З полону звільнили 108 українок: ще тисячі людей залишаються заручниками за російськими ґратами

19.10.2022
З полону звільнили 108 українок: ще тисячі людей залишаються заручниками за російськими ґратами

Вікторія Обідіна та її чотирирічна Аліса. (Фото з відкритих джерел)

Гарною новиною є те, що Україна 17 жовтня звільнила з російського полону 108 жінок.

 

«Це був перший цілковито жіночий обмін. У полоні перебували мами та доньки, яких дуже чекали рідні. 37 евакуйованих з «Азовсталі», 11 офіцерів, 85 — рядових і сержантів», — повідомив керівник офісу президента Андрій Єрмак, додавши що «це був нервовий обмін».


Серед визволених 35 захисниць із ЗСУ, 32 — ВМС, 12 — ТРО, 8 — НГУ, включно з 2 з «Азову», 5 — ДССТ, 4 ДПСУ та 12 цивільних.

 

Серед звільнених — і незаконно ув’язнені в ОРДЛО, які потрапили в полон ще до широкомасштабного вторгнення.

 

Люди сиділи з 2019 року в псевдореспубліках за «надто про­українську позицію», яка виражалась у перевезенні «гуманітарки» для дітей-сиріт, надуманих «шпигунстві» та «тероризмі».


Зокрема, повернули медикиню Вікторію Обідіну, маму чотирирічної Аліси, фото якої відоме багатьом. Жінку з донькою розлучили під час евакуації з «Азов­сталі». Матір залишили у фільтраційному таборі на території «днр», а дівчинку забрали до себе родичі із Запоріжжя.


Дещо раніше, нагадаємо, відбулися два обміни: 11 жовтня, в результаті якого Україна повернула 32 військових і тіло ізраїльтянина Дмитра Фіалки, й 21 вересня — коли було звільнено 215 українських захисників.


Бранці російських терористів розповідають про жахіття утримання. Чого лише варта історія захисника «Азовсталі», морпіха ЗСУ Михайла Діанова, в якого скалічена рука.

 

До слова, визволений із полону боєць передасть пораненим побратимам майже 23,5 мільйона гривень, зібрані на його лікування.


У російському полоні наразі перебувають сотні українських захисників у жахливих умовах, і їх звільнення є пріоритетом держави.

 

Особливу активність у важкому процесі обміну проявляє Маріупольська міська рада, яка в День захисників розпочала спеціальний інформаційний марафон: запустили акцію на підтримку полонених маріупольських Героїв й виставили в соціальних мережах фото захисників з їхньою історією. Маріупольці пропонують усім українцям підтримати їх починання й ставити хештег #ГеройМаріуполя.


Пропонуємо лише кілька історій, які оприлюднили міськрадівці. Сергій Лавренко, коли почався обстріл Маріуполя, не зміг бути осторонь. 26 лютого вступив до 109-ї окремої бригади ТРО.

 

З 5 березня з ним перервався зв’язок. Вважається зниклим безвісти, але є надія, що він перебуває в полоні. В це вірять жінка та його дівчатка. Вони чекають на нього вдома та моляться про це.


Володимир Чертушкін — журналіст, прес­офіцер 109-ї окремої бригади тероборони. Пішов до батальйону за покликом серця та з вірою в Україну. У травні разом з усіма був виведений з «Азовсталі». По цей день не виходив на зв’язок. На нього чекають рідні, дружина та маленька донька.


Валерія Карпиленко — захисниця Маріуполя, а в минулому — викладач у виші, кандидатка наук, поетеса. Її історію кохання знає весь світ. Вона — Nava, перебувала у бомбосховищах «Азов­сталі». Там вийшла заміж за Андрія Суботіна, «Бороду». Через три дні після весілля чоловік загинув.

 

Зараз Валерія перебуває в Оленівському СІЗО. За словами звільнених по­братимів, тримається там гідно та мужньо. Валерія обіцяла вибратися й жити за двох.


На жаль, Міжнародний комітет Червоного Хреста, який мав би активно піклуватися долею військовополонених, не так давно заявив, що не може «пробитися силою» до українських військовополонених, яких незаконно утримує рф, і «поділяє розчарування» України.

 

На своє виправдання у МКЧХ днями повідомили, що команда з 11 співробітників готова відвідати полонених у в’язниці в Оленівці, але не має мінімальних гарантій безпеки на місці та «дозволу місцевої влади» на візит.