Книгою добре ворога бити: чи запрацюють нові закони для розвитку книговидання і книгорозповсюдження

Понад 300 голосами парламентаріїв у повномасштабно-воєнному 2022-му було ухвалено два закони України — №2313-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження» і №2309-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України».

Орендна субсидія

На відміну від закону №2309-ІХ, який до цього часу не підписаний президентом України, закон №2313-ІХ від 1 січня 2023 року мав би запустити механізм, покликаний не лише підтримати книжкову галузь в умовах війни, а й стимулювати відкриття нових книгарень по всій країні, збільшити за кілька років у 2-3 рази тиражі й асортимент українських книжок.

Принаймні такі меседжі закладали розробники закону — представники громадськості, влади та книжкової галузі в рамках ініціативи «Українська книжкова революція».

Отже, до законів України «Про видавничу справу» та «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні» було внесено кілька цікавих та важливих новацій.

Відтепер за кошти державного та місцевих бюджетів для бібліотек мали б закуповувати лише ті книжки, відомості про які включено до електронного каталогу «Книжки на ринку».

Інститут книги, що адмініструє каталог, має надавати видавцям і книгарням можливість вносити до автоматизованої системи дані про наявні книги.

За задумом авторів, це було б простим та зручним інструментом для всіх: видавці пропонують наявні для продажу видання, а бібліотекарі формують бажаний для закупівлі асортимент. На жаль, нині посилання на каталог не спрацьовує.

Іншою новацією мало б бути те, що держава надаватиме дер­жавну субсидію на відшкодування витрат на найм або піднайм (оренду або суборенду) нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень, їх окремих частин), що використовується суб’єктом видавничої справи як спеціалізований магазин для торгівлі книгами винятково українською мовою чи також мовами Євросоюзу і корінних народів України. На момент розробки цього закону в Україні вже було мало таких книгарень — не більше двохсот, а зараз залишилося ще менше.

Прийом та розгляд заяв від розповсюджувачів видавничої (книжкової) продукції про надання державної субсидії має здійснюватись з 1 квітня 2023 року. Державна субсидія не надається за періоди, що передують першому кварталу 2023 року.

Для отримання державної субсидії книгарня має працювати з використанням РРО й отримувати не менш як 80% своїх доходів від продажу книг, а торгові зали з книжковими полицями й доступом покупців мають становити не менш як 80% її площі.

Закон передбачає, що книгарні, які відповідатимуть цим вимогам, зможуть отримати свідоцтво/сертифікат на відповідність від Державного комітету з телебачення і радіомовлення, а потім звернутися до Українського інституту книги по субсидію.

Розмір субсидії має становити 20% від доходів з продажу книжок, але не має перевищувати вартості оренди за договором і встановлених законом граничних розмірів відшкодування на квадратний метр, які різняться залежно від чисельності населення територіальної громади.

Гранична площа, на яку держава може надавати відшкодування, також різна — від 150 квадратних метрів у містах з населенням понад пів мільйона до 50 метрів у громадах з населенням менш як 30 тисяч людей.

Сертифікати на придбання книжок

Ще однією новацією мало бути надання з 2023 року сертифікатів на придбання українських книжок при отриманні свідоцтва про народження, а також при отриманні паспорта громадянина України у 14 років.

Сума сертифіката — 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому видається сертифікат. Сьогодні це 805,2 грн.

Сертифікат може використовуватись винятково для придбання книжкових видань державною мовою у паперовій та/або електронній формі, у тому числі в аудіофайлах, видань для осіб з вадами зору (крім книжкових видань, що мають походження або виготовлені та/або ввезені з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України), у розповсюджувача видавничої продукції, який у встановленому порядку внесений до Державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції та до переліку розповсюджувачів видавничої продукції, що забезпечують придбання громадянами книжкових видань з використанням сертифіката.

На жаль, за інформацією, озвученою 4 січня директоркою Українського інституту книги Олександрою Коваль в ефірі Українського радіо, цьогоріч виділення субсидій для книгарень, а також сертифікати для дітей виявились під загрозою: «В держ­бюджеті немає на це коштів...»

Хоча вони, на думку очільниці, звісно, дуже допомогли б, як це було наприкінці 2021-го і на початку 2022 року, коли була єПідтримка — 1000 грн. Це одразу було відчутно і для книжкової торгівлі, і для видавців».

Дійсно, підтверджує засновник «Лабораторії» та бібліотеки Librarius Антон Мартинов: «За два місяці дії єПідтримки українці витратили на книжки мільярд гривень. На сайті видавництва «Лабораторія» програма збільшила кількість замовлень у 4-5 разів. Але російське вторгнення спричинило провал на 70-90%».

«Виробництво книжок падає у зв’язку з різким падінням платоспроможного попиту. Якби українці могли і хотіли купувати більше книжок, то, можливо, і субсидії не знадобилися б. Можна було б цей фінансовий обіг забезпечувати з продажів книжок, нарощувати їхнє виробництво. Але є так, як є, на жаль», — констатує Олександра Коваль.

Щоб якось покращити ситуацію, у 2022 році Інститут ініціював проєкт «Книжки без кордонів». «Українські видавці надали безплатно макети книжок українською мовою, і їх було надруковано в різних країнах. Це також орієнтовно 300 тисяч книжок, які безкоштовно було розповсюджено серед дітей».

А з січня 2023 року Інститут книги розпочав працювати над великим міжнародним проєктом, розрахованим на два роки: за програмою «Креативної Європи»   300 тисяч книжок-білінгв будуть надруковані у 5 країнах.

Крім того, говорить директорка, спільно з Міністерством культури України Інститут книги працює над тим, щоб забезпечити книжками бібліотеки деокупованих територій, адже коштів на закупівлю книжок також немає.

«Але ми плануємо звернутися до громадськості, щоб люди в книгарнях придбали ці книжки і скерували їх у конкретні бібліотеки. Незабаром на сайті Інституту книги буде оприлюднено список бібліотек, що особливо потребують книжок. Ми будемо раді, якщо вони наповнюватимуться хоча б із домашніх запасів. Але краще було б їх придбати», — говорить пані Коваль.

А ТИМ ЧАСОМ...

Після повідомлення про відсутність коштів у бюджеті на виконання положень закону про підтримку книговидавничої галузі (річна вартість якого становить менш як 0,02% видатків держ­бюджету) почали бити тривогу відомі письменники, читачі та працівники важливого для суспільства сегмента.

У заяві, оприлюдненій 13 січня, під якою підписи, зокрема, Оксани Забужко, Сашка Дерманського, Юрія Винничука, Ганни Гопко, наголошується, що «eкраїнські книжки — це також зброя у війні проти «русского міра».

Закони ухвалювали саме під час війни і з огляду на воєнні обставини. Вони виконують одразу три важливі завдання — захищають наш культурно-інформаційний простір від «русского міра», сприяють розвитку української культури і творять самодостатній український книжковий ринок як складову української економіки. Невиконання цих законів є прямою загрозою для національної безпеки України».

Підписанти, окрім внесення відповідних змін до Закону «Про Дер­жавний бюджет України на 2023 рік» щодо субсидій для книгарень і книжкових сертифікатів для дітей, вимагають також підписання президентом України закону №2309-ІХ, який не потребує ні копійки бюджетних видатків, але є важливим елементом інституційної підтримки книжкової галузі й захисту України від «русского міра».

Реакція від владних структур вселяє надію на виправлення ситуації — 14 січня Український інститут книги повідомив, що спільно з Міністерством культури та інформаційної політики працюють над пропозицією щодо змін до чинного бюджету, аби такі напрями діяльності, як надання субсидій для стаціонарних книгарень та сертифікати на книжки для дітей, було профінансовано вже цього року.

Для формування фінансово-економічного обґрунтування створюється повний перелік стаціонарних книгарень, які зараз працюють в Україні і які претендуватимуть на субсидії від держави.
Очікуємо на результат.