Кадропад у Зе-владі: очищення чи заміна меблів?

Корупційні скандали штовхають рейтинг Зеленського у прірву.

А він, як відомо, має намір іти на другий президентський термін. Бо що виходить: президент Зеленський постійно на зв’язку із західними партнерами у спробах пришвидшити надання нам сучасної зброї; він у міжнародному медійному топі.

А оточення Зеленського поводиться за відомим корупційним стандартом: кому війна, а кому непогана перспектива особистої капіталізації.

Однак чи означає останній кадропад справжнє вигрібання авгієвих стаєнь Банкової та Грушевського? Навіть більше: чи йдеться про повну перепрошивку центрального сервера влади заради збереження України?

Чи це просто заміна меблів у пікантному закладі, а контингент (незалежно від прізвищ, бо наразі йдеться про світогляд) залишився той самий? Чи вказує це і на державницько-інтелектуальне посилення рішень, що дуже необхідне під час війни за існування України?

Стратегія на «трієчку»

Чи не завадило б президенту Зеленському підтягнути напрямок міжнародної дипломатії та здатність різнопланового державницького стратегічного поводження?

Наприклад, перепитати в Петра Порошенка (хоч би як там хто до нього ставився), котрий став п’ятим президентом, коли Крим і частина Донбасу вже були віджаті, як він умудрився зупинити орків на Донбасі?

І поцікавитись, у чому секрет: доки в Україні був президентом Порошенко, путлер не наважувався на повномасштабне вторгнення? Що він такого робив?

Як поводився зі Сходом і як розмовляв із меланхолійно-повільним у допомозі Заходом? Настільки повільним, що сьогодні, посеред рік крові та втрат, українці в розпачі починають говорити, що всі наші далекі й близькі сусіди зацікавлені, щоб нас тут стало менше. А що? Землі родючі звільняться.

І нічого дивного: постійні обстріли сходу України, часті масовані ракетні атаки рашистськими вилупками всієї нашої території, 11 місяців повномасштабної війни, якій кінця не видно, не можуть не підводити й до таких сумних висновків.

Очевидно, що Зеленському давно необхідно було вмикати нові маячки для всіх, від кого залежить наша перемога. Мати в арсеналі декілька варіантів стратегій взаємодії з союзниками.

Бо, видається, якби навіть у нас була подолана корупція, що стала для міжнародних партнерів відмовкою і виправданням зволікання, немає впевненості, що процеси військової допомоги були б набагато швидшими.

Можливо, потрібна оновлена модель поведінки лідера держави й такі нові дипломатичні тони й інтонації, котрі зачепили б глибинні струни націєтворчої ментальності всіх лідерів країн, котрі змусили б західних партнерів відчути, що кожен день війни забирає життя українців і України, і що кожен день зволікання необхідної допомоги нам може погано відбитись і на них.

З початку повномасштабного вторгнення Україну 210 разів обстріляли ракетами типу Х-22, проти яких у ЗСУ немає зброї. Саме така ракета розтрощила будинок у Дніпрі й забрала десятки життів мирних мешканців. Здолати її може ЗРК-система Patriot, але нам не поспішають її давати.

Виходить, окрім Польщі та країн Балтії, по-справжньому нас не розуміє ніхто. В усіх інших передових ситих країнах поки що наш стогін заглушують калькулятори зі старою програмою.

Отже, Зеленському з командою, з якою починав, явно не по дорозі. Він мусить побачити й усвідомити, що вони використовують його і планують за його спиною затягувати війну і набивати далі свої кишені золотими яйцями.

Тому відрізати потрібно різко всіх, і в чергу на виліт має стати глава ОП Андрій Єрмак.

Календар кадропаду

Нагадаємо, 23 січня Зеленський гучно гупнув по столу: «Корупціонерам, зрадникам, мародерам на крові голови знесу по всіх владних структурах — від регіональних до центральних!».

І понеслось. В офісі президента, уряді, генпрокуратурі та обласних адміністраціях відбулася низка відставок високопосадовців.

24 січня Володимир Зеленський підписав указ про звільнення заступника голови офісу президента України Кирила Тимошенка.

Того ж дня звільнився заступник генпрокурора Олексій Симоненко. Його відставка пов’язана з поїздкою в Іспанію на відпочинок, яка набула розголосу.

У зв’язку з цим скандалом Володимир Зеленський також підписав указ, яким заборонив чиновникам виїзд за кордон в особистих справах під час війни.

Моментально під санкції цього закону через відпочинок у Таїланді в період повномасштабної війни потрапив генератор скандалів, нардеп Микола Тищенко. Він вилетів з партії та фракції СН.

Загальна реакція українців на витівки представника тероборони Таїланду зводиться до висловлювання: «Депутат Микола Тищенко вирвався із закарпатського котла та проводить зустріч із виборцями в Таїланді!».

А щодо «корупційних» відставок, то ще одна з них відбулась в оборонному відомстві на тлі скандалу із закупівлями харчів для військових. Із посади заступника міністра оборони пішов В’ячеслав Шаповалов.

Це не перша гучна історія оборонного відомства. Згадаймо справу одного з колишніх чиновників Миколи Петренка, структура якого привласнила понад 1,7 млрд грн, виділених державою на придбання амуніції для української армії. А сам Петренко втік за кордон та оголошений у міжнародний розшук.

Саме в день відставок антикорупційний суд обрав запобіжний захід колишньому першому заступнику міністра інфраструктури Віктору Лозинському. НАБУ затримало його на хабарі в 400 тисяч доларів, а суд арештував під заставу в 100 млн гривень.

Крім того, Кабінет Міністрів підтримав рішення президента про звільнення керівників п’яти обласних державних адміністрацій — Київської, Дніпропетровської, Запорізької, Сумської і Херсонської.

З посад заступників міністрів розвитку громад і територій звільнили Івана Лукерю і В’ячеслава Негоду, а Віталія Музиченка — з посади заступника міністра соціальної політики.

Пояснюємо на яйцях

Чи є щирість у цих кадрових чистках — питання.

Аналітика вказує, що першопричиною пакетного кадропаду стали скандали між главою ОП Андрієм Єрмаком і одним із його заступників Олегом Татаровим. Розбірки між їхніми людьми вихлюпнули чимало бруду.

Олег Татаров ударив по креатурі Єрмака — міністрові оборони Олексію Рєзнікову, суспільство дізналось про схеми щодо завищених цін на продукти харчування для солдатів.

Єрмак не залишився в боргу, й полетів із посади заступник генпрокурора — це креатура Татарова.

Тобто почало звужуватись коло керівників з орбіт заступників Єрмака–Тимошенка й Татарова, відтак і їхній вплив.

Друга причина, звісно, — це пресинг міжнародних партнерів на Зеленського, котрим відомі корупційні схеми в українській владі.

Водночас варто зазначити, що звільнення заступника керівника ОП Кирила Тимошенка — окрема історія. Його звільнення витало в коридорах ОП ще минулого року.

Це було пов’язано з кількома скандалами, фігурантом яких був Тимошенко, зокрема через те, що він користувався американським авто, призначеним для гуманітарної допомоги.

На багатьох неформальних подіях Тимошенко завжди був поруч із президентом. За останні роки він набув великої ваги, курируючи досить високовартісні програми «Великого будівництва», в часи війни замикав на собі багато іміджевих речей та зв’язки з регіонами. Також він мав значний вплив на телемарафон «Єдині новини», тож був частим гостем його передач та включень.

Кирило Тимошенко не є людиною ні Єрмака, ні Татарова. Тимошенка свого часу призначав попередник Андрія Єрмака Андрій Богдан.

Тоді вони з нинішнім віцепрем’єром, а на той момент міністром інфраструктури Олексієм Кубраковим розпоряджались усіма грошовими, дороговартісними проєктами.

Пригадаймо ще один скандал щодо того, що гроші з ковідного фонду були перенаправлені на будівництво доріг.

«Тимошенко був упевнений у своїй невразливості, оскільки він організував систему відкатів і необхідні схеми, — каже політичний експерт Тарас Чорновіл. — Будували в рази менше, ніж за Порошенка, а грошей витратили в рази більше».

Отже, все, що курирував Тимошенко, тепер залишається в одних руках Кубракова. Тут інтереси зійшлись — і Кубракова, і Єрмака. Останній не хоче, щоб іще хтось, окрім нього, з ОП заходив до кабінету президента. Єрмаку важливо замкнути все на собі.

Крім Тимошенка, до Зеленського вільно заходить ще й Татаров, котрий курирує суди й силовиків. Якщо усунути Олега Татарова, то з офісу президента до нього заходитиме лише Єрмак, а з Кабміну — Денис Шмигаль. До речі, Шмигаль вважається формальним керівником уряду, а реальний — віцепрем’єр Олексій Кубраков.

Тож звужується коло людей, котрі особисто доноситимуть інформацію президенту Володимиру Зеленському й впливатимуть на перебіг подій. І Тимошенко виявився зайвою людиною в ланцюгу Єрмак–Кубраков, він хоч трохи розбавляв це середовище.

Заміна меблів

Утім подейкують, що Кирило Тимошенко може очолити обласну адміністрацію — або в Дніпрі, або в Херсоні. А на його посаду заступника Андрія Єрмака призначили щойно звільненого голову Київської ОДА Олексія Кулебу.

Він відзначився бездушним ставленням до мешканців Київщини. Бо в той час, коли Буча, Ірпінь та навколишні села на шляху рашистів стали понівеченими й розгромленими, а їхні мешканці опинились без житла і засобів існування, Кулеба на догоду Кубракову будував дороги, замість того, щоб допомогти постраждалим.

А щодо інших керівників областей, то їх навряд чи чекає таке ж підвищення. Низка політиків, як-от депутат ВР Ярослав Железняк, зазначають, що всі звільнені «губернатори», окрім Кулеби, мали тісні зв’язки з Кирилом Тимошенком. А екскерівника Дніпропетровщини взагалі призначив на посаду ще Петро Порошенко.

Тож що маємо на сьогоднішній день? Наразі вибішують слова президента, що в нас немає гарних фахівців на високі посади, тому призначають довбодятлів — слухняних і зручних. Це вже корупція з першої секунди. Це дискредитація самого інституту влади й колосальна шкода державі.

Нагадаємо, поки українські бійці ночують у холодних окопах і боронять державу, а більшість цивільних волонтерять і донатять 24/7, окремі ділки наживаються в особливо великих розмірах.

Наша перемога прийде, але вона не буде нічого варта, якщо ми не зможемо побудувати вільну державу відповідальних інтелектуальних чиновників, політичних і економічних свобод, вільної преси, — державу, де поважатимуть людину.