«Росія не міняється: яка була 350 літ з чимось, така є нині»: давня наука Дмитра Донцова для сучасних українців
Вагома постать у нашій історії, суперечки навколо якої не вщухають і нині, — Дмитро Донцов (1883–1973). >>
Прийдешній новий рік багато українців зустрічатимуть не лише у чужій домівці, а й далеко від батьківщини.
Втім, хоч куди б нас закинула війна, ми всі як один перший келих піднімемо за вистраждану і неймовірно жадану перемогу.
Звісно, для давно очікуваного єднання хотілося б мати більш радісний привід, але кожен народ персональну історію свого самовизначення пише по-своєму.
Нам випав, на жаль, один з найтяжчих жеребів, і ми гідно прийняли той виклик.
Російські пропагандисти багато років поспіль переконували нас і самих себе у тому, що Україна не може вижити без їхньої недоімперії в принципі. Але, як з’ясувалося, усе якраз навпаки.
Це саме вони нездатні без нас створити бодай щось притомне, а головне – неспроможні бути просто людьми.
До наших домівок увірвався не ворог, а (за словами Ліни Костенко) «звір огидної породи», що упивається кров’ю дітей.
Йдеться про концентроване зло, яке вирвалося на білий світ з найнижчого рівня пекла і поки що не планує забиратися геть.
Напевно, наших воїнів попереду чекають найтяжчі бої, та й мирні міста ще не раз здригатимуться від ракетних «прильотів».
Але вже сьогодні для більшості українців стало зрозуміло, що свобода насправді – найбільша цінність. Коли вона є, ми її фактично не помічаємо, а коли її забирають, втрачає сенс саме життя.
Немає сумнівів, що альтернативою теперішнім жахіттям була б не тільки анексована територія, а й суцільні концентраційні табори, де б нас знищували як націю до останнього українця.
Наразі ми захищаємо своє право на власну державу і поступово стаємо взірцем для інших. Було б добре, якби світ також прокинувся остаточно і допоміг повернути тотальне зло туди, звідки воно вийшло. Тим більше, що саме наш героїчний спротив нагадав цивілізованому світу про цінності, які вони пропагують, але не завжди їм слідують самі.
Скажімо, впливовий англомовний журнал The Economist, визнавши одноголосно Україну країною року, повідомив, що завше першість віддає тим, хто зумів збільшити за 12 поточних місяців свої матеріальні статки.
Втім експерти видання наразі впевнено зламали свої ж шаблони, передавши всі лаври державі, яка, навпаки, втратила третину своєї економіки. Удостоїлися ми такої честі завдяки своїм чотирьом якостям – героїзму, винахідливості, стійкості і натхненню.
Тобто завдяки нам прагматичний світ отримав шанс переосмислити шкалу своїх пріоритетів, віддавши першість речам, які насправді не мають ціни.
Змінилося ставлення до України й у нас самих. Тільки покинувши рідну домівку через війну, багато хто нарешті збагнув її переваги.
Причому йдеться не лише про ностальгію за традиційно найсмачнішим хлібом, а й такі новітні блага, як діджиталізація, швидкість банківського та поштового сервісу, доступна медицина.
Фактично нам лишилося підняти до їхніх стандартів лише рівень соціального захисту і зрештою побороти корупцію, що гальмує розвиток держави довгі три десятиліття. Це мало чи багато?
До війни, напевно, процес очищення затягнувся б на роки, але тепер, коли за свою свободу ми платимо настільки високу ціну, зміни повинні статися швидше. Зрештою, все у наших руках.
Наразі ми пишемо новітню історію, що буде гідна героїв, які віддали за наше майбутнє свої молоді життя.
Вічна їм слава! Слава Україні!
Вагома постать у нашій історії, суперечки навколо якої не вщухають і нині, — Дмитро Донцов (1883–1973). >>
Міністерство у справах ветеранів прискорить темпи початку поховання українських воїнів на Національному військовому меморіальному кладовищі у селі Гатне під Києвом. >>
Цікавий факт, на який мало хто звертав увагу. Відновлено було «Українську Державу», не Українську Народну Республіку, не просто відновлено незалежність України, а саме «Української Держави» - саме таку назву мала Україна в часи гетьманування Павла Скоропадського 1918 року. >>
Національне військове меморіальне кладовище отримало позитивний висновок від ДП «Укрдержбудекспертиза» щодо розгляду проектної документації на будівництво першої черги в селі Гатне під Києвом. >>
Проект закону "Про перейменування окремих населених пунктів, назви яких не відповідають стандартам державної мови" зареєстровано у Верховній раді України. >>
Генерал-майор запасу ЗСУ, один із засновників Сил спецоперацій Сергій Кривонос написав книгу «Зі щитом або на щиті. Правда про війну». >>