За чотири місяці війни рашисти зруйнували в Україні 15 мільйонів квадратних метрів житла, залишивши без даху над головою понад 800 тисяч українців.
Найбільше пошкоджень наразі в Донецькій, Харківській, Київській i Чернігівській областях.
Ці вкрай невтішні дані озвучила заступниця голови комітету Верховної Ради з організації державної влади Олена Шуляк.
За її словами, уряд уже шукає варіанти швидкого розселення безхатьків мимоволі, але цей процес навряд чи буде динамічним через масштаб руйнувань та брак бюджетних коштів. Спрацьовує у даному випадку і принцип черговості.
Спочатку візьмуться відновлювати будівлі, які потребують незначного ремонту, а вже потім виділятимуть гроші на капітальне будівництво. Та ж історія і з розселенням. Найпершими отримають житло військові та їхні родини, багатодітні сім’ї й особи з інвалідністю, а потім решта.
Наразі громадяни, які не мають фінансової можливості самостійно винаймати квартиру, проживають у гуртожитках, санаторіях, дитячих садках чи школах, місця у яких їм облаштовує муніципальна влада.
До категорії «тимчасове житло» належать і модульні містечка, що вже встановлені у Бородянці та Бучі. Таким варіантом згодом можуть скористатися ще 15 тисяч сімей, оскільки є угода на реалізацію даного проєкту в недалекому майбутньому.
Зводитимуть модулі винятково коштом іноземних партнерів, оскільки їх вартість невигідна державі. Тобто фінансово доцільніше одразу будувати звичайні багатоповерхівки.
Експерти також пропонують глибше вивчити ринок недобудованого житла і викупити квартири, які поки що не мають потенційних власників. Заодно моніторитимуть покинуті квартири як варіант тимчасового проживання.
Як приклад ріелтори наводять містечко Світловодськ на Кіровоградщині, що розташоване далеко від фронту, проте має чимало вільних площ. За подібною нерухомістю і об’єктами незавершеного будівництва наразі стежать місцеві управління Держмолодьжитло.
І як тільки з’явиться відповідна стаття витрат, квартири будуть придбані для найменш захищених категорій громадян. Питання ціни має бути компромісним між державою і забудовником.
Паралельно при появі перших коштів від донорів, можливо, запустять будівництво тимчасового житла. У даному випадку держава виступить замовником, що й дасть змогу розселити тих, хто через втрату даху над головою ризикує взагалі опинитися на вулиці.
А коли, скажімо, маріупольцям відбудують їхнє місто і вони поїдуть додому, ці державні квартири виділять тим, хто давно стояв у черзі.
Тим же, хто не захоче чекати на допомогу і має постійний заробіток, держава планує надавати іпотечний кредит під один чи нуль відсотків. Щоправда, цей варіант має попередні вимоги.
Обрана потенційним власником багатоповерхівка повинна зводитися не довше, ніж пів року, і з матеріалів, що виробляють у цьому регіоні. Обов’язкова також наявність укриття від обстрілів та мінімального ремонту.