Синдром Балаклії: після наступу ЗСУ лінія фронту помітно змістилася у бік російського кордону

Інформація про те, що українські війська деокупували і зачистили територію між селищем Веселим та містом Вовчанськом на північному сході Харківщини і вийшли на кордон з рф, підбадьорила 13 вересня.

Це означає, що ворог наразі утримує лише невелику частину регіону і фактично втратив можливість наступу на Слов’янськ, Краматорськ та Бахмут з боку цієї області.

Блискуча харківська операція розпочалася кілька днів тому із сенсаційного звільнення Балаклії. Як відомо, українському Генштабу та ЗМІ вдалося створити видимість потужного «походу» на Херсон, тому рашисти почали перекидати свої найкращі підрозділи саме на цю лінію фронту.

Тим часом ЗСУ вдарили на сході, де окупанти вже господарювали як у себе вдома, повіривши в остаточну перемогу.

Рятувалося деморалізоване військо ганебною втечею, здавши навіть прикордонний Куп’янськ, де місяцями формували величезні запаси боєприпасів завдяки зручному залізничному сполученню з білгородськими Валуйками.

До речі, Ізюм, якому рашисти надали статус обласного центру Харківщини, теж спорожнів миттєво, хоча там базувався їхній великий командний пункт. У генштабі рф швидко перенесли «столицю» до Вовчанська, проте і там носити «корону» було вже нікому.

Фактично Балаклія стала тією точкою на карті бойових дій, яка змінила хід війни. За словами військового експерта Олега Жданова, харківський напрямок показав, що російський солдат не готовий помирати на українській землі.

«Нарешті вони починають розуміти, що тут роблять і навіщо вони сюди взагалі прийшли, — вважає він. — Вогневий наліт нашої артилерії та просування наших військ швидко змінює їхній світогляд».

На думку експерта, харківська операція запустила безповоротні процеси й у політичному житті рф, тому імперіалістична війна може перейти у громадянську. Сьогодні соціум у росії вже починає звинувачувати політичне керівництво, чого раніше не було.

Тим часом Херсонська лінія фронту, залишившись у медійній тіні харківського прориву, й надалі залишається активною. За два останні тижні (станом на 12 вересня) українські військові тут звільнили 13 населених пунктів, знищили понад 1 тис. 800 рашистів, збили два літаки і два гелікоптери, вивели з ладу понад 120 танків, більш ніж 130 артилерійських систем та 20 реактивних систем залпового вогню.

«Завдяки сучасній техніці, що нам надають міжнародні партнери, — каже генерал Дмитро Марченко, — артилерійськими ударами були знищені мости, 150 командних пунктів рф та близько 70 баз, де зберігаються боєприпаси».

Водночас керівниця пресцентру ОК «Південь» Наталія Гуменюк повідомила, що окупанти на правому березі Дніпра у Херсоні почали сигналізувати про готовність полишити свої позиції, якщо їм буде гарантовано життя. Їхній страх закономірний.

«Ми впевнено просуваємося вперед. Там уже підтверджено населений пункт Олександрівка. Звільнено, — каже Олег Жданов. — Це говорить про те, що ми заходимо з різних боків на Херсон. Він може опинитися у щільному кільці ЗСУ».

Тим часом на Харківщині, за кілька днів наступу, до полону потрапили вже понад тисяча окупантів. Серед них є чимало і високопоставлених офіцерів.

Загалом українські війська наразі звільнили 6 тисяч кілометрів нашої землі. У цьому списку, за даними Генштабу, є і Святогірськ Донецької області. Наразі 45 відсотків території цього регіону ще перебуває в окупації, цими днями там тривають дуже запеклі бої. Зокрема, ЗСУ успішно відбили атаки ворога в районі Зайцевого, Бахмута, Красногорівки, Водяного, Безіменного та Новогригорівки.