Продовження українсько-польського діалогу: на Волині розпочались пошукові роботи
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Щорічник «Острозька давнина». Паперова версія.
У Національному університеті «Острозька академія» днями відбулася онлайн-презентація 7-го випуску наукового журналу «Острозька давнина».
Метою щорічника є популяризація та оприлюднення результатів наукових досліджень з історії Острозького князівства ХІV—ХVІІІ ст.
Пріоритетні завдання журналу — публікація наукових розвідок, забезпечення оперативного та зручного доступу до них для всіх зацікавлених осіб, сприяння створенню відкритого інформаційного середовища та дискусійної платформи для взаємодії досвідчених учених і молодих науковців.
«Журнал «Острозька давнина» вже має певну історію. Його назву вигадав у середині 1990-х перший редактор видання Ігор Мицько, який ґрунтовно досліджував минуле славнозвісної Академії і підготував монографічне видання, в основу якого лягла його кандидатська дисертація. Формулюючи назву часопису, вчений, очевидно, відштовхувався від історіографічної традиції, яка корінням сягає першої половини ХІХ ст.
Перший упорядкований Ігорем Мицьком випуск «Острозької давнини» побачив світ у 1995 році. Редактор планував видати цілу серію різнотематичних томів, серед яких мала бути збірка статей, монографії про видатних постатей роду Острозьких, видання документальних джерел, матеріалів археологічних розкопок тощо. Після того, як мене запросили до Академії, було створено Центр вивчення спадщини князів Острозьких (2012), і ідея, започаткована Ігорем Мицьком, реалізувалася, хай навіть у дещо іншому, журнальному форматі», — розповів Ігор Тесленко, відповідальний редактор, керівник Центру вивчення спадщини князів Острозьких.
Кожний випуск «Острозької давнини» поділено на тематичні рубрики «Князі на Острозі: постаті та ситуації», «Спадкоємці та слуги Острозького дому», «Академія», Ducatus Ostrogiensis, «Документи та матеріали», «Рецензії та огляди».
Під час презентації Ігор Тесленко коротко розповів про кожну з публікацій нового випуску «Острозької давнини», а всі охочі мали можливість узяти участь в обговоренні представлених матеріалів та поставити запитання.
До презентації доєдналися проректор з науково-педагогічної роботи Академії Дмитро Шевчук, автори публікацій, викладачі та студенти кафедри історії ім. проф. М. П. Ковальського, співробітники Музею історії НаУОА.
«До видання цього випуску журналу долучилося дуже багато людей, без допомоги яких він, мабуть, не з’явився б. Тому дуже дякую головному редактору цього видання, ректору НаУОА Ігореві Пасічнику, Миколі Бендюку, Дмитру Шевчуку, Наталії Крушинській, Дмитру Виговському і, звісно, всім авторам. Упевнений, у нас іще будуть великі наукові відкриття», — додав Ігор Тесленко.
Наприкінці жовтня 7-й випуск журналу «Острозька давнина» вийде у друкованому форматі, а його електронна версія буде розміщена у відкритому доступі на сайті Центру вивчення спадщини князів Острозьких.
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>
У фондосховищі Національного заповідника «Софія Київська» є унікальна писанка — керамічна полив’яна, ХІІ століття. Про це повідомили на fb-сторінці напередодні Великодня. >>
Сорок років (стільки Мойсей водив іудеїв по пустині після Єгипетського полону) минуло від того дня, коли в мальовничому місті Прип’ять, розташованому на березі річки з такою ж назвою, з населенням понад тридцять тисяч чоловік прогриміло... >>
Встановлення фонтану на місці пам'ятника Леніну в центрі Києва є нейтральним, а не відіграє ролі у меморіалізації – заявив голова Українського інституту національної пам'яті, історик та військовий Олександр Алфьоров. >>