія Музиченка, котрий свого часу витягнув реформу системи субсидій та загалом професійно володіє складними темами соціальної політики.

Просто кадрове зростання в нього почалось, коли на чолі уряду був Володимир Гройсман, а міністерства — Андрій Рева. Тобто, Музиченко — чужий?

Утім не зовсім позбулись, а призначили керувати фондом соцзахисту людей з інвалідністю. І якщо раптом щось буде не так у Мінсоці з реформами, котрі люблять тишу, не шкода буде знову ним «розрахуватись».

Або погляньмо на звільнення в Державній митній службі. Там позбулися посад голова ДМС В’ячеслав Демченко та його перший заступник Олександр Шуцький.

Щодо ще одного заступника Демченка, Руслана Черкаського, Кабмін порушив дисциплінарне провадження.

Хоча, за словами нардепа Ярослава Железняка, саме Черкаський має реальний, досить серйозний вплив на митниці.

У кулуарних розмовах його часто називали «системним», у перекладі з мови політичного сленгу це означає, що в нього відсутні реформаторські здібності і саме він вибудовує стару схему впливу з усіма наслідками.

«Без звільнення цього пана всі інші кадрові ротації є профанацією. І саме без цього звільнення на митниці нічого не зміниться», — вважає Ярослав Железняк.

Отже, більшою мірою нещодавні ротації знову схожі на переставляння ліжок, а не на кардинальну зміну підходів і тенденцій.

І це при тому, що саме зараз потрібно, щоб відповідальні особи зосереджувались не на магії чисел, а на ефективності використання народних грошей і коштів платників податків колективного Заходу.

Загалом, високопосадовцям варто, тим більше під час війни, відмовитися від пошуку простих та легких відповідей на складні питання.