Відсоток із 349: скільки грошей потрібно на відновлення України після війни і де їх взяти

Збройна агресія російської федерації спричинила неймовірні руйнування в Україні.

За підрахунками іноземних експертів, станом на нинішній день сума становить 349 мільярдів євро.

При цьому Захід частково фінансує дефіцит державних фінансів, постійно збільшуючи загальну суму, втім отримати всю необхідну суму таким чином, очевидно, не вдасться — і без поліпшення інвестиційного клімату, всіх необхідних реформ, які відкриють двері для українського «плану Маршалла», нам не обійтись.

А реформи в цьо­му контексті — вже не бажання чи небажання влади, а жорстка необхідність.

Захід іще не втомився

Єврокомісія, Світовий Банк та Кабінет Міністрів у співпраці з партнерами оцінюють, що поточна вартість реконструкції та відновлення України становить 349 мільярдів доларів.

«Швидкий огляд збитків і потреб представляє першу комплексну оцінку наслідків війни в двадцяти різних секторах після російського вторгнення. А також визначає потреби у фінансуванні для стійкого, інклюзивного і сталого відновлення й реконструкції та надає дорожню карту для планування. Очікується, що ця цифра зросте в найближчі місяці, оскільки війна триває», — повідомили в Єврокомісії.

Оцінка охоплює наслідки війни з 24 лютого по 1 червня 2022 року, вона виявила, що фізичні збитки від війни сягнули понад 97 млрд доларів. Особливо високими є збитки в житловому секторі, транспорті, торгівлі та промисловості. Руйнування були зосереджені в Чернігівській, Донецькій, Луганській, Харківській, Київській та Запорізькій областях.

У звіті зазначено, що потреби у відновленні та реконструкції соціального, виробничого та інфраструктурного секторів становлять 349 млрд доларів, що в понад 1,5 раза перевищує ВВП України 2021 року. 

За оцінками міжнародних експертів, протягом наступних 36 місяців необхідні 105 млрд доларів для вирішення нагальних потреб, таких як відновлення систем освіти та охорони здоров’я та інфраструктури, підготовка до майбутньої зими шляхом відновлення опалення та енергопостачання будинків, підтримка сільського господарства, ремонт життєво важливих транспортних шляхів тощо.
Утім колективний Захід уже зараз, до завершення бойових дій на нашій території, активно вкладається у відновлення України.

«З початку жорстокої та незаконної агресивної війни росії проти України ЄС мобілізував 10 мільярдів євро у вигляді фінансування, гуманітарної, екстреної та військової допомоги для України, а ще 5 мільярдів євро — у плані фінансування. ЄС проходитиме кожен крок разом з Україною, щоб відновити демократичну, незалежну та процвітаючу країну на її шляху до ЄС», — заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Також Рада ЄС схвалила пропозицію Єврокомісії виділити Україні другий транш макроекономічної допомоги у розмірі 5 млрд євро. Перший транш у розмірі 1 мільярда євро країна отримала у липні, всього ж програма макроекономічної підтримки України становить 9 млрд євро.

Міністр фінансів ЄС Збинек Станюра зазначив, що новий кредит піде на «повсякденну діяльність держави та забезпечить роботу критичної інфраструктури в країні: офісів, шкіл чи лікарень».

На наступних засіданнях Ради ЄС з економічних питань міністр наполягатиме на швидкому узгодженні з позиції головуючої країни надання трьох мільярдів євро. Цю суму поділять на кредити та гранти.

Усього ж Україна хоче домогтися від росії репарацій у 300 мільярдів доларів через збитки, завдані повномасштабним вторгненням.

Загальна сума прямих збитків інфраструктури України, за підрахунками вітчизняних урядовців, внаслідок розпочатої росією війни сягає 114,5 млрд доларів на 5 вересня. Станом на 10 серпня загальна сума мінімальних  потреб у відновленні зруйнованих активів України становила 188 мільярдів доларів.

Де знайти такого інвестора?

Водночас на рівні урядовців постійно тривають пошуки інвесторів. Процедура, яка була непростою ще до війни — зважаючи на важкий інвестиційний клімат та відсутність судової реформи, — зараз додатково ускладнилися через бойові дії на нашій території.

Втім Міністерство економіки має на меті встановити стратегічні партнерства щодо залучення прямих інвестицій та боргового капіталу з усіма провідними інвестиційними банками світу.

«Флагмани світового бізнесу готові до серйозного предметного діалогу щодо потенційного долучення до інвестиційних проєктів. Зі свого боку Україна зробить усе можливе, аби кожна компанія отримала якісний комплексний супровід на усіх етапах свого залучення. Всередині держави ми створюємо умови для того, аби бізнес міг розвиватися. Це дерегуляція, реформи ринку праці, механізми швидких інвестицій, напрацювання для подальшої податкової реформи», — зазначила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко, заявивши, що рецепт майбутнього економічного дива України — це максимально сприятливе середовище для підприємництва, зменшення ролі держави в економіці та потужні капітальні інвестиції, обсяг накопичення яких у перспективі сягне 750 млрд доларів.

Команда Мінекономіки, як заявила Свириденко, вже почала процес залучення прямих інвестицій та боргового капіталу з усіма провідними інвестиційними банками світу, зокрема, із нью-йоркським офісом найбільшого японського банківського холдингу MUFG, обсяг активів якого становить понад 3 трлн доларів, а також зі штаб-квартирою JP Morgan Chase — найбільшим банківським холдингом США, активи якого перевищують 3,8 трлн доларів.

З цими фінансовими гігантами під час недавнього робочого візиту до Нью-Йорка обговорили питання долучення їхніх клієнтів до вивчення інвестиційних можливостей України.

Також було визначено, які міжнародні боргові інструменти будуть найбільш вигідними (якомога нижча відсоткова ставка та найдовший строк повернення) за нинішніх умов для українських позичальників як із приватного, так і з державного сектору.

Інвестиційні банки готові долучити своїх експертів з аналітично-дослідницького напряму до міжнародної експертної робочої групи, створення якої планується вже найближчим часом. Ця робоча група покликана верифікувати мультиплікаційні ефекти для економіки під залучення інвестицій у різні галузі.

Перспективними напрямами співпраці є побудова «розумних мереж», впровадження промислових акумуляторів та інших балансуючих потужностей, видобуток газу за передовими технологіями буріння, а також зелена металургія з використанням заліза прямого відновлення. Ці проєкти, за планами Мінекономіки, дозволять залучити мільярди доларів інвестицій в економіку України.

Поради «східного Давосу»

Збором коштів для нашої держави займалися й у польському місті Карпач на Міжнародному 31-му економічному форумі, який має неофіційну назву «східноєвропейський Давос». Першочергові питання — як країні вистояти у війні, відродити економіку, як доля України вплине на розвиток усього європейського співтовариства.

Віцепрем’єр-міністр Польщі Пйотр Глінський нагадав, що Європа повільно формує «план Маршалла» — немає рішення Єврокомісії щодо спеціального фонду підтримки України.

Представники українського бізнесу підкреслили важливість державних та інституційних інвестицій для України, але нагадують: країна та її бізнес потребують прямих іноземних інвестицій від бізнесу, більш глибокої інтеграції з ЄС, а повоєнна відбудова — це шанс України вирватись із сировинної економіки та виробляти товари з високою доданою вартістю.

Але, крім «відбудови споруд та інфраструктури», Україна має турбуватися про людський капітал — створення можливостей для навчання та розвитку, подальшого застосування знань у сфері бізнесу, управління та наукових розробок. Без цього фінансова допомога та відбудова не дадуть користі для довгострокового розвитку України після її перемоги.

Як заявляють міжнародні експерти, Україна має позитивні приклади та результати, якими може пишатись, але нині країна ризикує опинитися в ситуації 90-х років — втратити науковий потенціал і таланти через масову еміграцію.

Гроші допоможуть Україні відбудувати споруди університетів, які не матимуть сенсу без талановитих викладачів і студентів, новенькі лікарні не приноситимуть користі людям без кваліфікованих медиків. Тому один із найсерйозніших викликів для України — повернути молодь, викладачів і науковців.

ЦИФРИ

Ціни догори

Інфляція в Україні у серпні відносно липня зросла на 1,1% а у річному вимірі зросла до 23,8%. Таким чином, знецінення гривні, за даними Держстату, на споживчому ринку в серпні порівняно з липнем становила 1,1%, з початку року — 19,5%. При цьому базова інфляція у серпні порівняно з липнем становила 2,1%, з початку року — 15,1%.

Ціни на продукти харчування та безалкогольні напої на споживчому ринку в серпні зросли на 0,7%. Найбільше — на 15,4% — подорожчали яйця.

На 6,4-2,5% зросли ціни на цукор, сало, свинину, фрукти, рис, рибу та продукти з риби, м’ясо птиці, безалкогольні напої. Водночас на 13,9% подешевшали овочі, на 0,3% — яловичина та соняшникова олія.

ПРОБЛЕМА

Роботу до осені шукають

У серпні ринок праці в Україні виріс на 20%, зокрема на заході країни він майже відновився після початку повномасштабної війни — вакансій стає дедалі більше. Для порівняння: в липні місячний приріст становив 14%.

За результатами аналізу сайту з пошуку роботи work.ua, конкуренція серед шукачів спадає, а зарплати стабільні.

Найбільше вакансій наразі у Київській (+27%), Львівській (+17%), Дніпропетровській (+15%), Одеській (+26%) та Івано-Франківській (+24%) областях. Також активно зростають пропозиції роботи у Сумській (+28%), Житомирській (+28%) та Полтавській областях (+25%). 

При цьому у Львівській та Івано-Франківській областях кількість вакансій сягнула 94% від показників до повномасштабного вторгнення — серпня 2021 року. У центрі та на півдні України ринок праці відновився на третину.

Найпопулярнішими вакансіями залишаються продавець-консультант, кухар, водій, менеджер з продажу та бухгалтер. Кількість відгуків на вакансію знизилася майже на 18%, що сигналізує про зменшення конкуренції на місце. Найнижча конкуренція спостерігається у Закарпатській, Чернівецькій, Миколаївській, Черкаській та Житомирській областях.

Медіана зарплат по Україні стабільно тримається на рівні 15 тис. грн, серпневі зарплати в регіонах не змінилися порівняно з липнем.

У топ-5 найбільш високооплачуваних посад, не пов’язаних з ІТ-сферою, зар­плати зафіксувалися на рівні липня чи незначно зросли: медіабаєр — 59 тис. 500 грн (+3%); телеведучий — 40 тис. грн; водій-міжнародник — 37 тис. 500 грн (+7%); керівник відділу продажу — 35 тис. грн (+7%); висотник — 35 тис. грн.

А ТИМ ЧАСОМ...

Мільярд проти санкцій  

Російський олігарх Михайло Фрідман запропонував вкласти 1 мільярд доларів у Sense Bank, який входить до його компанії. Натомість за інвестиції в українську установу він хоче скасування санкцій, які запровадила проти нього Велика Британія.

Як пишуть західні видання, представники американської влади зізналися, що пропозиція Фрідмана є однією з низки заяв, які власники та керівники компаній із підсанкційного списку «тихо» роблять урядам країн, що проводять кампанію завдавання економічної шкоди росії через її вторгнення до України. Сам бізнесмен заявив журналістам, що жодних подібних пропозицій не робив.

«Сполучене Королівство не виправдовує жодних ухилянь від санкцій», — запевнили в МЗС Великої Британії.

Статки Михайла Фрідмана оцінюють у 15,5 мільярда доларів. Бізнесмен заснував «Альфа Банк», одна з філій якого є в Україні. У серпні «Альфа Банк Україна» змінив свою назву на Sense Bank. Санкції проти Фрідмана були запроваджені Великою Британією в березні після того, як рф вторглася до нашої країни.

Також олігарх перебуває у списках санкцій Євросоюзу, США та Канади. У червні голова НАЗК Олександр Новіков заявив в інтерв’ю ЗМІ, що Фрідман хоче прийняти громадянство України та перереєструвати основні активи. За його словами, росіянин проводив консультації з українською владою з цього питання.