Рашисти повністю зруйнували матеріальну базу Національного банку генетичних ресурсів у Харкові

Недавно в інформаційному просторі з’явилася новина про знищення російським військом Національного банку генетичних ресурсів України, де зберігається автентичне насіння понад160 тисяч рослин.

Втім, як з’ясувалося днями, саме сховище живих еталонів (ним опікується Харківський НДІ рослинництва імені Юр’єва) лишилося неушкодженим. Тобто унікальні зразки й далі зберігаються у надійному місці та в спеціальній тарі.

Однак окупанти вщент розбомбили з важкої артилерії приміський селекційний центр, співробітники якого займаються відновленням, без перебільшення, золотого державного фонду.

Аби продемонструвати масштаб лиха, доктор сільськогосподарських наук Сергій Авраменко зняв на відео поле з молодою озиминою, засипане розірваними й уцілілими боєприпасами.

Йдеться про посіви, урожай з яких повинен був замінити у сховищі старі зразки хлібних культур.

Це своєрідні еталони первозданності біологічних видів, на які орієнтуються сучасні селекціонери. Щороку, аби їх не втратити, харківські вчені з певною періодичністю висаджують ці культури на дослідних ділянках і оновлюють безцінний фонд. Але через війну в них виникли серйозні проблеми.

За словами Сергія Авраменка, співробітники інституту наразі не можуть внести добрива і засоби захисту рослин, оскільки поля і досі не розміновані. До того ж це далеко не єдина проблема НДІ.

«У нас повністю знищено обладнання — комбайни, трактори, сіялки, селекційну техніку, молотарки. Немає також пального, — каже він. — Без цього ми не зможемо висіяти пізні ярові культури, тому, найвірогідніше, для них цей рік буде втраченим».

Рятувати ж тогорічні посіви озимих учені готові навіть вручну, але вони все одно критично не встигають внести гербіциди вчасно через їхню відсутність. Деяку партію препаратів купили за свої кошти.

Втім, після того як держава максимально урізала їхні зарплати, «складчина» виявилася досить скромною.

Якщо ж станеться диво й озимина таки вродить, коситимуть урожай, найвірогідніше, серпами. Правда, є надія, що умільці від науки зможуть скласти бодай один комбайн з уламків знищеної окупантами техніки.

Доля ярових теж неоднозначна. Саме через це насіння зчинився галас у пресі, оскільки їхні зразки були дійсно спалені окупантами.

Еталони привезли до селекційного центру напередодні війни, аби підготувати до висівання. Але не склалося... Рашисти вщент знищили наукові лабораторії центру і частину безцінного зернового фонду.

Та, на щастя, співробітники інституту встигли продублювати насіння, тому колекцію ярових іще можна відновити. Правда, для цього потрібна фінансова участь держави.

Наразі наукове селище, де живуть і працюють учені, нагадує суцільну руїну. Тут пошкоджено школу, дитячий садок, Будинок культури, приміщення дослідного господарства, насіннєвий завод.

«Це було цілеспрямоване знищення, — впевнений Сергій Авраменко. — Такий собі «приліт» по конкретній науковій установі. Самі науковці з цією проблемою не впораються. Нам потрібна допомога».