Умів зловити найважливіші події: пішов у засвіти видатний фотохудожник Юрій Косін

Наприкінці жовтня в Польщі пішов у засвіти Юрій Косін, видатний український фотограф і фотохудожник, викладач, куратор фотовиставок, член журі міжнародних фотоконкурсів, мандрівник.

Він був членом Спілки фотохудожників України, а також союзу Kulturforum і художньої майстерні Kulturwerkstatt Trier у Німеччині.

Юрій Косін народився 26 вересня 1948 року в селищі Компаніївка на Кіровоградщині. У 1974 році закінчив Київський політехнічний інститут, працював кібернетиком. У 1988 році закінчив Київський інститут журналістської майстерності.

З дитинства фотографував. Але серйозно зайнявся фотографією, коли брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

А потім у нього було понад 40 персональних фотовиставок в Україні, Великій Британії, США, Німеччині, Швейцарії, Ізраїлі, Польщі, Бельгії, Латвії, Литві та інших країнах.

Виставки експонувалися в престижних залах. Наприклад, в Америці — в конгресі США і Гарвардському університеті.

Юрій Олександрович не лише представляв свої роботи, а й читав лекції. А ще була участь у групових виставках. Світ бачив наслідки Чорнобильської катастрофи і пострадянську Україну на світлинах Юрія Косіна.

Знамените фото Косіна, де на автомобілі перевозять у місті Ірпені на Київщині пам’ятник Леніну, а поруч на велосипеді їде жінка з гострою косою, обійшло весь світ.

Його, зокрема, помістили на обкладинку румунського видання книги нобелівського лауреата Світлани Алексієвич «Час секонд-хенд».

Знамените фото Юрія Косіна з Ірпеня на Київщині обійшло весь світ і прикрасило обкладинку книжки

Проте Косін не обмежився простою фотофіксацією дійсності. Він говорив: «Ремеслом фотографа може займатися навіть людина без здібностей — просто виконувати замовлення. Буває, що таким людям щастить: вчасно опинилися у потрібному місці (наприклад, виверження вулкана!), зняли унікальні кадри, котрі обійшли весь світ. Але чи може такий фотограф при цьому висловити свої погляди, своє ставлення до життя?».

Косін вдався до нового виду фотографування, який назвав трансгресією. Це часткове руйнування фізико-хімічної фотоемульсії, що створює новий варіант фото.

Якісь деталі на знімках розмиваються або стираються, а інші, навпаки, — висвічуються і посилюються. Фотомитець показував, що дійсність може бути іншою, ніж ми її бачимо.

Захоплення філософією привело Юрія Косіна до експериментів з фотографією. Після появи новітніх комп’ютерних технологій подібні ефекти стали досягатися простішим способом.

Під час Помаранчевої революції Косін фотографував на Майдані щодня і щоночі. Потім він згадував, що таких облич, такої натури він не бачив ні до, ні після того. Однак потім подібну натуру він фотографував на Євромайдані.  

У 2004 році вийшов друком фотоальбом Юрія Косіна «Україна очима України». Тут показана Україна від Чорнобиля до Помаранчевої революції.

Світлини Юрія Косіна містить книга Володимира Шовкошитного «Я бачив», присвячена Чорнобильській трагедії.

 Світлини Юрія Косіна зберігаються в музеях і приватних збірках України та інших країн.

Глядачі української телепередачі «Своїми очима» познайомилися з Косіним-мандрівником. Він пройшов туристськими маршрутами усіх категорій складності.

Плавав суворими річками Алтаю і в Саянах, подорожував Уралом, у Забайкаллі, в Середній Азії, на Кавказі, у Якутії. У 2009 році Юрій Косін з друзями мандрував засніженою Камчаткою, а повернувшись, — полетів на теплий Кіпр фотографувати українське весілля.

Виявилося, що Юрій Косін має і талант актора. Він зіграв роль ченця-блудника в фільмі Олександра Столярова «Старець Паїсій і я, що стою догори ногами».

В Ірпені, на вулиці Озерній, фотохудожник прожив кілька останніх десятиліть свого життя. Майже щороку проводив мистецькі акції, які збирали багато творчих людей, зокрема й молодь. Як сказав один із його друзів: «Косін — це не людина. Косін — це процес».

А ще згадуються бесіди з філософських тем в оселі Косіна.

Ніщо не віщувало трагедії. Юрій Косін влаштував у Німеччині свою чергову фотовиставку про те, як постраждав Ірпінський край від російської агресії.

А в Кракові, де живе донька Косіна, Віра, Юрію Олександровичу стало зле. В лікарні діагностували онкозахворювання. Він помирав тяжко. І ось його серце зупинилося.

Прощай, Юрію.Ти назавжди залишишся в пам’яті всіх, хто тебе знав. Та й коли помре остання людина, яка запам’ятала тебе живим, твоє мистецтво житиме.

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ, директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею