«Без свободи немає життя»: 17 липня — 85 років від дня народження дисидента і публіциста Івана Геля

У неділю, 17 липня, виповниться 85 років від дня наро­дження Івана Геля, українського правозахисника, дисидента, політв’язня і публіциста.

Цього дня на Личаківському цвинтарі у Львові, де похований громадський діяч, з ініціативи його доньки Оксани Гель відбудеться громадська панахида. Вклонитися могилі прийдуть його побратими, а священники кількох церков відслужать заупокійну службу.

Також до дня пам’яті Львівська обласна адміністрація відкриє виставку просто неба, присвячену ювілею Івана Геля.

На жаль, трішки не встигли з книжкою — вона має вийти орієнтовно в серпні.

«Це своєрідний творчий доробок батька, — розповідає «УМ» Оксана Гель. — Тут зібрані його інтерв’ю, публіцистика, описано життєвий шлях. У цієї книжки досить непроста доля, як і непроста вона була у мого тата.

Вона мала вийти ще кілька років тому, вже була готова до друку, і раптом помирає моя мама Марія Гель. Вона дуже чекала її виходу, не діждалася... А наступного дня не стало упорядника книжки Юрія Зайцева — йому несподівано стало зле, швидка навіть не встигла доїхати.

Просто містика якась — не стало одразу двох головних людей, які рухали видання цієї роботи. А далі — ковід, війна, все загальмувалося на невизначений час. Тому я надзвичайно вдячна Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича, який довів справу до кінця, і книжка таки буде».

Орієнтовно вона називатиметься «Без свободи немає життя» — це, власне, і був життєвий девіз Івана Геля. Інакше і не могло бути — він народився 17 липня 1937 року в національно свідомій греко-католицькій родині в селі Кліцько на Львівщині.

Батько — колишній вояк Української галицької армії, очолював сільську «Просвіту», а після 1939 р. був головою колгоспу і водночас співпрацював із підпіллям ОУН.

За це в 1950 році був заарештований енкаведистами та засуджений до 10 років таборів. Шляхом правди, боротьби за волю України піде і сам Іван, якого двічі заарештовуватимуть і ув’язнюватимуть, не даватимуть здобути ні бажану освіту, ні роботу, ні вільно обирати місце проживання.

Він таки дочекається вільної України. І дочекається легалізації Української греко-католицької церкви, до процесу відродження якої активно долучився сам.

Він залишатиметься активним учасником українського громадсько-політичного життя практично до останніх днів (навіть втративши ногу через цукровий діабет у 2002-му). Відійшов Іван Гель у березні 2011-го у віці 73 роки.

Світла і вічна пам’ять достойнику...