Гроші як засіб війни: як фінансовий «Рамштайн» має допомогти Україні перемогти росію

25 січня Україна, ЄС, країни G7 та міжнародні фінансові організації створили Координаційну платформу донорів України.

Організувати поставки зброї для наших західних партнерів виявилося простішим, ніж скоординувати економічну допомогу, оборонний «Рамштайн» розпочався вже за два місяці після початку повномасштабного російського вторгнення.

Не секрет, що ЄС та США бачили різні моделі створення та інструментарії діяльності платформи, а українська сторона запропонувала своє бачення ще на жовтневій конференції в Берліні.

Втім, компроміс був знайдений. Після року доволі хаотичних пакетів фінансової допомоги та кількох десятків зустрічей різного рівня  фінансовий «Рамштайн»,  нарешті, відбувся.

У чому відмінність платформи? Не маючи постійного місця зустрічей, фінансовий «Рам­штайн» створює секретаріат з офісами у Києві та Брюсселі. Він повинен виконувати технічну функцію — організовувати зустрічі, складати протоколи, збирати інформацію.

Частота зустрічей фінансового «Рамштайна» — приблизно раз на місяць. Створення платформи не скасовує періодичних конференцій донорів України (минулого року подібні заходи відбулися у Швейцарії, Німеччині та Франції), наразі відомо про великий форум, що збереться влітку в Лондоні.

Відмінність і в представництві. Якщо військовий «Рам­штайн» об’єднує міністрів оборони, то фінансовий включатиме різноманітне коло учасників: у платформі співголовують міністр фінансів України Сергій Марченко, гендиректор Єврокомісії з питань сусідства та розширення Герт Ян Купман і заступник радника з питань національної безпеки США Майк Пайл.

«Фінансовий «Рамштайн» має стати точкою входу для урядів чи організацій, які хочуть економічно підтримати український опір рф. До платформи можуть долучитися країни і не з G7», — каже заступник директора-розпорядника МВФ від України  Влади­слав Рашкован.

ЄС у релізі наголошує, що на зустрічі зафіксували для України 49 млрд євро фінансової, військової та гуманітарної допомоги. Але на який період, на яких умовах та що туди включено — не повідомляють.

Перша предметна зустріч відбудеться не раніше початку березня. Від України у проєкті також братимуть участь віцепрем’єри Олександр Кубраков і Юлія Свириденко.

Їхнє завдання — доносити до партнерів консолідовану позицію України стосовно пріоритетів, які потрібно профінансувати.

На сьогодні урядовці говорять про три рівні потреб. Насамперед це бюджетна підтримка. За словами очільника уряду Дениса Шмигаля, мінімальні потреби України у коштах — 38 млрд доларів для фінансування дефіциту бюджету та 17 млрд доларів на першочергове відновлення.

І якщо допомога $10 млрд під дефіцит — цифра, яку партнери затвердили ще на зустрічі минулого року, то інше поки що під питанням.

У пріоритеті — терміновість. Очевидно, що ані зменшити видатки, ані збільшити податки в Україні зараз практично  неможливо, тому кожна затримка траншів для фінансування дефіциту бюджету спонукає Національний банк запускати друкарський верстат.  А надвисока емісія призводить до зростання цін, девальвації гривні та значно послаблює економічну стійкість.

«Потрібен приблизний помісячний розпис покриття дефіциту бюджету з джерелами, бажано переважно грантовою допомогою», — пише Марія Репко з Центру економічних стратегій.

Другий напрям фінансового «Рамштайна» — швидка відбудова, або Fast Recovery, на суму $17 млрд. З них передбачено $5,7 млрд на найнагальніші ремонтні роботи.

Важливо, щоб політики, які братимуть участь у цьому форматі, також ставили в пріоритет терміновість, а не ретельну розробку довгострокових проєктів відновлення. 

Зараз потребує порівняно помірних коштів реконструкція житлових, урядових та комерційних будівель (принаймні консервація дахів). Та все це обійдеться дорожче, якщо відтерміновувати відбудову надовго, особливо у зимовий час.

У цій частині фахівці звертають увагу на роль не тільки української делегації, а й управлінців середньої ланки: нам не потрібні гучні проєкти та перерізання червоних стрічок, потрібні проєкти із забезпечення потреб на місцях — відновлення на рівні громад буде найефективнішим.  

Нарешті, підтримка приватного сектору та залучення приватних інвесторів, що передбачає проєкт страхування воєнних ризиків для українських компаній від агентства Світового банку MIGA.

«Потрібна робоча схема гарантій від країн з рейтингом ААА для перестраховиків та страховиків для програми страхування інвестицій від військово-політичних ризиків. Вона може статися, лише якщо буде ініційована в рамках подібної платформи, а приватні гроші в Україну можуть зайти, коли таке страхування стане реальністю, — послухайте інтерв’ю братів Байрактарів. Поки може прилетіти, вони нічого не будуватимуть, навіть під землею», — слушно зауважує аналітик Марія Репко.