Інтер’єр для Бровка: художниця-самоучка розписала будку, щоб привернути увагу до бездомних тварин

Полтавська художниця-самоучка Зоя Воронянська розмалювала багато різних речей: столів, табуреток, лавок, а якось — навіть воза.

Розписані нею нехитрі меблі від початку російсько-української війни на Донбасі розійшлися чи не всією лінією фронту, прикрашали побут, зігрівали душу наших солдатів у багатьох військових частинах. А от собачу будку волонтерка розмалювала вперше.

Будка вийшла заквітчаною, світлою й сонячною

«Що мене спонукало це зробити? Усе почалося з того, що власниця притулку для бездомних тварин «Ліра і Ральф» — журналістка і перекладачка Світлана Новохатська — передала 10 тисяч гривень для армії (у наш складний час це просто колосальна пожертва від однієї людини), — розповідає пані Зоя.

— Знаючи, якою кількістю бездомних тварин вона опікується, спершу я навіть не могла взяти цих грошей. Та Світлана пояснила, що не відриває їх від своїх підопічних, що ці кошти збирала, аби поправити своє здоров’я, а тепер хоче віддати туди, де вони потрібніші. Відтак ми придбали хороший бінокль (волонтерка Наталія Костіна вже відвезла його на передову), а ще — рулон поліетиленової плівки для нашого підрозділу територіальної оборони, який має висуватися в район бойових дій. От я й стала думати: що б його й собі зробити для Світлани, чим би її здивувати?»

І тут трапилася така нагода. Сталося так, що до притулку для бездомних тварин Світлани Новохатської доправили декілька куплених на пожертви собачих будок. А подружжя Зоя й Станіслав Воронянські, які протягом тривалого часу надають допомогу цьому притулку, якраз привезли туди чергову партію «гуманітарки» для тварин.

Розписана собача будка стала справжньою окрасою притулку.

«Коли побачила новеньку будку, мені враз спало на думку: а чому б не спробувати її розмалювати, оживити? — продовжує розповідь пані Зоя.

— Чомусь згадався виставлений нашими бійцями в інтернеті фотознімок, де зображений кузов кацапської вантажівки, набитий краденими речами, поверх яких стоїть собача будка. Подумалося: все-таки ми, українці, тим і відрізняємося від агресивних сусідів, що чим важчі часи, тим більше нам хочеться нести добро й позитив у цей світ, робити його бодай трохи кращим. Я попросила у Світлани будку, пообіцявши через два дні її повернути».

Та, привізши собачий будиночок додому, художниця зрозуміла, що так швидко їй навряд чи вдасться втілити свій задум у життя. «Маю чималий досвід малювання по дереву, але розписування будки стало для мене своєрідним викликом, — посміхається Зоя Воронянська.

— Річ у тім, що зверху вона була недостатньо вишліфувана — мала шкарубку поверхню. Тож два дні ми з чоловіком зачищали дерев’яні стінки наждачним папером, готували до малювання. А розписування полилося настільки швидко, що й сама здивувалася. Спереду розписала будку взагалі за вечір. А тоді взялася за бокові стінки. Знаю, що Світлана любить соняшники, тож намалювала їх багатенько».

Іще пані Зоя зобразила калину (як же без цього символу України?) і трохи кульбабок кинула. Зазвичай вона полюбляє наповнювати свої роботи й багатьма дрібними деталями, однак цього разу, з огляду на те, що дерев’яна поверхня була неідеальною, обмежилася метеликами, а ще посадила соловейка під дашком. Попри всі складнощі, будка вийшла заквітчаною, світлою й сонячною. І коли подружжя Воронянських повернуло її до притулку для бездомних тварин, Світлана Новохатська розчулено заявила, що такого подарунка їй іще ніхто не робив.

«Під час війни бездомним тваринам доводиться ще важче, ніж нам»

«Думаю, поки аналогів моїй розписаній будці немає. Хоч я завжди з радістю ділюся своїми ідеями — хай люди запозичують їх. Можливо, хтось захоче розписати будку для свого домашнього улюбленця — і сам почне малювати. Якщо щось твориш із любов’ю, то Господь підкаже, як це зробити, — розмірковує вголос художниця.

— Розписана будка слугуватиме захистом від різних погодних умов для мого улюбленця у притулку. Цей пес має лише дві задні лапи і є для мене своєрідним символом незламності, дев’ять років борючись за право існування».

Окрім усього, розписавши будку, пані Зоя, за її словами, хотіла зайвий раз привернути увагу до бездомних тварин.

«Зараз, під час війни, коли більшість людей ледь виживає, беззахисним бездомним тваринам доводиться ще важче. І тим, хто дбає про них, — честь і хвала, — говорить вона. — Ми з чоловіком уже багато років стараємося відвідувати притулок для бездомних тварин «Ліра і Ральф» бодай раз на місяць, щоразу привозимо якісь гостинці для чотирилапих Світлани Новохатської. Хотілося б, щоб у цей страшний для України час випробувань люди більше відкривали свої серця для благодійності — вважаю, для всіх нас це перевірка на людяність».

Світлана Новохатська, у свою чергу, констатує, що розписана собача будка здивувала не лише її, а й чи не весь світ, коли вона виставила фото з її зображенням у фейсбуці.
   

«Зоя і Станіслав Воронянські взяли з мого притулку будку, а повернули, вважай, справжній шедевр! Зоя розмалювала собаче помешкання всіма барвами українського колориту, — захоплюється жінка.

— На перший погляд, це простий вчинок, але ось такі прості вчинки й показують усю велич духу справжніх українців. Із 2014 року Зоя Воронянська допомагає всім необхідним нашим воїнам на фронті і відтоді ж опікується моїми чотирилапими. Вони з чоловіком завжди приїжджають без попередження й щоразу привозять повний багажник автівки подарунків для тварин.

Це можуть бути піддони, підгузки для хворих собак, мішок крупи чи кілька кілограмів сухого корму, старі речі, сіно або солома, якими утеплюю будки, робочі рукавички для мене. Підкинули навіть пральну машину, яка для мене — мов знахідка. На жаль, таких людей, як подружжя Воронянських, у нашому місті не так багато».

За словами Світлани Новохатської, 10 років тому вона як журналіст готувала сюжет про масове отруєння тварин, після чого дала собі обіцянку: доки матиме сили, захищатиме цих бездомних бідолах, робитиме все, аби допомогти їм вижити в цьому жорстокому світі.

«Адже планета так само їхня, як і наша, — зазначає вона. — Зараз у мене близько 180 собак і 25 котів. Собаки є як здорові й красиві, яким теоретично можна знайти господаря, так і інваліди (сліпі, без однієї або двох лап, із кулями в хребті тощо) — без великого шансу на те, що хтось забере їх додому. Я тягну всіх цих тварин сама, спрямовую на притулок усі свої доходи. Звісно, як у всьому світі, допомагають добрі люди. Велика подяка Зої Воронянській за такий незвичайний подарунок — розписану будку, що стала окрасою притулку, за моральну підтримку».

P. S. Для тих, хто хотів би допомогти бездомним тваринам, які мешкають у притулку «Ліра і Ральф», наводимо контактний номер телефону його власниці Світлани Новохатської: 067-957-25-44.