Віднайдено спадщину Розумовських. Досвід міжнародної співпраці «Гетьманської столиці» в умовах війни

«Гетьманська столиця»

Повномасштабне вторгнення росії принесло в Україну біль, жах, руйнування та смерть, утім стало поштовхом до змін і водночас потужним каталізатором для розвитку багатьох людей.

Історики Національного заповідника «Гетьманська столиця», забезпечивши всі необхідні заходи для збереження рухомих і нерухомих пам’яток, почали пошук і реалізацію не тільки нових форм своєї наукової роботи, а й активніше зосередилися на міжнародній співпраці з закордонними культурно-освітніми та науковими закладами: музеями, архівами, школами, університетами та бібліотеками.

Родина гетьмана Кирила Розумовського відіграла вагому роль у європейській історії, культурі та науці.

Науковці заповідника впродовж тривалого часу вивчають життєвий шлях її представників і змогли встановити, що діяльність багатьох з них була організована в різних куточках нашої планети.

Зосередившись на науковому пошуку матеріалів про родину Розумовських у міжнародних інституціях, 1 квітня 2022 року ми відправили перший лист-запит у Страсбурзький університет, де студіювали гетьман Кирило Розумовський та його сини Олексій, Петро та Андрій.

У процесі роботи над формуванням запитів ми усвідомлювали, що маємо не лише віднайти цінні артефакти, а й ознайомити зарубіжних колег з історією української державності, з історією Батурина та спонукати до зацікавленості Розумовськими, тому кожне звернення містило лаконічну, але глибоку інформацію про це.

Палац князя Розумовського. Малюнок
олівцем. Художник Балтазар Віганд. 1818 р.
Із Віденського музею.

Наші пошуки були зосереджені на виявленні матеріалів, документів і експонатів, пов’язаних із життям та діяльністю таких особистостей, як: гетьман Кирило Розумовський; Андрій Кирилович Розумовський, дипломат, організатор Віденського конгресу, меценат, який відіграв вагому роль у становленні музичного генія Л. Бетховена; Григорій Кирилович Розумовський, відомий у Європі вчений-мінеролог, зоолог, натураліст, засновник Лозаннського товариства любителів фізичних наук та член Шведської королівської академії наук, Академії наук Турина, Баварської академії наук; Каміл Львович Розумовський, правнук гетьмана, котрий відзначився меценатською діяльністю в культурній і освітній царинах як на теренах сучасної Чехії, так і України.

І саме він був ініціатором та благодійником першої реставрації палацу Кирила Розумовського в Батурині, де на початку ХХ ст. планував відкрити Музей української старовини.

На сьогодні ми підготували та надіслали 35 листів-запитів у 29 інституцій майже в усі частини світу, найбільше — до країн Європи.

У деяких випадках, готуючи запити, ми були впевнені, але часто керувалися і науковими припущеннями. Як, наприклад, з відкритих джерел нам стало відомо, що в Сілезькому музеї (Чехія) є низка речей, які належали родині Розумовських.

Вирішивши писати до Будинку-музею Бетховена (Німеччина), ми лише припускали, що там можуть бути цінні для нас експонати, а звернувшись до Страсбурзького університету (Франція), ми робили сміливу спробу перевірити відомості про навчання гетьмана та його дітей у цьому вищому навчальному закладі.

Загалом усі підготовлені істориками листи можна поділити на декілька напрямів: уточнення інформації про життя зазначених осіб; пошук архівних матеріалів; виявлення речей, творів живопису, що перебували у їхній власності або містили зображення членів гетьманської родини; проведення спільних заходів (концертів, лекцій).

Констатуємо, що значна частина адресатів уже відгукнулася, і нині вони співпрацюють з нами. Великою радістю стала перша відповідь, отримана 11 травня, від співробітників Австрійської національної бібліотеки, де було виявлено гравюри із зображенням братів Кирила й Олексія Розумовських та Андрія Кириловича Розумовського.

На наш додатковий запит Національному заповіднику «Гетьманська столиця» було надано якісні електронні копії зазначених портретів.

Співробітники Сілезького музею віднайшли у своїй колекції та передали нам фото експонатів, які належали Камілу Розумовському. Приміром, зображення його замків Долні Животіце та Вікштейн, портрет дружини Марії, пам’ятної медалі сім’ї Розумовських з приводу річниці шлюбу.

У співпраці з міжнародними колегами з Віденського музею ми виявили зображення палацу Андрія Розумовського у Відні, а Британський музей надав нам фото візиток Андрія та його дружини Єлизавети (уродженої Тун-Гогенштайн) зі своєї колекції.

Варто зазначити, що Віденський музей планує додатково представити дипломатичну діяльність Андрія Розумовського у своїй експозиції, оскільки до цього часу особистість Андрія була висвітлена лише як покровителя Бетховена.

Про ці наміри повідомила Ліза Ногглер, колега, яка підтримує з нами зв’язок: «Віденський музей зараз перебудовується, а експозиції повністю оновлюються. Після відкриття буде зосереджено увагу на Віденському конгресі та його героях». Важливо, що колеги звернули більшу увагу на сина гетьмана України.

Зазначимо, що в ході співпраці колеги з указаних інституцій виявили повагу до України, зацікавленість до української історії, інтерес до нашого закладу та видатних українських особистостей. Важливо, що вони продемонстрували готовність до співпраці у культурній царині в умовах війни.

Ми були приємно вражені результатом міжнародної співпраці, адже в зарубіжних інституціях було віднайдено не відомі нам раніше експонати, пов’язані з діяльністю Розумовських на теренах Європи.

Нині ми здійснюємо ґрунтовне вивчення та систематизацію отриманих відомостей про нововиявлені речі з метою їх майбутнього представлення у палаці гетьмана України Кирила Розумовського.

На цьому наукові пошуки не припиняємо, адже усвідомлюємо, що наші відкриття є лише верхівкою айсберга.

Впевнені, що робота українських науковців, підтримана європейськими установами, неодмінно сприятиме поверненню української історії. А до 270-ї річниці від дня народження Андрія Розумовського ми плануємо презентувати результати нашої міжнародної співпраці онлайн-виставкою.

Альона ГРАБОВЕЦЬ, історик НІКЗ