І все буде добре? Як відсутність держрегулювання та «мурашина тактика» врятували ринок пального

14.07.2022
І все буде добре? Як відсутність держрегулювання та «мурашина тактика» врятували ринок пального

Уже за місяць-півтора після ліквідації держрегулювання цін на пальне черги на заправках помітно скоротилися, а нафтопродукти почали дешевшати.

 

Очікується, що невдовзі на українських АЗС скасують обмеження на продаж пального. Наскільки ситуація керована?


У червні Україна імпортувала майже 600 тисяч тонн нафтопродуктів, що на 50% більше, ніж у травні — про це на брифінгу повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Герус. Насамперед на 70% виросли обсяги дизеля, адже він потрібен військовим та аграріям.


Повноцінно запрацювали «зелені коридори» для вантажівок, які дозволяють бензовозам перетинати західний кордон без черг, зросла пропускна здатність залізниці на кордоні, до того ж у роботу активно включилася група «Приват», яка володіє найбільшою мережею АЗС в Україні, — понад 1,5 тис. заправок під 11 брендами.

 

Але поштовх дала саме відміна державного регулювання цін — постачання зросло вдвічі, а кількість імпортерів сягнула 234 компаній. Це в 2,5 раза більше, ніж було до війни.

 

«Активізація шалена, урядові дійсно вдалося запустити ринок. Тут, безумовно, маємо позитив», — розповів аналітик Сергій Куюн.


За його словами, українці в питанні забезпечення себе паливом користуються так званою «мурашиною тактикою», використовуючи всі наявні в країні бензовози.

 

Невеликі мережі АЗС, а також споживачі, передусім аграрії, почали самі імпортувати пальне, тоді як раніше закуповували його на внутрішньому ринку: «Йдеться про ситуацію, коли багато мурах працюють, кожна тягне якусь травинку, паличку в мурашник — і таким чином система працює. В нас у країні багато бензовозів, що добре й з питань безпеки, адже всі бензовози не переб’ють ракетами. Й ця система сама себе вибудувала».

 

Динаміка імпорту дозволила задовольнити попит на 60% від довоєнного, і, зважаючи на падіння попиту, на закінчення посівної ринок майже наситився.

 

Тож з’явилася конкуренція за споживача, ціни потихеньку пішли вниз. Оптові ціни наприкінці червня впали до 50 грн/л дизеля (з 62-65 грн у травні) та до 47-48 грн/л бензину (з 52 грн).

 

Упродовж місяця середні роздрібні ціни на АЗС тримались на одному рівні — 57 грн/л дизеля і 52 грн/л бензину. Отже, оптові ціни вперше за майже три місяці впали нижче роздрібних. Продавати пальне уроздріб знову  вигідно.

 

Тож найближчими днями середні роздрібні ціни знизяться на 1-2 грн, до 50 грн грн/л бензину і 55-56 грн/л дизеля, якщо не відбудеться суттєвих змін, прогнозує аналітик Upeco Олександр Сіренко.


Нижчими вони не стануть через дорогу логістику. За даними власника мережі АЗС Prime Дмитра Льоушкіна, середня оптова ціна імпортованого дизеля — 40 грн/л.

 

Вартість фрахту бензовоза, наприклад, із Дніпра в ЄС і назад коштує €7,5 тис., що в чотири рази дорожче, ніж минулого року. Тож маємо кінцеву ціну літра пального більше на 10 грн плюс 3 грн націнки оператора АЗС.


Сьогодні саме вартість логістики значною мірою визначає ціну палива: до війни Україна імпортувала 70% нафтопродуктів, що споживаються в країні, переважно з Росії, Білорусі та морем.

 

Зараз ці канали повністю заблоковані, Кременчуцький і Шебелинський НПЗ, які забезпечували близько половини споживання бензину в країні, зупинилися через воєнні дії, а мережі АЗС скоротили запаси пального до 5-7 діб, остерігаючись ракетних ударів (до війни тримали ресурс пального в обсягах двох тижнів).

 

Тож ситуацію не можна вважати остаточно вирішеною. Не вирішено також проблему асортименту на заправних станціях, зокрема бензину.


Активізація імпорту пального з Польщі, Словаччини та Чехії спричинила досить цікавий побічний ефект: його якість покращилась.

 

«Сьогодні ми маємо дефіцит нафтопродуктів, а це дуже сильно стимулює тіньовий сектор. Але я б не сказав, що наша ситуація критична і що такого палива дуже багато. Адже для того, щоб виготовити несертифіковане паливо, необхідні компоненти, зокрема октанопідвищувальні. Раніше ми їх завозили з Росії та Білорусі, зараз такого імпорту немає. Відповідно, немає з чого робити фальсифікат. Ми чуємо нарікання на таке паливо, проте воно стосується не мережевих заправок, а поодиноких периферійних станцій. Та й загалом нарікань на якість палива справді не дуже багато», — додає експерт Сергій Куюн.


Зараз важко спрогнозувати, чи не виникне знову дефіцит пального, і тут не лише держрегулювання є негативним фактором. Дефіцит палива спостерігається сьогодні в усьому світі.

 

«Є нестача нафтопереробних потужностей, відновлення економіки після ковіду, тому всі в один голос кажуть, що буде проблема з паливом. І не тільки в Україні», — резюмує Сергій Куюн.