Флейта короля. У Національній філармонії України зіграють улюлені твори Фрідріха Великого
Прусський король Фрідріх Великий (1712–1786) був не лише знаним полководцем і великим правителем, а й вправним флейтистом. >>
Відтепер обряд «Гоніння гадюк» у Національному переліку елементів. (Фото МКІП)
Обряд «Гоніння гадюк» було внесено в Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Відповідне рішення ухвалило Міністерство культури та інформаційної політики.
Як інформує УМ, про це йдеться в Наказі Міністерства № 650.
Такий обряд зафіксований у селі Іскра Великоновосілківського району Донецької області та Нижньодуванській громаді Сватівського району Луганської області. Знання та вміння передаються від покоління до покоління.
«Обряд присвячений початку Великого Посту. Адже піст — це час покаяння в усіх поганих вчинках. Хоча обряд, скоріш за все, походить з дохристиянських вірувань, але з прийняттям християнства він набув нових рис. Учасники обряду виключно чоловіки. Вони повинні очистити оселю від злих духів, злиднів, лиха, всіляких хвороб та напастей, які називають „гадюками, гадами“. Адже у народних уявленнях гади мали тільки негативне сприйняття. Це можна побачити в народних казках, прикметах та прислів’ях», — повідомляють у Мінкульті.
У селі перший день Великого Посту іменують «жилавим понеділком». Тоді жінкам категорично заборонено ходити по сусідах. Існує повір’я, що в цей день жінка, коли зайде до чужої оселі, приносить в хату лихо, нещастя.
Проте ходять хлопці та чоловіки, вітають господарів із початком Великого Посту і пропонують «прогнати гадюк» з хати та подвір’я. Потім господарі дякують за проведений ритуал, за те, що не минули їхньої хати, і дають гостинці. Дітям горіхи, цукерки, пиріжки, яблука, а дорослим чоловікам підносять чарку.
Завершується дійство за селом в степу спаленням паличок, за допомогою яких виганяли з обійстя змій та загальною вечерею з того, чим пригощали господарі.
Нещодавно Міністерство культури та інформаційної політики України додало до списку об’єктів 5 нових елементів: бджільництво з Луганщини, гуцульська техніка дереворізьблення, святкування Маланки з Франківщини, прикраси з бісеру з Прикарпаття та традиційна вишивка з Гадяча.
Крім того цими днями до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесено також обряд заплітання весільної коси в селищі.
Як повідомляла УМ, кременецькі гречані вареники поповнили перелік нематеріальної культурної спадщини України.
Прусський король Фрідріх Великий (1712–1786) був не лише знаним полководцем і великим правителем, а й вправним флейтистом. >>
Правда про ситуацію на фронті – як вона до нас пробивається? >>
Репертуар Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка поповнився виставою «King Лір! Версія» у постановці легендарного Анатолія Хостікоєва за відомою трагедією Вільяма Шекспіра у перекладі Юрія Андруховича. >>
2009-го молодий американський літератор і кіношник Сет Ґрем-Сміт випустив роман «Гордість і упередження і зомбі», де увів до сюжету класичного твору Джейн Остін несподіваних персонажів. >>
На головній сцені Національної оперети України відбулася світова прем’єра мюзиклу «Комахи» у постановці Оксани Тараненко за мотивами культової п’єси братів Чапеків «З життя комах». >>
Переможці та фіналісти конкурсу «Битва модельєрів», молоді дизайнери зі Львова та Одеси, викладачі українських навчальних закладів та їхні італійські колеги стали учасниками міжнародного проєкту PROMESSI SPOSI ART DESIGN FASHION UA–IT у Мілані. >>