Режим відкритого гаманця: Захід суттєво збільшує фінансову підтримку України, але є «Зе-але»

Попри декларовану «втому» світу від України, наші західні партнери не лише не знижують, а, навпаки, суттєво збільшують фінансову допомогу постраждалій від війни державі.

При цьому громадськість західних демократій активізує підтримку нашої держави з боку їхніх урядів, а наша держава намагається проводити внутрішні реформи — щоби не бути просто споживачем чиїхось зусиль.

Але при цьому далеко не всі плани урядовців викликають схвалення з боку вітчизняних та міжнародних експертів.

«Громадська дипломатія» і допомога Україні

У червні до Державного бюджету України вже надійшло 87,5 млрд грн від зовнішньої допомоги: це втричі більше, ніж місяць тому.

Як повідомив перший заступник голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, у травні 2022 року фінансові надходження України від наших зарубіжних партнерів склали 28 млрд грн.

«Найімовірніше, червень стане першим місяцем війни, коли зовнішня допомога від партнерів нарешті принесе більше до бюджету, ніж податкові надходження», — заявив депутат, додавши, що Україна також отримала від США перший грант 1,3 млрд доларів у межах пакета фінансування держбюджету в 7,5 млрд доларів.

З урахуванням цього траншу показник зовнішньої допомоги для бюджету за остаточними підсумками червня сягне 126,5 млрд грн.

Громадськість західних країн не дозволяє своїй владі забувати про Україну. Так, засновник компанії Virgin Galactic мільярдер Річард Бренсон, який відвідав Україну й зустрівся з президентом Володимиром Зеленським, не лише вірить у перемогу України, а й закликає світ протистояти російській загрозі. А отже — допомагати українцям.

«Моєю головною метою поїздки до Києва було зустрітися й вислухати українців, зрозуміти їхні побоювання та клопоти, а також дізнатися, що може зробити бізнес у партнерстві з громадянським суспільством й урядом для якомога ефективнішої підтримки України, — написав він на своїй сторінці у фейсбуці.

— Як і раніше, я сподіваюся, що Україна та її народ здобудуть перемогу й виграють цю війну, повернувши свою територію, свій суверенітет і свій шлях у майбутнє. Але, як ніколи раніше, усі ми повинні згуртуватися й протистояти загрозі, з якою зіткнулися Україна і весь світ».

Зокрема, Бренсон відвідав ­аеродром у Гостомелі, зацікавився його відновленням та обговорив проєкт нового літака «Мрія». Бренсон зазначив, що зустрівся з групою українських бізнесменів, і його захопили їхня самовідданість і прагнення «зберегти економіку України і зробити країну відкритою для бізнесу в умовах найбільшої загрози, з якою вона будь-коли стикалася».

Збитки більші, ніж допомога

Днями до бюджету України надійшов грант від Німеччини на суму 1 млрд євро. Отримані кошти спрямують на фінансування найважливіших бюджетних видатків під час воєнного стану.

У Міністерстві фінансів України зазначили: Німеччина переказала кошти до державного бюджету через спеціальний адміністративний рахунок, який відкрив Міжнародний валютний фонд для надсилання грошей країн-донорів на допомогу Україні.

І нагадали, що в цілому з початку введення воєнного стану Україна вже отримала від Німеччини 1,3 млрд євро для підтримки фінансово-бюджетної системи.

Угоду про цю допомогу підписали міністр фінансів України Сергій Марченко та його колега з міністерства фінансів Німеччини Крістіан Лінднер: один мільярд євро мали надати як грантову допомогу, яку планували спрямувати до держбюджету України для фінансування першочергових соціальних та гуманітарних видатків під час воєнного стану.

Наприкінці червня Національний банк України повідомив: міжнародні партнери від початку повномасштабної війни Росії проти України перерахували для покриття дефіциту держбюджету 7,4 мільярда доларів.

Водночас загальний обсяг заявленої фінансової допомоги Україні становить 30 мільярдів доларів. Напередодні ж стало відомо, що Європейський Союз затвердив виділення на допомогу Україні ще 9 мільярдів євро.

Щоправда, станом на кінець травня загальна сума прямих збитків економіки України від пошкодження і руйнування будівель та інфраструктури вже перевищувала 105,5 мільярда доларів, або понад 3,1 трильйона гривень. Загальні втрати економіки становили 564-600 мільярдів доларів.

Десятки мільйонів невикористаних коштів

А тим часом Україна шукає власні резерви, не покладаючись лише на допомогу західних дер­жав. Голова Рахункової палати Валерій Пацкан розповів про те, з яких бюджетних програм можна було б перенаправити кошти на оборонні та соціальні видатки.

«У нас у країні війна, воєнний стан. Парламент у лютому—березні ухвалив низку нестандартних рішень, які надали уряду право переформатувати кошти держбюджету з подальшим переведенням цих коштів до резервного фонду, і уряд зараз самостійно приймає рішення щодо тих чи інших видатків. Звичайно, два найбільші аспекти, які збереглись, — це видатки всі сформовані для оборонної сфери та соціальні видатки. З березня—квітня 2022 року уряд ухвалив 6 рішень щодо скорочення видатків на 2022 рік — це майже на 165 млрд за 401 бюджетною програмою», — заявив Пацкан, додавши, що капітальні видатки і видатки розвитку були максимально акумульовані і спрямовані в першу чергу на обороноздатність України і на соцсферу.

«Якщо є нерозпочаті бюджетні програми, то треба проаналізувати, чи доцільно їх розпочинати», — додав він, зазначивши, що, наприклад, на програму «Розвиток фізкультури і спорту вищих досягнень та резервного спорту» на цей рік було передбачено 2,1 млрд грн, з них на оплату послуг — 433 млн, на відря­дження — 542 млн грн, станом на початок червня не використано 51 млн грн.

«Я не говорю, що цю програму треба взагалі зняти, треба проаналізувати, які видатки першочергові залишити, а те, що можна зекономити чи акумулювати, перенаправити в оборонну та соціальну сферу», — заявив він, нагадавши про програму фінансування діяльності політичних партій — 236 млн грн.

За його словами, в умовах воєнного стану треба переглянути, як здійснювати фінансування політичних партій. Крім цього, голова РП згадав про програму «Фінансова допомога Фонду соц­страхування для страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я та членів їхніх сімей унаслідок захворювання на COIVD-19» — не використано 77 млн грн.

Ще одна бюджетна програма, кошти з якої можна було б перенаправити, за словами Пацкана, — «Забезпечення, організація та виконання авіаційних рейсів повітряними суднами» (60 млн грн не використано).

Скоротити міністерства: спроба номер два

Сприяти фінансовій стабільності у державі має і антикризовий план для України, над яким працює Національна рада відновлення.

Щоправда, план уже спричинив критику незалежних експертів, — головним чином тим, що він передбачає чергове переформатування уряду та скорочення кількості міністерств із 20 до 12. Адже, як ми пам’ятаємо, саме з цього кроку в 2019 році розпочалися так звані «реформи» новообраного тоді президента Володимира Зеленського.

Так, за його вказівкою, кілька міністерств, як, наприклад, Міністерство сільського господарства і продовольства, було ліквідовано, а їхні фахівці приєднані до іншого відомства. У нашому випадку — до Міністерства економіки. І це подавалося як потужне реформування і новий курс влади — на скорочення кількості чиновників.

Але вже за кілька років з’ясувалося, що так воно не працює. І тоді президент Зеленський віддав наказ... створити нові міністерства. І серед них... правильно, Міністерство сільського господарства. Що, знову ж таки, подавалося як наслідки реформ Зе-команди.

Схоже, за таким сценарієм готова діяти влада і в нинішній воєнний час. У плані, яким спільно керують прем’єр-міністр Денис Шмигаль та голова офісу президента Андрій Єрмак, презентований днями у швейцарському Лугано, йдеться про кілька засадничих моментів.

Перший — проєкт переформатування уряду, яким опікується міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Ця реформа передбачає галузеве об’єднання міністерств та відчутне скорочення чиновницького складу в об’єднаних органах.

Пропонується скоротити кількість міністерств із нинішніх 20 до 12, об’єднавши, наприклад, Міністерство регіонального розвитку з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та Міністерством інфраструктури, а Міністерство молоді і спорту — з Міністерством культури та Міністерством освіти.

Крім того, інвесторам у Швейцарії показали перелік інвестиційних проєктів в Україні, за які відповідає голова Мінінфраструктури Олександр Кубраков.

За даними журналістів, цю частину в команді Зеленського жартома називають «Дуже великим будівництвом». За твердженням сайту «Українська правда», з оточення президента, у цих проєктах немає справді проривних ідей — і це розчаровує Зеленського. Втім відмовлятися від своїх ідей він не планує.

Радикалізм — не найкращий метод

Навіть коли вітчизняні експерти заявляють: різке скорочення державного апарату — це не реформа, а величезний ризик.

За словами експертів Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка та Віктора Тимощука, вже є навіть показники залишити замість 238 тисяч лише 65 тисяч службовців, зменшивши при цьому майже вдвічі витрати бюджету на заробітну плату чиновникам — із 46 млрд 500 млн грн до 26 млрд грн відповідно. Що, на їхню думку, привабливо, але навряд чи раціонально.

Експерти стверджують: в умовах війни кардинально «зменшувати державу» небезпечно.

«У нас багато і старих проблем (саме тому волонтери забезпечують армію), і нових. Тому треба ставити за мету ефективне використання людських ресурсів, а не спробу заощадити на їх вивільненні. Кваліфікований персонал — найцінніше, що є в нас в органах влади. Водночас він роками вимивався владними командами винятково за прин­ципом «держслужба для своїх». Навіть після успішної реформи 2015 року, — пишуть аналітики.

— Ефективність та якість персоналу дійсно треба постійно покращувати. Але для складної системи підходить лише еволюційний шлях. Зрештою, зараз відбувається «природне» скорочення, адже частина службовців перемістилася за кордон, в інші громади або з інших причин не зможуть продовжити роботу. Скорочення не має бути самоціллю».

Часто основою скорочення називають цифровізацію. Кількість користувачів програми «Дія» справді вражає — 17,5 мільйона людей. Але слід враховувати й інші факти. Десятки мільйонів громадян не охоплено цифровізацією. Масштабно зайшли до цифрового надання найчастіше «нових» послуг (а саме ковід-сертифікат, єПідтримка, ВПО). Але ще немає результату в 50—75% послуг, що надаються онлайн.

І найвідоміше у «Дії» — цифрові документи — це насамперед комфорт, тобто додатковий «сервіс».

«Але, щоб отримати паспорт, зареєструвати шлюб, смерть, нерухомість, землю, транспортний засіб, отримати посвідчення водія тощо, людині потрібне обслуговування чиновника. Тому різке скорочення матиме наслідком територіальне віддалення послуг, зменшення годин прийому, збільшення черг та часу на вирішення справ, корупційні ризики, — вважають експерти.

— Також треба зважати на виклики «перехідного періоду» під час скорочень. Адже органи влади в такій ситуації «паралізуються» на кілька місяців, доки визначаються нові структури, штати, посади, кабінети».

І дозволити собі такі зміни під час війни, на їхню думку, доволі ризиковано. Навіть з урахуванням безпрецедентної допомоги від наших партнерів.

А ТИМ ЧАСОМ...

Багаті теж плачуть... Через війну  

Загалом 500 найбагатших людей світу втратили 1,4 трильйона доларів у першій половині 2022 року.

Як пише агенція «Блумберг», статки Ілона Маска впали майже на 62 мільярди доларів. Статки Джеффа Безоса зменшилися приблизно на 63 мільярди доларів, а в Марка Цукерберга скоротились більш ніж удвічі.

«Це різкий відхід від попередніх двох років, коли статки найбагатших збільшувались, оскільки уряди та центральні банки ввели безпрецедентні заходи стимулювання після пандемії COIVD-19, піднявши вартість усього від технологічних компаній до криптовалют», — зазначає видання.

Там додали, що основна причина таких подій — стрімке зростання облікових ставок у центробанках для боротьби з підвищеною інфляцією, від зміни якої страждають високоризикові активи, зокрема акції компаній.