У Польщі планують дозволити українським учителям працювати з дітьми біженців

Останнього місяця кількість українських учнів у польських школах зменшилася на 10 тисяч осіб, проте у цій країні й далі навчається 180 тисяч наших юних співвітчизників.

Через мовний бар’єр організувати для них доступні умови отримання знань досить непросто.

Саме тому в Польщі планують внести зміни до закону, які дозволять там працювати українським учителям.
    

Як повідомив заступник міністра освіти і науки Польщі Томаш Ржимковський виданню gazetawroclawska.pl, проблем з вільними місцями не буде, оскільки біженці поступово залишають великі міста країни. Водночас школи у повітах за потреби радо відчинять двері для усіх новачків.
    

Загалом польська система освіти у вересні готується до прийому 400 тисяч школярів з України. Це удвічі більше, ніж є сьогодні.

Втім, за словами пана Ржимковського, точніше спрогнозувати ситуацію наразі практично неможливо. Усе залежатиме від того, як розвиватимуться події на фронті.
    

За словами спікера, взаємодія українських школярів із польською молоддю наразі проходить досить успішно. Міністерство освіти тісно співпрацює зі скаутськими організаціями, тому однолітки з обох країн їздять до літніх таборів, де мають усі умови для відпочинку і спілкування. Це допоможе українцям швидше оволодіти польською мовою.
    

З початку війни за кордон виїхало вже понад 650 тисяч дітей шкільного віку. Далеко не всі з них зможуть сісти за парти у рідних школах 1 вересня, оскільки рашисти зруйнували 209 навчальних закладів і 1 тис. 800 серйозно пошкодили. Ще 1 тис. 174 школи опинилися під російською окупацією.

«З 24 лютого ми оголосили вимушені канікули на два тижні, — повідомив «Суспільному» міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. — З 14 березня МОН розповсюдило рекомендаційний лист, і майже 12 тис. 800 шкіл розпочали навчання у змішаному режимі. Є регіони, в яких узагалі не можна було організовувати освітній процес. Це прифронтові області».
    

Найважче ж налагодити роботу сьогодні на окупованих територіях, але освітній процес за українськими стандартами триває і там завдяки співпраці з приватними онлайн-школами.

Вони вже ліцензовані і можуть видавати усі необхідні документи. Можна також скористатися ресурсом дистанційної платформи «Всеукраїнська школа онлайн». Така форма навчання зацікавить тих учнів, які відмовляються переходити на стандарти російської осві­тньої системи.

Останню рашисти намагаються запровадити з перших місяців окупації, але без особливого успіху. Скажімо, у Херсоні з 60 директорів шкіл тільки двоє погодились працювати із загарбниками.
    

Найбільше ж проблем через війну отримали цьогорічні випускники. Певний час вони взагалі не знали, чи розпочнеться в країні вступна кампанія.

«Ми розуміли, що вона неможлива в форматі ЗНО, — каже Сергій Шкарлет. — Тому зробили аналог — національний комплексний мультипредметний тест замість 3-4 дисциплін. Пишеться 120 хвилин. У випадку повітряної тривоги є можливість спуститись у бомбосховище, потім його дописати».